Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Кровопостачання порожнистих трубчастих органів дуже різноманітне. Судини підходять до органа з боку брижі і можуть утворювати вздовж органа анастомози, від яких метамерно відходять гілки в його стінку. На самому органі судини галузяться так, що охоплюють його кільцеподібно і віддають гілки до окремих шарів органа. В кожному шарі кінцеві судини галузяться залежно від його структури.
У кишковій стінці судини галузяться ще й залежно від типу живлення: у хижих тварин судини лептоареальні (вузькопільні), тобто від основних стовбурів гілки відходять під гострим кутом, у жуйних, навпаки, евріареальні (широкопільні) — гілки відходять під більш тупим кутом.
Кровопостачання паренхіматозних органів характеризується більшою різноманітністю відповідно до відмінностей у їх функціях, будові, розвитку й формі. На одиницю об'єму органа за одну секунду протікає крові, одиниць об'єму: в щитоподібній залозі — 5,5, у надниркових залозах — 4,9, у нирках — 1,0, у слинних залозах у стані спокою — 0,76 (під час роботи в 25 разів більше), у м'язах — 0,12 (під час роботи в 20 разів більше).
365
Розділ 9
366
серцево-судинна система
Біла й сіра речовини спинного мозку постачаються кров'ю неоднаково. Джерелом живлення їх є сегментні артерії; сполучаючись, вони утворюють довгу судину — a. spinalis ventralis, від якої відходять парні поперечні кільцеві гілки, що живлять білу мозкову речовину, а непарні артерії — сіру мозкову речовину.
На базальній поверхні головного мозку також утворюється система артерій, від якої відходять гілки в товщу мозку.
Периферичні судини, як і нерви, на всьому їх протязі живляться з різних джерел через vasa vasorum.
Шкіра має поверхневу й глибоку сітки судин. Перша розміщена між сосочковим і сітчастим шарами, друга — між сітчастим шаром основи шкіри та підшкірним шаром.
9. Анастомози, або сполучні гілки, — ramus communicans — поділяються на кілька типів: артеріальні дуги і сітки, чудесні сітки, судинні сплетення, артеріовенозні анастомози. Артеріальні дуги— arcus arteriosus — з'єднують артерії, спрямовані до одного й того самого органа. Артеріальні сітки— rete arteriosum — сіткоподібне сплетення кінцевих артерій. Чудесна артеріальна сітка — rete mirabile — утворюється тоді, коли артерія розгалужується на ряд дрібних гілок, що переходять у мікроциркуляторні судини, а потім знову утворюють артерію, яка також галузиться на судини мікроциркуляції, що переходять у венозні судини (в нирках). Чудесна венозна сітка міститься в печінці і утворюється із судин ворітної вени. В чудесній сітці течія крові дуже повільна. Сплетення судин — plexus vasculosus — відрізняється від судинної сітки тим, що його утворюють судини, які лежать не в одній площині певного органа, а в різних. Артеріовенозні анастомози безпосередньо сполучають артерію з веною, що дає змогу дуже швидко зменшити кровопостачання в певній частині тіла, спрямовуючи кровотік назад до серця. Найбільша кількість артеріовенозних анастомозів трапляється між невеликими гілками судин.
Рис. 9.19. Деякі типи галуження внутрішньоорганних судин:
А — кровопостачання кісток; Б, В, Г— кровопостачання м'язів; Д— кровопостачання кишок; Е— кровопостачання печінки; Є— судини кишок; Ж— в нирці корови; З— схема артерій спинного мозку; 1 — епіфі-зарні артерії; 2— судини окістя; 3 — діафізарна артерія; 4—м'язові судини; 5— м'язові волокна; 6 — капілярна сітка в малофункціонуючому м'язі (глибокий грудний м'яз курки); 7— в інтенсивно функціонуючому (глибокий грудний м'яз голуба); 8— підсерозні, 9— підслизові гілки; 10— головна магістраль; 11 — колові гілки; 12 — артерія білої мозкової речовини; 13 — артерія сірої мозкової речовини; 13 — дорсальна спинномозкова артерія; 14— спинномозкова сегментальна гілка; 14 — її дорсальна та вентральна гілки; а — лептоареальний (вузькопільний), б— евріареальний (широкопільний) типи галуження
367
Розділ 9
? АРТЕРІЇ МАЛОГО КОЛА КРОВООБІГУ
Стовбур легеневих артерій — truncus pulmonalis — несе венозну кров у легені. Він виходить з правого шлуночка, прямує каудодорсально і біля кореня легень поділяється на дві легеневі артерії — a. pulmonalis dexter et sinister — для кожної легені. В легені артерія йде вентролатерально від основного бронха і відповідно йому віддає гілки, які розміщені краніально від бронхів. Ці гілки доходять до судин мікроциркуляторного русла, що обплітають легеневі альвеоли, а потім переходять у вени. Легеневі вени об'єднуються і входять у праве передсердя трьома або чотирма стовбурами.
Стовбур легеневих артерій біля кореня легень з'єднується з аортою артеріальною зв'язкою — lig. arteriosum, яка є залишком артеріальної протоки в плода.
У великої рогатої худобиі свині від правої легеневої артерії відходить гілка для правої краніальної частки легені.
? АРТЕРІЇ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ
Основною артеріальною магістраллю великого кола кровообігу є аорта — aorta, яка виходить з лівого шлуночка, спрямовується дорсокаудально, досягає 6-го грудного хребця і далі прямує каудально до кінчика хвоста. Вона лежить вентрально від хребетного стовпа і дещо зліва від серединної лінії. Аорту поділяють на висхідну і низхідну. Висхідна аорта — aorta ascendens, або дуга аорти— arcus aortae, — це ділянка аорти від її початку до рівня 6-го грудного хребця. Низхідна аорта — aorta descendens — поділяється на грудну аорту — aorta thoracica — та черевну аорту — aorta abdominalis. Грудна аорта є продовженням дуги аорти і розміщена в грудній порожнині. Проходячи між ніжками діафрагми в черевну порожнину, вона називається черевною аортою. Остання в ділянці крижової кістки продовжується в серединну крижову артерію — a. sacralis mediana, яка переходить у ділянці хвоста в серединну хвостову артерію — a. caudalis mediana.
