Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Рис. 5.19. Однокамерний шлунок:
А, Б— коня; В— свині; Г— собаки; 1 — esophagus; 2— cardia; 3— pylorus; 4 — curvatura ventriculi minor; 5 — curvatura ventriculi major; 6— duodenum; 7— fundus ventriculi; 8 — diverticulum ventriculi; 9— saccus cecus; 10— margo plicatus; 11 — пілорична частина зі стискачами; 12— papilla duodeni major; 13— stratum obliquum; 14— stratum circulare
273
Розділ 55
Серозна оболонка шлунка з більшої кривини переходить у більший сальник — omentum majus, який містить сальникову сумку — bursa omentalis. Вхід у сальникову сумку (отвір) — for. epiploicum — знаходиться справа від медіальної площини між каудальною порожнистою і ворітною венами медіально від правої нирки. Між листками більшого сальника лежить селезінка, яка з'єднується з більшою кривиною шлунка шлунково-селезінковою зв'язкою — lig. gastrolienale.
У коня (див. рис. 5.19, А, Б) шлунок однокамерний, стравохідно-кишкового типу, відносно невеликої місткості (6—15 л). На лівій частині шлунка виділяється сліпий мішок 9 — sacus cecus. Слизова оболонка сліпого мішка вистелена багатошаровим плоским епітелієм. Внаслідок доброї виразності сліпого мішка, що виступає дорсально, стравохід 1 входить у шлунок косо. Менша кривина 4 коротка і утворює кутову вирізку — incisura angularis. В ділянці пілоричного отвору виділяється борозна — sulcus pyloricus — з м'язовим кільцем і стискачем 11.
Слизова оболонка стравохідного типу відділяється від залозистої частини складчастим краєм 10 — margo plicatus, вздовж якого розміщена незначна ділянка кардіальних залоз. Ділянка власних залоз шлунка на слизовій оболонці чітко виділяється темним забарвленням і наявністю ямок. Ділянка пілоричних залоз виділяється жовтуватим кольором.
Косий шар м'язових волокон розділяється на зовнішні й внутрішні косі пучки. Внутрішні косі пучки утворюють передню й задню ніжки, які обмежують вхід у шлунок, утворюючи петлю кардії. Петля, а також вузький з товстим м'язовим шаром стравохід, кінець якого не розширюється, утворюють пристосування, що виконує функцію стискача. Чим сильніше наповнюється шлунок, тим більше стягується петля і зворотне надходження вмісту в стравохід у нормі неможливе. Більший сальник із шлунка переходить на початок дванадцятипалої, ободову кишки та підшлункову залозу. Шлунок повністю розміщується в лівому підребер'ї і лише пілорична частина його заходить у праве підребер'я. Основна частина шлунка лежить дорсально на ободовій кишці. Сліпий мішок підходить до лівої ніжки діафрагми на рівні 14—15-го ребра.
У свині (див. рис. 5.19, ВВ) шлунок однокамерний, стравохідно-кишкового типу, великий. Незначних розмірів слизова оболонка в ділянці кардії вистелена багатошаровим плоским епітелієм. На зовнішній поверхні шлунка, поблизу кардії, виділяється дивертикул 8 — diverticulum ventriculi — з верхівкою, спрямованою каудально і вправо. Ділянка кардіальних залоз велика, займає ділянку дивертикулу і лівої частини шлунка. Ділянка власних залоз шлунка заходить у пілоричну частину, пілоричні залози займають невелику ділянку. Коловий шар м'язової оболонки розміщений в пілоричній і донній частинах шлунка. В пілоричній частині він формує стискач у порожнину пілоруса, з боку більшої кривини входить півмісяцевої форми валик, а з боку меншої кривини — потовщення (подушка) — torus pylori.
Більший сальник вкриває з вентральної поверхні всі кишки. Менший сальник з'єднує шлунок з печінкою. Шлунок лежить упоперек переднього відділу черевної порожнини, більше зміщений у ліве підребер'я, хоча пілорична частина заходить у праве підребер'я. Коли шлунок заповнений кормом,
274
нутрощі
більша кривина дотикається до черевної стінки в ділянці мечоподібного хряща груднини.
У собаки (див. рис. 5.19, P) шлунок відносно об'ємний і належить до шлунків кишкового типу. Ділянка кардіальних залоз проходить вузькою стрічкою біля кардії. Ділянка власних залоз дна шлунка займає велику площу, розділяючись на світлу й темну частини; ділянка пілоричних залоз займає праву половину шлунка. Поздовжній шар м'язів, крім більшої й меншої кривин, займає всю пілоричну частину шлунка. Коловий шар м'язів поширюється майже по всьому шлунку; в ділянці дна шлунка він знаходиться між двома пучками косого шару, а в ділянці пілоруса формує стискач.
Шлунок лежить у лівому підребер'ї в площині між 9—12-м ребрами; в праве підребер'я заходить лише пілорична частина шлунка. Коли шлунок заповнений кормом, він дотикається до черевної стінки в ділянці мечоподібного відростка груднини.
Нерви: n. vagus, n. splanchnicus major.
Судини: a. celiaca.
Багатокамерний шлунок. Шлунок жуйних багатокамерний, стравохідно-кишкового типу (рис. 5.20). Перші три камери — рубець, сітка, книжка — передшлунки — proventriculum — і їх слизові оболонки вистелені багатошаровим плоским епітелієм, не мають травних залоз. Четверта камера — сичуг — має слизову оболонку кишкового типу з розвинутою системою залоз.
Рубець 2 — rumen — у вигляді видовженого мішка розміщується в лівій половині черевної порожнини від діафрагми (рівень шостого міжреберного простору) до тазової порожнини, заходячи частково в задню праву половину черевної порожнини. Своєю пристінковою поверхнею — facies parietalis — рубець на всьому протязі прилягає до лівої черевної стінки, а нутрощевою — facies visceralis — до кишок. Дорсальним краєм рубець прикріплюється до діафрагми і поперекових м'язів. Вентральний край рубця прилягає до нижньої стінки черевної порожнини.
