Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Горпинич В.О. -> "Современный украинский язык" -> 46

Современный украинский язык - Горпинич В.О.

Горпинич В.О. Современный украинский язык — Высшая школа, 1999. — 207 c.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка): suchasnaukrlitmova1999.djvu
Предыдущая << 1 .. 40 41 42 43 44 45 < 46 > 47 48 49 50 51 52 .. 92 >> Следующая


Ці різновиди словотвірного значення об’єднуються єдиним терміном “референційне значення”;

3) транспозиційне словотвірне значення — це таке значення похідного слова, яке відрізняється від значення твірного не номінативним, а частиномовним характером, тобто похідне слово має транспозиційні морфи: радий—радість, теплий — теплота, ніжний — ніжність, читати — читання. Оскільки транспозиційне значення змінює лише частиномовну належність похідного, тобто його синтаксичну функцію, то воно належить до синтаксичної деривації;

4) синтагматичне словотвірне значення (термін В. В. JIo-патіна) — це таке значення похідного слова, яке відрізняється від твірного не лише номінативним компонентом, а й єднальним (сполучувальним) значенням. Єднальне значення виявляється в складних словах, словах-зрощеннях, складноско-рочених словах, суфіксально-складних словах, тобто в похідних із складною (комплексною) словотвірною базою: снігопад, землемір, перекотиполе, сьогодні, Гуляйполе, Іван-город, А TC, загс, райвно, дозиметр, Узбекистан, полісеман-тика, мініспідниця, сантиметр, себелюбець, тихо-тихо, Па-нібудьласка, трьохлінійка, двохсотрічний, зірвиголова, Гру-зія-фільм, П’ятихатки тощо.

Складне слово — це синтагма, що складається з лексично значущих компонентів, тобто основ. Як і будь-яка синтагма, воно має граматичні засоби вираження зв’язку своїх складових елементів. Таким граматичним засобом зв’язку у синтагми є спеціальні єднальні (сполучувальні) афікси (інтерфікси): -о-, -е-, -ох-, -и- і т. ін. Єднальне значення є специфічним словотвірним значенням, що характерне для складних слів (В. В. Лопатін).

103
§ 47. КЛАСИФІКАЦІЯ

СЛОВОТВІРНИХ ТИПІВ

За характером словотвірного значення словотвірні типи поділяються на транспозиційні і нетранспозиційні. До транспозиційних належать ті словотвірні типи, в яких формант не змінює номінативного значення похідного слова, а змінює лише його частиномовну належність: дрібний — дрібнота, орати — оранка, творити — твірний. До нетранспо-зиційних належать ті словотвірні типи, в яких формант змінює номінативне значення похідного незалежно від його частиномовної належності: село — сільський, малювати — малюнок, три — потроїти (частиномовна належність похідних слів змінилася); село — селяни, міщани — міщанство, казати — наказати, платити — передплатити, вчора — позавчора (частиномовна належність похідних не змінилася).

Нетранспозиційні словотвірні типи поділяються на мутаційні (з мутаційними формантами) і модифікаційні (з модифікаційними формантами): а) творити—творець, спорт — спортивний, туман — туманність; б) палець — пальчик, пити — питоньки, тихо — тихесенько, сестра — сестриця, заєць — зайча.

За складністю словотвірної бази похідного слова словотвірні типи поділяються на синтагматичні і несинтагма-тичні. До синтагматичних належать такі словотвірні типи, похідні яких мотивовані кількома повнозначними словами: повне значення — повнозначний, ліс і степ — лісостеп, завідуючий кафедрою — завкафедрою, районний відділ — райвідділ, глухий і німий — глухонімий, два поверхи — двоповерховий.

До несинтагматичних належать такі словотвірні типи, похідні яких мотивовані одним словом: земля — земляний, школа — школяр, а — акати, ви — викати, ух —ухар, сам — самець тощо.

За частиномовною належністю похідного словотвірні типи поділяються на іменникові (книга — книгарня), прикметникові (капрон — капроновий), числівникові (два — двоє), займенникові (ти — твій), дієслівні (зелений — зеленіти), прислівникові (твій — по-твоєму), прийменникові (із і за — із-за, по і під — попід), сполучникові (як і би —якби, що і б — щоб), вигукові (ох-ох-ох-о, ой-ой-ой-о).

Кожна частина мови має свою систему словотвірних типів, які не збігаються навіть частково, оскільки кожна частина мови має свої власні суфікси.

104
§ 48. СЛОВОТВІРНА СТРУКТУРА СЛОВА

Кожний семантичний і лексико-граматичний морф похідного слова є результатом певного словотвірного акту, який реалізується за допомогою форманта на базі твірного слова: бджоляр < бджол(а)+яр, прадід < пра+дід, по-нашо-му < по+наш+ому. Кількість службових морфів може вказувати на відповідну кількість словотвірних актів (хоч і не завжди): у слові бджолярство їх два: бджол(а)+яр — перший, бджоляр+ство — другий. Відображений у похідному слові дериваційний акт називається словотвірним тактом. У слові пасічникарство чотири словотвірних такти: пасік!ч(а)+ний, пасічн(ий)+ик, пасічник+ар, пасічникар+ство. Словотвірні (дериваційні) такти іноді називають ступенями похідності. Похідні, утворені безпосередньо від непохідного твірного, мають перший ступінь похідності, похідні від першого ступеня — другий і т. ін.: теплий — тепліти (І такт) — потепліти (II такт) — потепління (III такт). Отже, в кожному словотвірному такті виражається формально-семантична залежність похідного від твірного. Система дериваційних тактів (ступенів похідності) в похідному слові, яка відображає формально-семантичну залежність від твірного, називається словотвірною структурою слова. Іншими словами, словотвірна структура слова — це зв’язок словотвірної бази похідного слова з формантом.
Предыдущая << 1 .. 40 41 42 43 44 45 < 46 > 47 48 49 50 51 52 .. 92 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed