Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
296
АПАРАТ ДИХАННЯ
ток і з'єднується з дорсальними 2 і вентральними 4 бічними хрящами носа — cartilago nasi lateralis dorsalis et ventralis. У вентральному відділі крила розміщений додатковий бічний хрящ 3— cartilago nasalis accesoria.
Ніздрі ведуть у присішок носа — vestibulum nasi, вкритий шкірою. У нижньому куті присінка носа, на межі із слизовою оболонкою, розміщений невеликий щілиноподібний носослізний отвір — ostium nasolacrimale. Ним відкривається назовні носослізний канал — canalis nasolacrimalis, який відводить сльози із слізного мішка.
Власне носова порожнина вкрита слизовою оболонкою, що вкриває носові раковини й лабіринт решітчастої кістки. Завдяки цьому загальна поверхня слизової оболонки значно збільшується, що дуже важливо для проходження повітря, яке зігрівається (охолоджується) і зволожується. Ця частина слизової оболонки вистелена миготливим епітелієм і утворює дихальну ділянку — regio respiratoria — носової порожнини. В глибині носової порожнини на слизовій оболонці є нюхові клітини — нюхова ділянка — regio olfactoria.
У дихальній ділянці розміщені дорсальна і вентральна носові раковини, які поділяють носову порожнину на чотири носових ходи: дорсальний, середній, вентральний і загальний (див. рис. 6.3).
Дорсальний носовий хід 2 — meatus nasi dorsalis — найвужчий, веде в глибину носової порожнини між кістковою основою носової порожнини і дорсальною раковиною 3.
(Середній носовий хід 4 — meatus nasi medius — знаходиться між дорсальною 3 і вентральною 5 раковинами. Він веде до нюхового лабіринту і хоан. У середній хід відкриваються вивідні протоки бічних носових залоз — gll. lateralis nasi, які лежать або навколо входу до верхньощелепної пазухи (кінь, свиня, дрібні жуйні), або в стінці самої пазухи (собака). У великої рогатої худоби носових залоз немає.
У задній частині середнього носового ходу є отвір, що веде в порожнини носових раковин і приносові пазухи — sinus paranasales. Приносових пазух чотири: верхньощелепна — sinus maxillaris, лобова — sinus frontalis, клиноподібна — sinus sphenoidalis, піднебінна — sinus palatinus. Пазухи вкриті дуже тонкою слизовою оболонкою.
Вентральний носовий хід 6 — meatus nasi ventralis — широкий дихальний хід, який веде прямо в хоани. Він міститься між вентральною раковиною і дном носової порожнини.
Загальний носовий хід— meatus nasi communis — розміщений між стінкою носової перегородки і раковинами. Він сполучає всі три ходи вузькою високою щілиною.
Дорсальний носовий хід — нюховий, середній і загальний — змішані, а вентральний — лише дихальний. Ці особливості виявляються і в характері будови слизової оболонки, яка відповідно містить миготливий епітелій чи нюхові клітини.
Слизова оболонка дихальної ділянки рожева, має велику кількість кровоносних судин, які анастомозують між собою у вигляді сітки (звідси легкі носові кровотечі). У підслизовому шарі розміщені значні венозні сплетення, які при наповненні можуть розширюватись. Тому слизова оболонка може набрякати і під час застудних явищ потовщується. У задній частині носової порожнини на оболонці можуть утворюватися патологічні розростання (по-
297
Розділ 6
ліпи). Слизова оболонка постійно зволожена секретом численних дрібних серозно-слизових залоз, яких буває до 150 на 1 см2.
Слизова оболонка нюхової ділянки жовто-бурого кольору, потовщена, вкрита слизом, містить нервово-епітеліальні утвори (орган нюху).
Слизова оболонка попереду дорсальної раковини утворює пряму складку — plica recta (див. рис. 6.3, 3), а попереду вентральної раковини, дорсальніше — крилову складку — plica alaris 5 — і вентральніше — основну складку — plica basalis.
У передній частині вентрального носового ходу розміщена різцева протока — ductus incisivus (рис. 6.5, 2), яка веде в ротову порожнину і відкривається збоку від різцевого сосочка 8. У різцеву протоку відкривається лемешево-носовий орган 5 — organon vomeronasalis, який у вигляді тоненької трубки тягнеться вздовж вентрального краю носової перегородки від рівня ікла до 3—4-го корінного зуба. Орган заповнений рідиною і виконує нюхову функцію, іннервується кінцевим нервом — n. terminalis.
У великої рогатої худоби носова порожнина велика, об'ємна. Основа верхівки носа складається з носової перегородки (див. рис. 6.4, А), яка на кінці вентрально розходиться направо і наліво, закріплюючись на різцевій кістці. Дорсальні 2 і вентральні 4 бічні хрящі зростаються і формують бічну стінку носа. Носова перегородка каудально не розділяє повністю задній відділ носової порожнини, внаслідок чого обидва вентральні носові ходи сполучаються між собою. Крила носа потовщені і малорухливі. Венозне сплетення є лише в слизовій оболонці носової перегородки і дна носової порожнини.
Верхньощелепна пазуха об'ємна, передня її межа проходить на рівні 3-го кутнього зуба. Медіально вона широким отвором сполучається з піднебінною пазухою, а дорсокаудально — з порожниною слізної кістки. Носощелепний отвір знаходиться на рівні 5—6-го кутнього зуба. Лобова пазуха невеликим отвором сполучається з середнім носовим ходом. Клиноподібна пазуха сполучається з вентральним носовим ходом біля носової перегородки.