Соціологія - Кратко А.А.
Скачать (прямая ссылка):
129
рівнянні з 1992 р., 1993 р. зменшилося число тих, хто на перше місце ставив розширення контактів з країнами Заходу. Певні зміни відбулися по відношенню до факту проголошення незалежності. В 1991 р. більшість висловилася за проголошення незалежності України, в 1994 р. 47% (у Криму — 55%, в Донецькому регіоні — 66%) зазначили, що якби референдум проводився зараз, то вони б проголосували проти незалежності. При цьому 27% (у Донецькому регіоні 34%) і зараз відносять себе до громадян Союзу. Ці позиції визначаються історичним, сімейним корінням, особистими зв'язками. 70% опитаних у північному, східному та південному регіонах України вказали, що мають рідних і друзів у Росії. 50% українців у цих регіонах називають рідною мовою російську, 85% віддають перевагу профамам Російського телебачення та ін-
Корисна інформація була одержана дослідниками відносно поведінки електорату (виборців). У 1994 р. 39% респондентів зазначили, що збираються віддати перевагу кандидатам, котрі ставлять на перше місце загальнодержавні проблеми, 39% — проблеми свого округу, 20% — ще не визначили своїх позицій напередодні виборів. Серед останніх переважає молодь, серед перших — старше покоління. При цьому в цілому в електораті більшою мірою представлені старші вікові групи, більшу активність виявляють сільські жителі і населення малих міст. У практиці політичного життя необхідно враховувати й склад електорату, і поведінку різних його груп,
Які ж загальні висновки можна зробити зі сказаного? Дослідження переконливо показали, що розв'язання проблем політичного розвитку залежить від подолання загальної кризи суспільства, зокрема економічної. Без цього в сучасних умовах політичним структурам немислимо здобути довіру. Підвищення легітимності політичної влади пов'язане з урахуванням думок, настроїв населення регіонів України. Особливо важливо враховувати загальний умонастрій більшої частини населення, яке вимагає відновлення економічних та інших зв'язків з Росією й іншими країнами СНД.
В умовах кризи політичні організації можуть здобути довіру населення, тільки взявши курс на вираження і захист соціальних інтересів. Велике значення у зміцненні політичних організацій буде мати утвердження громадянського суспільства.
Подолання політичної кризи пов'язане з розвитком політичної культури і населення, і політичних лідерів. Це вимагає великої роботи з політичної освіти і виховання мас населення, з навчання
130
представників політичної еліти. Не менше значення має залучення до конкретної політичної діяльності, в тому числі діяльності, пов'язаної з самоуправлінням.
Контрольні запитання
1. Дайте характеристику зв'язку політики з соціальною структурою суспільства.
2. Що таке політика?
3. Яка структура політики?
4. Функції політики.
5. Що таке політичний режим?
6. М. Вебер про три типи легітимного панування.
7. Дайте характеристику основних видів політичного режиму.
Теми рефератів
1. Сучасні теорії політичної еліти.
2. Демократія і тоталітаризм.
3. Особливості соціально-політичного розвитку України на сучасному етапі.
4. Соціологічний аналіз поведінки електорату.
Література
І. Арон Р. Демократия и тоталитаризм. - М.: Текст, 1993.
2. Вебер М. Избранные произведения. - М.: Наука, 1990.
3. Гозман Л.Я., Зткинд А.М. Люди и вдасть: от тоталитаризма к демократии. //В человеческом измерении - М.: Прогресе, 1989.
4. Головаха Є.І. Стратегія соціально-політичного розвитку України. - Київ: Аб рис, 1994.
5. Ломов М.Н. Политология. Практпческий аспект политической жизни общест- ва. Учебиое пособие. - М., 1992. Ч.П.
6. Миллс Р. Властвуюїдая злита. - М.: Прогресе, 1961.
7. Політичний портрет України.- Київ: Демократичні ініціативи, 1994. N 9.
131
3. СІМ'Я ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
Сім'я як складний соціальний феномен
Сім'я являє собою складний соціальний феномен. Вона є найдавнішою природною висхідною спільнотою людей, зв'язаних кровною спорідненістю. Разом з тим — це мала контактна група людей, які взаємодіють між собою, особлива форма взаємодії. Нарешті, це особливий соціальний інститут, регулюючий відтворення людини за допомогою особливої системи ролей, норм, організаційних форм.
Як правило, в сучасних визначеннях сім'ї підкреслюються всі ці характеристики. Так, Н. Смелзер пише: "Сім'єю називається основане на кровній спорідненості, шлюбі чи усиновленні об'єднання людей, пов'язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю за виховання дітей" [5, с. 424]. Відомий радянський дослідник сім'ї А. Г. Харчев звертає увагу на зв'язок сім'ї з потребами суспільства. Він розглядає сім'ю як "історично конкретну систему взаємовідносин між подружжям, як малу соціальну групу, члени якої пов'язані шлюбними, родинними відносинами, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю і соціальна необхідність якої обумовлена потребою суспільства у фізичному і духовному відтворенні населення" [6, с. 75].
Складний характер сім'ї як соціального утворення вимагає різних методологічних підходів до її соціологічного аналізу. Як мала контактна група сім'я вивчається перш за все на мікрорівні, особлива увага звертається на аналіз міжособової взаємодії в сім'ї, організацію сімейного життя, групову поведінку. Сучасний напрямок символічного інтеракніонізму розглядає сім'ю як систему соціальних ролей.
