Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
У великої рогатої худоби серединна артерія в ділянці пястка називається поверхневою пальмарною п'ястковою артерією — a. metacarpea palmaris superficialis (див. рис. 9.25, 8). На дистальному кінці пястка вона відгалужує медіальну пальцеву артерію для ІІІ пальця і латеральну пальцеву артерію для IV пальця, сама ж переходить у загальну пальмарну пальцеву ІІІ артерію, яка розгалужується на власні пальмарні пальцеві артерії — латеральну для ІІІ пальця, медіальну для IV пальця. Променева артерія відгалужується на середині передпліччя. На проксимальному кінці п'ястка вона відгалужує проксимальну пронизну п'ясткову артерію, що спрямовується на п'ясток як глибока пальмарна п'ясткова ІІ артерія і входить у медіальну пальцеву ІІІ артерію. Пронизна проксимальна п'ясткова артерія — a. metacarpea per-forans proximalis (див. рис. 9.25, 4) — на пальмарній поверхні пястка утворює глибоку пальмарну п'ясткову середню артерію. Через дистальну міжкісткову борозну вона виходить на дорсальній поверхні п'ятка, де з'єднується з дорсальною середньою п'ястковою артерією.
У коня серединна артерія в ділянці пястка називається поверхневою пальмарною п'ястковою артерією — a. metacarpea palmaris superficiaHs (див. рис. 9.25, 8). На путовому суглобі вона поділяється на пальмарні пальцеві артерії, що з'єднуються з глибокими пальмарними п'ястковими артеріями. Променева артерія відгалужується в ділянці дистального кінця передпліччя. По медіальній поверхні зап'ястка вона досягає п'ястка, де проходить під початком міжкісткового м'яза. Анастомозує з ліктьовою артерією і утворює глибоку пальмарну дугу — arcus palmaris profundus, від якої відгалужуються дуже тонкі глибокі пальмарні п'ясткові артерії — латеральна й медіальна. Пальмарні пальцеві артерії — латеральна й медіальна — aa. digitales palmares laterah's et medialis (див. рис. 9.25, 9) — лежать медіально під сухожилками пальцевих згиначів. Крізь підошовні отвори копитової кістки вони проникають у півмісяцевий канал, де утворюють кінцеву дугу — arcus terminaalis 15. Від цієї дуги відгалужуються численні гілки в основу шкіри стінки й підошви копита, утворюючи густу сітку.
Пальцева артерія лежить під веною (попереду) і нервом (позаду). Від неї відгалужуються гілки в ділянці кожної фаланги: дорсальні й пальмарні пу-
378
серцево-судинна система
тові артерії — ramus dorsalis et palmaris phalangis primae, артерії м'якуша — a. tori digitalis, вінцева артерія — ramus dorsalis ph II (a. coronalis), пальма-рна артерія ІІ фаланги — ramus palmaris ph II; підошовна артерія — a. solearis — і копитова артерія — a. ungularis III dorsalis.
У свині серединна артерія в дистальній частині пястка відгалужує на дорсальну поверхню п'ястка пронизну п'ясткову артерію — a. metacarpea perforans 5 — і поділяється на загальні пальцеві пальмарні артерії ІІ, ІІІ, IV. Променева артерія розвинута слабко, місце її відгалуження непостійне.
У собаки серединна артерія на середині пястка поділяється на пальмарні п'ясткові артерії ІІ, ІІІ, IV. На передпліччі, з самого початку, вона відгалужує каудальну ліктьову артерію. М'язові гілки відходять загальним стовбуром, утворюючи глибоку артерію передпліччя — a. antebrachii profunda. Променева артерія відгалужується в ділянці проксимальної третини передпліччя і спрямовується в дорсальну сітку п'ястка.
¦ АРТЕРІЇ ГОЛОВИ
Основною артеріальною магістраллю для голови є парна загальна сонна артерія, яка починається від плечоголовного стовбура неоднаково в різних тварин (рис. 9.26).
Загальна сонна артерія спрямовується до голови спочатку по вентролате-ральній, а потім по дорсолатеральній поверхні трахеї. Біля атланто-поти-личного суглоба вона відгалужує (виняток — рогата худоба) внутрішню сонну артерію для головного мозку, продовжуючись у зовнішню сонну артерію. Вона проходить уздовж заднього краю нижньої щелепи до ділянки висково-нижньощелепного суглоба, позаду якого віддає поверхневу вискову артерію і переходить у щелепну артерію. Медіально різко повертається, йде в клино-піднебінну ямку і відгалужує великі кінцеві гілки: велику піднебінну артерію — у тверде піднебіння, клинопіднебінну артерію — в слизову оболонку носової порожнини і далі продовжується як підочноямкова артерія, що через однойменний канал виходить на лицеву поверхню голови, де у різних тварин розгалужується неоднаково.
У великої рогатої худоби загальний сонний стовбур найбільший. У ділянці першого ребра він поділяється на праву й ліву загальні сонні артерії. У собаки загальні сонні артерії відгалужуються одна за одною.
O Загальна сонна артерія
Загальна сонна артерія — a. carotis communis (див. рис. 9.26, 1) — латерально прикрита плечоголовним м'язом, який відділяє її від зовнішньої яремної вени — v. jugularis externa, що лежить поверхнево (під шкірою). Дорсально від артерії проходять загальний стовбур блукаючого й симпатичного нервів (вагосимпатикус) — truncus vagosympathicus — і внутрішня яремна вена — v. jugularis interna, а вентрально, в краніальній половині шиї, — поворотний нерв — n. recurrens (йде по трахеї).
