Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Краніалььна брижова артерія— a. v. mesenterica cranialis (рис. 9.29, 4) — також непарна, відгалужується від аорти на рівні 1—2-го поперекового хребця каудально від черевної артерії. Вона відгалужує артерії в порожню кишку — a. v. jejunales 10, перша з них анастомозує з підшлунково-дванадцятипалою артерією, а остання — з клубовою гілкою. В товсту кишку від неї відгалужуються: 1) клубово-ободовокишкова артерія — a. ileocolica, яка поділяється на клубову гілку — ramus iliacus 7 ободову гілку — ramus colicus 6 — для початкової частини ободової кишки, гілку сліпої кишки — ramus ceacalis 5; 2) ободовокишкова права артерія — a. v. colica dextra 8 — для правого коліна ободової кишки; 3) ободовокишкова середня артерія— a. v. colica media 9— для поперечного положення ободової кишки.
У великої рогатої худобикраніальна брижова артерія утворює біля лабіринту ободової кишки дугу, від якої відгалужується значна кількість коротких артерій порожньої кишки, а також колатеральний стовбур — ramus col-lateralis — для товстої кишки; відділяється середня ободовокишкова артерія й клубово-ободова, яка відгалужує клубову артерію та гілки для сліпої кишки. Гілки для ободової кишки — rami colici — йдуть на звивини лабіринту.
У коня краніальна брижова артерія дуже коротка. Дає 18—21 артерій для порожньої кишки; загальний стовбур для середньої й правої ободовокишко-вих артерій; клубово-ободовокишкову артерію, що, в свою чергу, поділяється на вентральну ободовокишкову артерію і дві гілки сліпої кишки, а також клубову гілку.
У свині краніальна брижова артерія довга і дає: 8—12 артерій для порожньої кишки; клубово-ободовокишкову артерію з дуже розвинутою гілкою, що проходить у конусі ободової кишки, яку вона живить; загальний стовбур середньої й правої ободовокишкових артерій для відцентрових звивин лабіринту.
388
серцево-судинна система
Рис. 9.29. Артерії кишок:
а — собаки; б — свині; в — вівці; г — корови; д — коня; 1 — a. rectalis caudalis; 2 — a. mesenterica caudalis; 3— a. colica sinistra; 4— a. mesenterica cranialis; 4 — truncus collateralis; 5— ramus caecalis; 6 — ramus colicus; 7— ramus iliacus; 8— а. colica dextra; 9— a. colica media; 10— a. jejunalis; 11 — a. pancreati-coduodenalis; 12— a. hepatica
389
Розділ 9
Рис. 9.30. Артерії органів тазової порожнини жеребця (А) та кобили (Б):
1 — aorta abdominalis; 2— ramus tubarius; 3— a. iliaca externa; 4— a. iliaca interna; 5— a. pudenda interna; 6— a. obturatoria; 7— a. umbilicalis; 8— a. vesicalis cranialis; 9— a. ovarica; 10— a. uterina; 11 — a. vesicalis caudalis; 12 — ramus gl. prostatae; 13 — a. rectalis cranialis; 14— a. rectalis media; 15— a. rectalis caudalis; 16 — a. perinei; 17 — a. bulbourethralis; 18 — a. dorsalis penis caudalis; 19 — a. clitoridis; 20 — a. profunda penis; 21 — a. dorsalis penis cranialis; a — rectum; b — vesica urinaria; c— penis; d— a. pudenda externa; e — uterus; f— lig. teres uteri; g— testis
390
серцево-судинна система
У собаки краніальна брижова артерія довга і відгалужує 8-12 гілок для порожньої кишки; клубово-ободовокишкову артерію, яка йде спочатку загальним стовбуром, а потім поділяється на праву й середню.
Ниркова артерія — a. v. renalis — парна, проходить у нирку коротким стовбуром. Надниркові артерії — a. v. suprarenales — прямують у надниркові залози, однак дуже часто відгалужуються від ниркових артерій.
Сім'яникова артерія — a. testicularis — парна, йде в статеві залози. У самців проходить через пахвинний канал у сім'яник та його придаток.
Яєчникова артерія— a. v. ovarica — постачає кров'ю яєчник, відгалужує гілку в маткову трубу — ramus tubarius — та в ріг матки — ramus uterinus. Краще розвинута у кобил.
Каудальна брижова артерія— a. v. mesenterica caudalis (див. рис. 9.29, 22)
— відгалужується в ділянці останніх поперекових хребців. Розгалужується на ліву ободову артерію — a. v. colica sinistra 3— для низхідної ободової кишки (в коня для тонкої ободової кишки) і краніальну прямокишкову артерію
— a. v. rectalis cranialis (рис. 9.30, 13) — для краніальної частини прямої кишки.
¦ АРТЕРІЇ СТІНОК І ОРГАНІВ ТАЗОВОЇ ПОРОЖНИНИ
Черевна аорта під 5—6-м поперековим хребцем відгалужує праву й ліву зовнішні клубові артерії, які є головними магістралями для вільних частин тазової кінцівки. Після цього під 6-м поперековим хребцем відгалужує праву й ліву внутрішні клубові артерії для стінок і органів тазової порожнини. Потім черевна аорта переходить у середню крижову артерію, що закінчується хвостовою артерією. Ці дві артерії більш виражені в тварин, що мають розвинутий хвіст.
O Внутрішня клубова артерія
Внутрішня клубова артерія — a. v. iliaca interna (див. рис. 9.30, 4) — проходить у тазовій порожнині каудально і на виході з неї в ділянці малої сідничної вирізки закінчується як каудальна сіднична артерія. На своєму шляху вона відгалужує парієтальні гілки в стінки тазової порожнини і вісцеральні — в органи тазової порожнини. До парієтальних гілок належать: клубово-поперекова, краніальна сіднична, затульна або затульні гілки і каудальна сіднична артерії; до вісцеральних — внутрішня соромітна, пупкова, каудальна міхурова і прямокишкова артерії.
