Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Квадратна кістка — os quadratus — має чотири суглобові поверхні для рухомого з'єднання з висковою, крилоподібною, квадратно-виличною та нижньощелепною кістками.
Парна піднебінна кістка обмежує хоани і з'єднується з верхньощелепною та крилоподібною кістками; крилоподібна кістка рухомо з'єднана з піднебінною, клиноподібною й квадратною кістками. Найбільша кістка верхньої частини дзьоба — різцева. Верхня щелепа у птахів недостатньо розвинута в зв'язку з відсутністю зубів. Носові кістки утворюють носові отвори, які розміщені між лобовими відростками різцевої та верхньощелепної кісток. У совій порожнині є перегородка: у передній частині кісткова, у задній тинчаста.
Піднебінні кістки рухомі, утворюють основу твердого піднебіння. Вони обмежують хоани, з'єднуються суглобом із лемешем, а також з верхньощелепною та крилоподібною кістками. Разом з останніми піднебінні кістки складають рухому систему кісток. Виличні дуги йдуть латерально від квадратної до верхньощелепної кістки і складаються з двох частин — передньої (вилична кістка) і задньої квадратно-виличної. Квадратні кістки чотирикутні і мають чотири відростки, за допомогою яких ця кістка рухомо з'єднується з
но-пере-
Рис. 15.4. Череп гуски:
А — при закритому дзьобі; Б— при розкритому дзьобі; 1, 1 — верхня частина дзьоба; 2, 2 — нижня частина дзьоба; 3 — піднебінна кістка; 4— вилична дуга; 5— крилоподібна кістка; 6— квадратна кістка; 7— відросток нижньої щелепи
Рис. 15.5. Під'язиковий скелет курки:
1 — язиковий відросток; 2 — тіло під'язикового скелета; 3 — кіль; 4 — гілки під'язикового скелета
548
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ
нижньою щелепою, висковою, крилоподібною та крилоподібно-виличною кістками.
Нижню частину дзьоба утворюють парні нижньощелепні і зрощені кістки. Основні з них — зубна кістка — os dentale — і суглобова кістка — os articulare. З ними зростаються решта кісток, а в ділянці суглобової кістки нижня щелепа з'єднується суглобом з квадратною кісткою.
Під'язиковий скелет крім тіла має лише одну пару рогів, що складаються з 2—3 члеників. Вони огинають череп, але з'єднані з ним рухомо. Спереду до тіла під'язикового скелета прилягає внутрішня язикова кістка, яка розміщена в корені язика (рис. 15.5, 33). Позаду до тіла прилягає кіль — carina, який досягає трахеї.
? СКЕЛЕТ КІНЦІВОК
Значні особливості спостерігаються в будові поясів і вільних кінцівок птахів.
Скелет плечового пояса складається з трьох кісток: лопатки, ключиці й коракоїдної кістки (див. рис. 15.2). Лопатка має вигляд вузької зігнутої пластини, розміщеної вздовж хребетного стовпа. Суглобовий кут лопатки має суглобові поверхні для з'єднання з плечовою кісткою, ключицею та коракоїдною кісткою. Лопаткового хряща у птахів немає. Найбільша серед кісток плечового пояса — коракоїдна кістка, яка верхнім кінцем з'єднується з плечовою кісткою і лопаткою, а тугим суглобом — з ключицею. Нижнім кінцем корако-їдна кістка міцно з'єднана з грудниною.
Ключиця— clavicula — парна кістка, дистально зрощена, проксимально з'єднана в плечовому суглобі з плечовою кісткою, лопаткою та коракоїдною кісткою. Ключиця має форму вилки.
Скелет тазового пояса так само, як і у ссавців, побудований з клубової, лобкової та сідничної кісток. У птахів сіднична і лобкова кістки не з'єднані по тазовому зрощенню, а навпаки — лишають таз широко відкритим з вентральної поверхні (див. рис. 15.3). Така особливість забезпечує ресорність у цій ділянці, а у самок полегшує яйцекладку.
Клубова кістка — пластинчаста, найбільша з кісток таза, зростається з попереково-крижовим відділом хребта.
Сіднична кістка також зростається з попереково-крижовою кісткою і бере участь в утворенні даху тазової порожнини. На вентральній поверхні даху є заглибини, в яких розміщені нирки. Між клубовою й сідничною кістками позаду заглибини є овальний сідничний отвір, а між сідничною й лобковою кістками — довгий і вузький затульний отвір.
Лобкова кістка має вигляд довгої кісткової стрічки, розміщена вентрально від сідничної кістки.
Скелет вільної грудної кінцівки, або скелет крила, видозмінений і редукований у кисті.
Плечова кістка на проксимальному кінці має отвір, який веде в порожнину, сполучену з повітроносними мішками. Голівка плечової кістки має овальну форму і на дистальному кінці дві суглобові поверхні — для з'єднання з ліктьовою кісткою (з каудального боку) і променевою кісткою
549
Розділ 15
(з дорсального боку). Серед кісток передпліччя краще розвинута ліктьова кістка. Променева кістка тонка й пряма. Між цими кістками є міжкістковий простір.
Кисть у птахів також видозмінена. У проксимальному ряду зап'ястка є дві кістки — зап'ясткова променева, яка зрослась із зап'ястковою проміжною, і зап'ясткова ліктьова, що зрослась з додатковою кісткою зап'ястка. Дистальний ряд кісток повністю зрісся з проксимальними кінцями п'ясткових кісток. У п'ястку збереглися три кістки (ІІ, ІІІ, IV), які зрослися між собою в одну. Між 3-м і 4-м променями п'ястка є міжкістковий простір.
З редукованих фаланг пальців кисті краще розвинуті дві фаланги ІІІ пальця, а в ІІ і IV пальцях є лише по одній фаланзі.
