Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
“другий” (віце-президент, віце-адмірал)', дис-“відсутність”
або “протилежність” (дисгармонія, диспропорція)', екс— “колишній” (екс-голова, екс-президент, екс-чемпіон)', екстра— “виняткове” (екстраклас, екстрамода)\контр—“протилежне”, “зустрічне” (контратака, контрнаступ, але контр-ад-мірал — “другий”, “нижчий”); обер— “старший” (обер-офі-
цер, обер-кондуктор, обер-прокурор)’, прото-----“старший”
(протопіп, протодиякон), “первинний” (протоісторія);
ре----“повторність” (реампутація, реанімація — анімо —
оживляю), “протилежність” (реевакуація)', суб— “підпорядкованість” (суборенда, субінспектор, субморф), “неповнота” (субпродукти), “близькість” (субарктика, субтропіки), “нижче” (субтитр)', супер---“вищий”, “кращий” (суперарбітр,
суперклас, суперобкладинка)', ультра-------“дуже високий
ступінь” (ультразвук, ультрамікроскоп, ультрамода), унтер--
“нижчий” (унтер-офіцер).
Незначна кількість питомих іменникових префіксів компенсується запозиченими.
Прикметникові префікси. Вивчаючи прикметникові префікси, треба брати до уваги дві обставини: 1) прикметник як частина мови історично виникла на базі давнього імені; 2) прикметники утворювалися на базі прийменникових словосполучень (без дороги).
Тому майже всі іменникові префікси і префіксоїди ввійшли в систему прикметникового словотвору. Ця особливість характеризує не лише українську, а й усі інші слов’янські мови.
46
Чисто прикметниковими є такі префікси: 1) най- (найкращий)', у слов’янських мовах має значення найвищого ступеня якості: укр. найліпший, рос. наивысший, білор. найлетиы, чеськ. першксі (найм’якіиий), nejlepsi (найліпший), словац. najsIavejsі, болг. най-висок, най-широк; 2) пре- (прегарний)', у слов’янських мовах має значення дуже високого ступеня якості: укр. предобрий, препоганий, рос. предивный, старослов. прівеликь, пріблагь, сербохорв. предраг, преславан, болг. пресладък, премил, чеськ. predrahy, словац. prebiedny, previdny;
3) за- (завеликий, замалий)', має значення підвищеного ступеня якості, власне український: задовгий, зависокий, завузький, в білоруській йому відповідає префікс звыш-. звышгли-бокі, звышмагутны; в болгарській въз-: вьздебел, вьзниськ; у сербохорв. при-, про-, о-, приглуп, просед, ократак; 4) поза “такий, що знаходиться за межами названого осно-
вою”. позакласний, позашкільний, позаплановий, у російській мові йому відповідає префікс вне-: внешкольный, внеплановый; позаминулий, позавчорашній (рос. позапрошлый, позавчерашний); 5) над-, понад- має значення “більше, ніж належить”: надприродний, понадплановий; у російській мові йому відповідає префікс сверх-: сверхестественный, сверхплановый; в білоруській звыш-: звьиискарасны; 6) небез- вказує на помірний ступінь ознаки: небезгрішний, небезнадійний, небезспірний; рос. небезнадежный, 7) префікс до- із значенням “перед”: дородовий, довоєнний, дописемний, дореволюційний; 8) префікс перед- із значенням попередності: передостанній, передсвятковий, передвихідний, переднаголошений; 9) префікс по- із часовим значенням наступності після події, названої основою: повоєнний, пореформений, пореволюційний.
Дієслівні префікси. За JI. А. Булаховським, дієслівні префікси утворилися в основному в спільносхіднослов’янський період. Вони пережили віки, але не зазнали помітних змін.
За часом виникнення дієслівні префікси поділяються на давні і нові. До давйіх належать: в- (ві-), у- (уві-), ви-, від-(віді-), од- (оді-), до- (ді-), за-, з- (із-, зі-, ізі-, зо-), на-, над-, наді-, о-, об- (обі-), пере-, перед-, під- (піді-), по-, пі-, при-, про-, роз- (розі-). До новіших належать: зне-, недо-, обез-.
За походженням дієслівні префікси поділяють на питомі і запозичені. До питомих належать усі префікси, перелічені вище. До запозичених: а) із старослов. воз-, вос-; б) із лат. де-, дез-, ре- (возз ’єднання, воскресити; демобілізація, дезорганізація, дисгармонія; реанімація, реконструювати).
За здатністю утворювати частини мови дієслівні префікси поділяються навнутрішньокатегоріальні і міжкатегоріальні.
47
До внутрішньокатегоріальних належать ті префікси, що утворюють лише дієслова (вони перелічені вище). До міжкате-горіальних належать ті префікси, які використовуються для творення іменників і дієслів: без-, не-, спів-, напів-.
Дієслівні префікси багатозначні. Вони мають такі значення: 1) префікс в- (ві-, у-, уві-): просторово-об’єктне (ві-бгати, вбігати), об’єктно-часове (втопити, удавати), результативне (уварити, уговорити); 2) префікс ви-: просторове (вийти, вигвинтити), об’єктно-просторове (вибілити, вималювати), часове (висидіти, вибігати), розподільче (виламувати, визбирувати); 3) префікс від- (віді-, од-, оді-): просторове (відлетіти, відбігти), зворотної дії (відписати, відказати), відокремлення (відбити, відкусити), часове (відспівати, відговорити), об’єктне (відбудувати, відвоювати);
4) префікс до- (ді-): просторове (долетіти, добігти), об’єктно-часове (добілив, докосив, долежав); об’єктне (досолити, допродати); 5) префікс за-: просторове (забігти, заїхати), часове — початок, кінець, мимохідь (заїхати по дорозі, забіліти, зачервоніти, закінчити), об’єктно-часове (заїсти, запити, закусити); 6) префікс з- (із-, зі-, ізі-, зо-, с-): просторове — рух знизу вгору або згори вниз (збіг, спустився, зійшов), часове (однократність — сходити, збігати, злітати, з'їздити), фінітивне — закінчення дії, результат (згоріти, знищити), об’єктно-часове (згромадити, зв'язати, зізвати, зібрати), об’єктно-просторове (змести, злизати); 7) префікс над-. просторове (надійти, над’їхати), просторово-об’єктне (надгоріти, надсипати, надбудувати, надшити); 8) префікс пере-: просторове (перенести, перелетіти), часове (пересидіти, перезимувати, перебалакати, перебоятися), об’єктно-часове (переадресувати, перебудувати, перевидати) і т. ін.
