Соціологія - Кратко А.А.
Скачать (прямая ссылка):
Реформа освіти в Україні передбачає інноваційні процеси відносно різних сторін, граней функціонування школи. Зокрема, планується перехід від уніфікованого державного навчання до різноманітності форм. Уже з'явилися альтернативні вузи, коледжі,
153
гімназії. Стали різноманітними і форми державної освіти. В галузі вищої школи здійснюється перехід до багатоступеневої освіти. Подібні інновації покликані підвищити якість підготовки спеціалістів і забезпечити входження школи України до світової системи освіти. На підвищення ефективності вищої школи направлені введення акредитації вузів, договірна система взаємин зі споживачами, зміна правил прийому до навчальних закладів.
Більшість опитаних працівників вузів позитивно сприймає усі ці інновації. Разом з тим не можна не помітити відмінності у ставленні до форм, ступенів навчання, пов'язаних з профілем навчання. Так, представники гуманітарного профілю ратують за більшу тривалість навчання на 1 ступені, в той час як представники технічних вузів допускають значне скорочення. Мабуть, потрібні різні моделі альтернативної, багатоступеневої освіти.
Аналіз ставлення до інноваційних процесів в організації і управлінні вузами, до проблем входження до ринкових структур свідчить, що в основному вузівські працівники керуються груповими інтересами і нормами. Погіршення матеріального стану, стабільності, обмеження прав вузівських колективів активізує дезінте-граційні процеси.
Важке матеріальне становище вузів, їхніх працівників, труднощі адаптації до ринкових відносин викладачі і наукові співробітники пов'язують з державною політикою в галузі освіти. Понад половина опитаних вважає причиною вузівських проблем ставлення до вищої школи, яке склалося в суспільстві. У відповідності з цією позицією, визначаючи найбільш гострі проблеми, які необхідно розв'язувати, на друге місце переважна більшість поставила необхідність підвищення в суспільстві престижу вищої освіти.
Руйнування соціальної захищеності, стійкості, відхід в область групових інтересів погіршують загальну атмосферу у вузі, породжують настрої песимізму і зневіри. Можна спостерігати, як зростає почуття незахищеності і навіть відчаю, і нарешті — невір'я у можливість докорінних прогресивних перетворень. Новації починають сприйматися як суб'єктивне породження волі представників адміністративно-командної системи. Подібні настрої роблять реформу нереальною. Відповідаючи на запитання, які настрої переважають у вас і ваших колег, переважна більшість назвали: невпевненість — 84%, тривога, стурбованість — 81%, апатія, розчаруван-
154
ня — 65%, обурення, протест — 72%. При цьому для 1/3 були характерні крайні форми цих настроїв.
Уявляється, що вдосконалення вищої освіти немислиме без подолання подібних настроїв її працівників, без зміни становища вищої школи в суспільстві, без демократизації життя вузів, посилення їхньої самостійності, зміцнення вузівських колективів.
Умовою прискорення цих процесів є розвиток колективної свідомості, пов'язаний з прийняттям спільної мети, спільних завдань підвищення якості спеціалістів, формування у вузі творчої особистості на базі органічного поєднання навчально-виховної та науково-дослідницької діяльності.
Більшої уваги вимагають в умовах переходу до ринкової економіки взаємини вузу зі споживачами його продукції. Відмова від старих форм цих відносин (державного розподілу випускників, їхнього стажування під керівництвом вузу) послабила стійкість вузів і зруйнувала систему соціального захисту випускника. Тому важливо не лише вивчати, як утворюються нові форми, але й на базі цього вивчення розробити соціальну технологію створення нових механізмів. Очевидно, в рамках вузу і країні в цілому необхідно створити службу маркетингу і реклами випускників і розробити систему інформаційно-методичної допомоги випускникові. Діяльність нових служб, що спираються на спеціальні соціально-маркетингові і соціологічні дослідження, допоможе збалансувати підготовку спеціалістів у відповідності з потребами сучасного суспільства.
Подальше вдосконалення освіти пов'язане зі зміцненням взаємодії усіх ланок системи освіти (середньої школи, після середньої, вищої освіти, підвищення кваліфікації), що покликане забезпечити безперервність освітнього процесу. Різноманітність форм кожної з ланок, поглиблення фундаментальності освіти — перспективні лінії розвитку освіти.
Вдосконалення школи пов'язане з проникненням науки. Це виявляється у розробці науково обгрунтованих моделей випускників, у сучасному науково-методичному забезпеченні навчального процесу, постійному науковому аналізі потреб суспільства в спеціалістах. Впровадження науки, наукових методів, форм діяльності вимагає зближення наукових і навчальних закладів, змін у підготовці кадрів викладачів і т. п.
155
Загальною умовою успішної реформації школи є гуманізація та гуманітаризація освіти, демократизація вузівського життя і в цілому життя суспільства.
Контрольні запитання
1. Які можливі аспекти вивчення освіти як складного, багатогранного явища?
