Таинство слова - Выховець И.Р.
Скачать (прямая ссылка):
А тепер вишикуємо ряд іменників завідувач, читач, визволитель, учитель, співак, бігун, учень, сміливець, прбстак. Це назви діяча і носія ознаки. Від яких слів вони утворені? Здається, також від дієслів і прикметників. На перший погляд, немовби і так.
22 Все ж, придивімось до похідних іменників пильніше. Виявляється, що за цими словами ховається «тінь» речення. Речення в типових випадках називає особу або предмет і її (його) дію або ознаку. І в поданих вище словах корінь виражає дію або ознаку, а натяк на особу містять суфікси -ач, -тель, -ак, -ун, -ень, -ець: завідувач — той, хто завідує; визволитель — той, хто визволяє; співак — той, хто співає; бігун — той, хто бігає; учень — той, хто вчиться; сміливець — той, хто сміливий. Це більш-менш прозоре творення слів на позначення осіб. Іноді з кількаслівного речення вибираємо одне слово, центральне за смислом, і до нього приєднуємо суфікс із значенням особи. Наприклад: той, хто доглядає овець — вівчар; той, хто живе у Полтаві — полтавець. З речень узято назву тварини вівця та назву міста Полтава і до них приєднано суфікси -ар, -ець — маємо похідні іменники вівчар, полтавець. Добре господарюють суфікси! Задумав суфікс -ар (-яр), обрав собі корінь — і перед нами постають назви професій, занять: бетоняр, каменяр, столяр, шахтар, школяр. У суфікса -ач (-яч)у наприклад, один крок від назв осіб до назв предметів, за допомогою яких виконується дія: вимикач, випрямляч, сікач. У всіх розглянутих похідних іменниках відчувається «дихання» речення.
За допомогою суфіксів похідні іменники передають багато значень. Поглянув суфікс -ищ(е) навколо — і будь ласка: слова житнище, картоплище, пшеничище, що вказують на місце. Або візьмімо суфікси -СТв-, -H-, -в-, -UHH-, -няк, що формують збірні назви: студентство, рідня, мушва, соняшничиння, березняк. Суфікс -ин- виділяє з сукупності окремий предмет: зерно — зернина, квасоля — квасолина, картопля — картоплина. А як уміло працюють суфікси -ок, -ик, -ц-, -ечк-, -очок, -ечок, -оньк-, -очк- та інші, надаючи іменникам значення зменшеності та
23 пестливості: дубок, лісок, вогник, коник, віконце, слівце, віконечко, сонечко, візочок, горбочок, вершечок, кружечок, голівонька, долинонька, бджілочка, квіточка. Протиставляються їм суфікси -ищ-, -уг-(-юг-), -ань на позначення збільшеності та згрубілості: вітрище, морозище, ручище, ледацюга, здоровань.
Перейдемо до складних іменників. Два або більше слів об'єднуються в одне слово, здебільшого видозмінюючи свою вихідну форму. Це часто здійснюється за допомогою сполучного голосного о або е: лісостеп, лісотундра, землемір, мореплавець, сталевар. Із двох або більше слів народжується слово, багате за змістом. Воно вбирає в себе суму понять, виражених кожним словом окремо. Складні іменники часто виникають на грунті словосполучень: видобуток вугілля — вуглевидобуток, очищення вугілля — вуглеочищення, видобування нафти — нафтовидобування, збирання буряків — бурякозбирання, сіяння буряків — бурякосіяння. Але нерідко вони співвідносяться з реченням: той, хто досліджує природу — природодослідник; той, хто плавить сталь — сталеплавильник.
У творенні складних іменників сполучні голосні о або є беруть участь не завжди. Слово іноді хоче обійтися і без них. В українській мові типовими представниками таких слів є п'ятигранник, п'ятикласник, п'ятикутник, п'ятирічка, п'ятиріччя, п'ятитомник, чотирикутник, шестигранник, шестикласник, шестикутник, бортпровідниця, салон-перукарня.
У громадді складних слів трапляються маленькі словотвірні дива. Пригадаємо чарівну пору року, коли задумливо й зачаровано падає листя. Опадання листя народ поетично нарік словами падолист і листопад. За потреби частини складного слова можуть блискавично мінятися місцями. Залишається
24 непорушним тут, не дозволяючи цим двом частинам іти в далекі мандри, лише сполучний голосний о. Що це за слова? Чому два слова листя і падає у складному слові міняються місцями? Виражають той самий зміст, а складних слів — два. Можливо, тому, що вони намагаються якнайкраще змалювати золоту осінь. Вибирай, яке хочеш. Обидва складні іменники охоче використовують поети. Послухайте, як хвилююче звучать ці слова у Бориса Олійника: Над Полтавою — літо бабине. У Санжарах — падолист...; І з-під крил журавлиних мені під вікно Листопад стелиться.
Іменники схильні бути дуже економними. Про це свідчать складноскорочені слова і буквені скорочення. Для нас стали звичними слова колгосп, радгосп, райком, комсомол, вуз. А всі вони утворилися від словосполучень, нерідко досить великих за обсягом. У вік науково-технічного прогресу складноскорочені слова (абревіатури) трудяться добре. Невпинно зростає їх кількість. Чому активізується цей спосіб словотворення? Бо він вірно слугує потребам мовлення. Переводить найскладніші за будовою поняття у найстисліші скорочення.
У наші дні народжується багато абревіатур. Коротко і містко, зокрема, зазвучало нам іменникове слово ЕОМ як свідчення науково-технічного прогресу... Ця абревіатура проникає навіть у поезію:
