Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
У свині (див. рис. ІХ, В, 10) сліпа кишка відносно коротка, але широка. На поверхні сліпої кишки видно три ряди теній і три ряди випинів. Сліпа кишка розміщена каудально в поперековій ділянці, а її верхівка спрямована вентрокаудально і трохи вправо від серединної лінії.
У собаки (див. рис. ІХ, Г, 10) сліпа кишка підвішена на короткій брижі між 2—4-м поперековими хребцями, утворює два-три випини.
Ободова кишка — intestinum colon — основна частина товстої кишки. Вона має різну довжину (найкоротша у м'ясоїдних, найдовша у травоїдних) і форму.
У собаки (рис. 5.25, Г) ободова кишка має найпростішу форму, що нагадує підкову. Із сліпої кишки вона спочатку спрямовується краніально як права, або висхідна, частина ободової кишки — colon ascendens — до правої нирки, де повертає вліво, роблячи правий згин — flexura coli dextra, — і переходить у коротку поперечну частину ободової кишки — colon transversum. Позаду лівої нирки кишка робить лівий згин — flexura coli sinistra — і спрямовується як ліва, або низхідна, частина ободової кишки — colon descendens — до тазової порожнини, де переходить у пряму кишку.
В інших тварин висхідна частина ободової кишки сильно розвинена й утворює довгу закрутку — товста ободова кишка, яка складається у вигляді підкови у коня або скручується у вигляді спіралі у великої рогатої худоби чи у
287
Розділ 55
вигляді конуса у свині. Отже, у різних тварин виникає свій, типовий хід ободової кишки.
У великої рогатої худоби (див. кольорову вклейку, рис. ІХ) ободова кишка скручена в спіраль в одній площині (диск) і розміщена в правій клубовій ділянці черевної порожнини, справа від рубця. В ободовій кишці розрізняють початкову, або проксимальну, петлю — ansa proximalis coli; спіральну петлю — ansa spiralis coli — і кінцеву, або дистальну, петлю — ansa distalis coli.
Проксимальна петля спочатку спрямовується краніально до початку порожньої кишки, потім повертає дорсально і назад, на лівому боці сліпої кишки знову робить згин і спрямовується краніально, де, звужуючись, переходить у спіральну петлю. В спіральній петлі видно 1,5-2 доцентрові закрутки — gyri centripetales — за годинниковою стрілкою. У центрі диска кишка утворює центральний згин — flexura cent-ralis, потім робить 1,5—2 відцентрові закрутки — gyri centrifugales — проти годинникової стрілки. Далі спіральна петля досягає проксимальної петлі і на рівні першого поперекового хребця переходить у дистальну петлю. Остання лежить між початком ободової і кінцем дванадцятипалої кишки і відповідає поперечній і
низ-
Рис. 5.25. Топографія внутрішніх органів:
А — великої рогатої худоби; Б— коня; В — свині; Г— собаки; 1 — cor; 2— pulmo; 3 — diaphragma; 4 — rumen; 5 — reticulum; 6 — jejunum; 7 — тонка ободова кишка; 8 — colon dorsale sinistrum; 9 — colon ventrale sinistrum; 10— flexura pel-vina; 11 — ren; 12— lien; 13— omentum majus; 14 — cecum; 15 — intestinum colon; 16 — hepar; 17 — vesica urinaria; 18 — ovarium; 19 — intestinum duodenum; 20— rectum; 21 — оes6phagus
288
нутрощі
хідній ободовій кишці собаки. Без помітної межі дистальна петля переходить у пряму кишку.
У коня (див. рис. 5.25, Б) ободова кишка сильно розвинута і поділяється на товсту й тонку ободові кишки. Товста відповідає висхідній, а тонка — низхідній ободовій кишці собаки. Товста ободова кишка має значні розміри і за формою нагадує подвійний обід або підкову. Займає всю нижню половину черевної порожнини. Вона починається від малої кривини сліпої кишки і спрямовується краніально до діафрагми як права вентральна ободова кишка — colon ventrale dextrum. Потім повертає вліво як груднинний згин — flexura sternalis — і спрямовується каудально як ліва вентральна ободова кишка 9 — colon ventrale sinistrum. Біля входу в тазову порожнину ободова кишка згинається, утворюючи тазовий згин 10 — flexura pelvina, і спрямовується краніально як ліва дорсальна ободова кишка 8 — colon dorsale sini-strum. Біля діафрагми кишка утворює діафрагмальний згин — flexura dia-phragmatica — і по правому боці продовжується каудально як права дорсальна ободова кишка — colon dorsale dextrum. Біля основи сліпої кишки ободова кишка повертає вліво як поперечна ободова кишка — colon transversum — і переходить у тонку ободову кишку. Права дорсальна ободова кишка збільшується в діаметрі і перед тонкою ободовою кишкою утворює ампулу ободової кишки — ampula coli, проте при вході в тонку ободову кишку різко звужується.
Вентральне положення товстої ободової кишки має чотири стрічки — tenia coli (дорсальну, вентральну і дві бічні) і чотири ряди випинів — haust-гае coli. В ділянці тазового згину кишка різко звужується і втрачає тенії. Дорсальні положення товстої ободової кишки мають три стрічки і три ряди випинів.
Тонка ободова кишка утримується на довгій брижі. Вона має дві стрічки і два ряди випинів, утворює петлі і розміщена між правими і лівими положеннями товстої ободової кишки (див. рис. 5.25, Б 7).
У свині ободова кишка згорнута у вигляді конуса і її широка основа лежить у ділянці попереку, а вершина торкається черевної стінки в ділянці пупка (див. рис. 5.25, В). Ободова кишка, виходячи із сліпої кишки, має дві стрічки, два ряди випинів і утворює доцентрові закрутки — gyri centri-petales. На верхівці конуса кишка звужується, утворює центральний згин — flexura centralis — і переходить у відносно тонкі, без стрічок і випинів відцентрові закрутки — gyri centrafugales, які розміщуються всередині конуса. Остання закрутка утворює дистальну петлю — ansa distalis coli, яка відповідає поперечній ободовій кишці собаки, повертає каудально і переходить у пряму кишку.
