Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
Перерозклад відбувається: 1) між основою і суфіксом (струган-ок і струга-нок, лісн-ик і ліс-ник)\ 2) між основою і закінченням (давн. жена-0 і жен-а, сучас. палыпо-0 і паль-т-о)\ 3) між префіксом і основою (пере-розподіл і перерозподіл, пере-розділ і перероз-діп, не-доварений і недо-варений, не-довчений і недо-вчениії). Найчастіше перерозклад відбувається між твірною основою і твірним суфіксом: 1) -к-а/-ичк-а (вербич-ка і верб-ичка)\ 2) -к-а/-инк-а (соломин-ка і солом-инка)\
3) -ськ-ий/-истськ-ий (абсолютист-ський і абсолютистський]); 4) -ик/-ник (лісн-ик і ліс-ник); 5) -ичн-ий/-истичн-ий (авантюрист-ичний і авантюр-истичний); 6) -ість/-ність (аварійн-ість і аварій-ність)\ 1) -ськ-ий/арськ-ий (аптекарський і аптек-арський)\ 8) -к-а/-істк-а (баскетболіст-ка і баскетбол-істка)\ 9) -икАльник (будильн-ик і буди-льник;
10) 0/-НЩ-Я (буфетник-0 і буфет-ниця); 11) -к-а/-янк-а (івес-нян-ка і весн-янка)\ 12) -к-а/-чанк-а (полтавчан-ка і полтавчанка); 13) -ц-іАинц-і (ялтин-ці і ялт-инцї)\ 14) -н-ій/-ашн-ій (домаш-ній і дом-ашній) тощо.
71
Перерозклад між твірним префіксом і твірною основою трапляється рідше: не/недо- (не-дорозвинений і недо-роз-винений), з-/зне- (з-невіра і зне-віра). Отже, перерозклад — це відсікання звукових сегментів від основи на користь афіксів: пор. не-до-торкан-ість і недо-торка-ність.
При перерозкладі: 1) основа залишається подільною (оде-cum-ка і одес-итка)\ 2) твірна основа може змінювати граматичний характер (пісн-ик — ад’єктивна основа, ліс-ник — іменникова); 3) твірна основа може змінювати морфонологічний характер (щедрува-льн-ик — основа консонантна, а щедрува-льник — основа вокалічна); 4) твірна основа може змінювати структуру (курортн-ий — основа подільна, ку-рорт-ник — основа неподільна); 5) твірний суфікс та префікс ускладнюються (пор. -ик і -ник, -н-ий і -альн-ий, -к-a і -анк-а, не- і недо-, з- і зне-)\ 6) твірний суфікс змінює умови валентності (суфікс -ик вимагає ад’єктивної основи, а -ник — іменникової) І т. ін.
У мовознавстві вперше процес перерозкладу був описаний І. О. Бодуеном де Куртене в кінці XIX ст. Вивчаючи історію індоєвропейського відмінювання, він відкрив закон скорочення основ на користь закінчень — переходу до закінчення тематичного голосного -а, що належав давній основі. Так замість закінчень -мь, -хъ у словоформах жєна-мь, жєна-хь стали виділятися закінчення -амъ, -ахь, тобто межа між основою і закінченням перемістилася в інше місце.
Причини перерозкладу: 1. Вихід з ужитку твірного слова: прикметник сердитий нині поділяється на три морфеми (ісерд-ит-ий), тому що співвідноситься з дієсловом серджуся. Спочатку ж поділявся на чотири (серд-и-т-ий), бо утворився від іменника сердь, який вийшов з ужитку. 2. Вплив аналогії на морфемну будову похідного слова: первісно дієслова на -ничати утворилися від іменників на -ник (суперник — супернич-ати). За аналогією до слів такого типу почали утворюватися дієслова на -ничати і від іменників без -ник: секрет — секретничати, оригінал — оригінальничати.
Наслідки перерозкладу: 1) утворення вторинних суфіксів, префіксів, флексій ускладненої структури з новими морфонологічними властивостями: -ича-, -нича-, -чан-, -ник-, -анськ-, перероз-, зне-, недо-, -ом, -ах; 2) формування твірних основ нової структури з новими валентностними можливостями (секрет — секретнич-ати — секретнич-ання). Отже, при перерозкладі зберігається подільний характер лексичних основ, формуються нові структурно-граматичні типи твірних основ, ускладнюється будова афіксів і розвиваються їхні нові валентнісні властивості.
72
§30. ОСНОВНІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ МОРФЕМІКИ
1. Кількість кореневих морфем зростає за рахунок лексичних новотворів та лексичних запозичень {лавсан, капрон, менеджер, брокер, імідж), на базі яких формуються нові словотвірні гнізда.
2. Народження нових суфіксів і префіксів — явище рідкісне і тривале, але нині службовий морфемікон активно розширюється за рахунок складних, ускладнених і інтерфігованих суфіксів і префіксів, що виникли внаслідок перерозкладу структури твірних основ: -івк-а, -инк-а, -анк-а, -енк-а, -чан-и, -чук, -чак, -ченк-о, -ник, -овенк-о, -чик, -щик, -іцин-а, -івн-ий, -авн-ий, -льн-ий, -еськ-ий, -івськ-ий, -анськ-ий, -инськ-ий, -уват-ий, -нича-ти, зне-, недо-, зі-, піді-, наді- та інші, на базі яких формуються нові словотвірні моделі і нові правила сполучуваності морфем.
3. У сучасній українській мові значного розвитку набув процес формування префіксоїдів на базі препозиційних компонентів складних слів. “Інверсійний словник української мови” (К., 1985, с. 779—780) нараховує близько чотирьохсот префіксоїдів: авіа..., авто..., аеро..., архі..., астро..., біло..., біо..., велико..., вело..., вет..., вище...,вітро..., віце..., водо..., все..., газо..., горе..., госп..., дво..., держ..., зав..., загот..., залізо..., зву ко..., зло..., мало..., мед..., най..., ново..., нижче... і багато інших. Будучи перехідним явищем від кореневих до префіксальних морфем, префіксоїди становлять плідне джерело нових префіксів.
