Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
<$> ШКІРНИЙ ПОКРИВ
Одна з характерних особливостей шкіри птахів — відсутність залоз. Виняток становить лише куприкова залоза — gl. uropigii, яка розміщена над останніми крижовими хребцями. Вона складається з двох різних за розміром часток, що функціонують подібно до сальних залоз. Від залози відходить один або два ходи, які відкриваються поряд на підвищенні шкіри. У водоплавної птиці куприкова залоза краще розвинута. У курей частки залози розміром з горошину, в качок — як лісовий горіх. Жировим секретом цієї залози птахи змащують пір'я.
Похідними шкірного покриву у птахів є пір'я, дзьоб, луска тазових кінцівок, а також шпори, гребінці, борідки, сережки на голові у півня, корали в індиків. У шкірі птаха мало судин. Значна їх кількість є лише в гребінці та борідці.
Усе тіло птахів вкрите пір'ям, що сприяє підтриманню сталої температури тіла і допомагає під час польоту (рис. 15.9). На пері розрізняють стрижень — вєарив — і віяло — vexillum (або борідку — barba). На стрижні розрізняють пеньок (очин) — calamus (частина пера, занурена в перову сумку шкіри) — і стебло — rachis, розміщене у віялі.
Розрізняють пера покривні, або контурні, — pennae, пухові — plumae, махові — remiges — на крилах (вони довгі з широким віялом) — і рульові —
552
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ
rectrices — на хвості. Покривні пера ростуть не на всій поверхні шкіри, а лише на певних її ділянках — pterylae, проміжки між якими — apterilae — залишаються без пір'я. У ділянці крила від тулуба до плеча і передпліччя розміщена велика шкірна крилова складка — plica alaris. Між її листками знаходяться еластична мембрана і м'язи — напружувачі перетинки — mm. рЬ^е alaris. Після розправляння крила мембрана, скорочуючись, притягує крило до грудної стінки.
<¦> АПАРАТ ТРАВЛЕННЯ
Ротоглотка у птахів не поділяється м'яким піднебінням на ротову порожнину і глотку. Вхід у ротоглотку обмежений дзьобом. Форма дзьоба, його розмір, твердість і колір залежать від особливостей корму та способу харчування. У курей дзьоб твердий, конусоподібний, у качок і гусей він сплюснутий дорсовентрально, більш м'який і вкритий восковицею — ceroma (рис. 15.10, 15.11), в якій міститься багато дотикових тілець. У самців цесарок вос-
Рис. 15.9. Шкірний покрив птахів:
А — схема будови віяла пера; Б— крило; В— розподіл покривного пір'я на шкірі (а — з вентральної, б— з дорсальної поверхні); 1 — стебло; 2— гілки; 3— промені; 4— сумка пера; 5— очин; 6— сосочок пера; 7— гачки; 8, 9, 10— контурні пера; 11 — махові пера; 12— крильце; 13 — перові ділянки; 14— безперові ділянки
553
Розділ 15
Рис. 15.10. Залози ротової порожнини курки:
1 — залози кута рота; 2, 3 — піднижньощелепні залози; 4— зовнішній слуховий хід
ковиця опукла, велика і надає характерного горбоносого окреслення профілю цих птахів. Уздовж країв ротової порожнини у качок і гусей багато поперечних пластинок з нервовими закінченнями. За допомогою цих пластинок під час проціджування води в ротовій порожнині затримуються і подрібнюються тверді часточки корму.
Тверде піднебіння — palatum durum — у курей по серединній лінії має вузьку піднебінну щілину, впоперек нього розміщено п'ять рядів сосочків. Задній ряд сосочків є умовною межею між ротовою порожниною і глоткою. На твердому піднебінні та по його боках розміщені отвори слинних залоз: у передньому куті — слинної піднижньощелепної залози, між поперечними сосочками — медіальних піднебінних, а по боках уздовж твердого піднебіння — латеральних піднебінних слинних залоз.
Позаду твердого піднебіння є щілина — хоани (див. рис. 15.11). На дні ротоглотки розміщений язик. У курей він короткий і гострий, у качок і гусей — довший і рухливіший. Спинка язика в курей вкрита товстим роговим шаром, а в качок і гусей вона м'якша і має поздовжній жолоб. Ниткоподібні сосочки розміщені у курей упоперек язика, а в качок і гусей — по боках язика вздовж поперечних пластинок. Смакових сосочків у птахів немає. Функції органа смаку виконують окремі тільця на твердому піднебінні та кінчику язика. Невеликі слинні залози розміщені по боках від задньої і середньої частин язика та на дорсальній поверхні основи язика. У гусей слинних залоз немає. У птахів є ще залози кута рота і передні та задні піднижньощелепні залози.
Ділянка, яку можна назвати глоткою птаха, відповідає травній частині глотки ссавців. її слизова оболонка вкрита багатошаровим плоским епітелієм. По серединній лінії на дні глотки відкривається вхід у гортань. Він оточений отворами кільцеподібно-черпакуватих залоз — gll. cricoaryte-noideae. Верхня частина глотки відокремлюється від стравоходу рядами глоткових сосочків. Входи в слухові труби розміщені позаду хоан. Тут розміщені глотковий мигдалик і глоткові залози, які відкриваються у верхній частині глотки та отворах слухових труб. Коли щелепи у птаха зімкнуті, хоани щільно притискуються до входу в гортань.
? ПЕРЕДНІЙ ВІДДІЛ КИШКОВОЇ ТРУБКИ
Особливістю цього відділу є наявність вола на стравоході та двокамерного шлунка (рис. 15.12). Стравохід тонкостінний. Слизова оболонка його утворена багатошаровим плоским епітелієм і зібрана в поздовжні складки. Перед входом у грудну порожнину на стравоході у курей випинається воло —
