Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
Основні засоби формотворення в українській мові: 1) фор-мотвірні суфікси і закінчення (нес-mu, рук-и)\ 2) формотвірні префікси (вони ж і словотвірні): нести — принести — винести (при творенні форм виду); 3) постфікс -ся: заповнювати — заповнюватися (при творенні форм стану дієслів); 4) граматичні чергування: зібрати — збирати, зідрати — здирати (р : и при творенні форм виду дієслів); 5) зміна місця наголосу: виносити — виносити (при творенні форм виду дієслів); 6) службові слова в аналітичних формах (буду писати, написав би)\ 7) суплетивні форми: я — мене, він — його, добре — краще.
§ 35. СЛОВОТВІРНІ РЕСУРСИ
Процес творення слів відбувається на базі всіх наявних у мові значеннєвих і незначеннєвих одиниць — морфем (кореневих і афіксальних), лексем (простих і складних, повнозначних і службових), словоформ, прийменниково-іменникових сполук, словосполучень, фразеологізмів, звуків, складів, інтерфіксів. Усі незначущі і значущі структурно-семантичні величини, весь той мовний будівельний матеріал, на основі якого формуються нові слова за всіма структурно-семантичними способами словотворення, становлять словотвірні ресурси мови.
85
He всі словотвірні ресурси однаковою мірою використовуються у словотвірному процесі, але всі вони вживаються для утворення слів і тому належать до тих дериваційних одиниць, які є предметом і об’єктом словотвору як науки.
Вихідною одиницею нового слова буває повнозначне слово (вічний — вічність), службове слово (а — акати), прийменниково-іменникова сполука (за Карпатами — закарпатський), фразеологізм (бити байдики — байдикувати), синтаксичне словосполучення (міряти землю — землемір), висловлювання (He пий воду — прізвище Непийвода; Пані, будь ласка — прізвище Панібудьласка), словоформа (добре -> -> краще -> покращити, нічого — нічогісінько).
Однак центральною одиницею слова є корінь, на базі якого за допомогою службових морфем як значеннєвих одиниць і асемантичних сегментів (інтерфіксів) формується нова лексема: особа — особ(а)+ист+ий (особистий), шосе — шо-се+й+н+ий (шосейний). Його не можна ототожнювати зі словом: це дві різні мовні величини навіть тоді, коли вони збігаються за своїм звуковим складом. “Корінь як абстракція і корінь як реальна об’єктивна величина, тобто як слово (тому що тільки слово має в мові об’єктивне буття), є два цілком різні поняття”6. Корінь має значення більш загальне, а основа кореневого типу — менш загальне і більш конкретизоване, вужче. Корінь зим- (зима, зимовий, зимний) не тотожний основі зим- у слові зима.
У творенні похідних слів беруть участь і асемантичні елементи — звуки, склади, субморфи, інтерфікси: гідроелектростанція — ГЕС (слово ГЕС сформувалося із звуків);
сільський магазин — сільмаг (сіль-перший склад слова
сільський, маг — частина слова, що складається із складу ма і звука [г]; реле — релейний (слово релейний складається з кореня реле-, інтерфікса -й-, суфікса -н- і закінчення -ий). Отже, слова можуть складатися як із семантичних, так і з асемантичних одиниць.
§36. ТИПИ СЛОВОТВОРЕННЯ
За характером твірних ресурсів словотвірна деривація поділяється на вісім типів: словотворчість, словоскладання, конверсія, абревіація, акцентуація, універбізація, ономати-зація, апелятивація.
Словотворчість — це такий різновид (тип) деривації, який реалізується за допомогою службових морфем —
6Потебня О. О. Из записок по русской грамматике. — М., 1958. — С. 27.
86
префіксів, суфіксів, флексій (слов'янський — праслов'янський, грек — грекиня, кум — кума).
Словоскладання — різновид (тип) деривації, який реалізується за допомогою кількох кореневих морфів або лексичних одиниць (водовоз, вельмишановний).
Конверсія — різновид (тип) деривації, який реалізується за допомогою зміни синтаксичної функції та морфологічної парадигми, тобто перехід слова з однієї частини мови в іншу та зміна значення відбувається без будь-яких матеріальних перебудов шляхом прийняття іншої системи словозміни (пор. дерево береза і село Береза, майбутній час і наше майбутнє).
Абревіація — різновид (тип) деривації, який реалізується за допомогою скорочених до звука (одного чи кількох) або складу компонентів твірного словосполучення (державна автоінспекція —ДАІ, філологічний факультет— філфак).
Акцентуація — різновид деривації, який реалізується зміною наголошення твірної бази (білизна — білизна, замір — замір).
Універбізація — різновид деривації, який реалізується за допомогою еліптичного пропуску одного з елементів двослівної назви (декретна відпустка — декрет, учительська кімната — учительська, кімната для роздягання — роздягальня, купальний костюм — купальник).
Ономатизація — різновид деривації, який реалізується втратою загальною назвою здатності до узагальнення і набуття нею здатності називати один предмет з ряду однорідних: максимум — Максим, віра — Віра, надія — Надія, ромен (трава) — Ромен (річка, місто), береза — Береза (село), швець (професія) — Швець (прізвище), полтавці (жителі Полтави) — Полтавці (село).
Апелятивація — різновид деривації, який реалізується втратою власною назвою здатності називати лише один предмет з ряду однорідних і набуття нею здатності до узагальнення: Коньяк (місто) — коньяк (напій), Галіфе (прізвище)— галіфе (вид брюк), Ампер (ім’я) — ампер (одиниця виміру), Каховка — Каховці.
