Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
147 (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Якщо трапляться помилки иа правопис голосних у закінченнях іменни-*4®, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).
І. Безмежжям [50.2; 15.3] лугів [49.1] серед сонних лісів ??Руміли тихі російські ріки [49.4]. (О. Довженко.) 2. Дядько ^-амійло не був ні професором [50.1], ні лікарем [50.1; 47.3], ні інженером. Він був косарем [50.1; 47.3]. (О. Довженко.) 3. Широ-Ке небо неначе кліпало тисячами [50.2; 15.3] блискучих очей.
99
(І. Нечуй-Левицький.) 4. Поодинокі постаті залізничників
[49.1] з ліхтарями [50.2; 47.3] в руках, як тіні, мовчки снували По
коліях. (А. Головко.) 5. Ні! Пломінь той в душі [49.3] не згас що запалив колись Тарас, як я маленьким школярем [50./’ 47.4] вночі ридав над «Кобзарем» [50.1; 47.3]. (3. Гончарук.) 6. Гіл! ля дерев та кущів [49.1] погнулось під важкою сніговою одежею [50.1; 47.2]. (М. Коцюбинський.) 7. Затріщало сухе ломаччя [50.2;
15.3] під ногами [49.1] втікачів [49.1]. (І. Франко.) 8. Брук був такий розбитий, що шофер об’їжджав [13.1] його узбіччям [50.2; 15.3]. (О. Копиленко.) 9. Зала в квартирі [49.3] Любовидь-кої обладнана з великим смаком і розкішшю [50.3]. (І. Кочер. га.) 10. Сонце, спочинок, чисте повітря [50.2; 15.4] — ось мої лікарі [49.2; 47.3] й ліки [49.4]. (М. Коцюбинський.)
§ 51. Закінчення іменників Il відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
Іменники II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини (кого? чого?) можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю (див. § 48, п. 2): клен — клена, гай — гаю. Вживання того чи іншого закінчення залежить від значення іменника.
За значенням іменники розпадаються на дві великі групи: назви істот (сюди входять назви людей, персонажів, тварин) і назви неістот.
Назви неістот поділяються на:
а) назви чітко окреслених предметів і понять, тобто назви охоплюваних зором речей (ключ, трактор, дуб, пагорб), частик тіла (палець, лоб), днів тижня та місяців (понеділок, жовтень), різних мір (метр, кілограм), наукові терміни (атом, суфікс);
б) назви нечітко окреслених предметів І понять, тобто назви предметів, які не охоплюються зором, не мають певних меж (космос, шлях, ліс, Буг), назви великих споруд (завод, стадіон), територій (Крим, Казахстан), збірні назви (горох, пісок), назви речовин (граніт, кисень), явищ (грім, вітер), дій (біг, розгляд), станів (сон, гнів), абстрактних понять (прогрес, мир) тощо.
У вживанні закінчень у родовому відмінку однини в іменниках II відміни чоловічого роду, що означають назви істот, труднощів не виникає — тут завжди виступають закінчення -а, -я-учень — учня, тракторист — тракториста, лікар — лікаря, Мороз (прізвище)—Мороза, Вітер (персонаж казки) — Вітра, комар — комара, горобець — горобця, слон — слона, кит — кита.
Труднощі виникають у вживанні закінчень у родовому відмінку однини в назвах неістот. Тут діють такі закономірності:
1. Назви чітко окреслених предметів і понять мають закінчення -а, -я: листок — листка, палець — пальця, ясен — ясена,
100
вер — четверга, жовтень — жовтня, метр — метра, ампер — ^пера, електРон — електрона, катет — катета, відмінок — в/д-
__________________________________________________________
j Сидить батько кінець стола, на руки схилився. (Т. Шев-енко•) 2* Руки, які колись свербіли до коси, тяглися до штурвала комбайна. (І. Цюпа.) 3. Хата була третя од кінця й стояла край вйшневого садочка. (І. Нечуй-Левицький.) 4. Тече вода з-під явора яром на долину. (Т. Шевченко.)
2. Назви нечітко окреслених предметів і понять мають закінчення -У» -ю: степ — степу, пісок — піску, ячмінь — ячменю, грім — грому, сон — сну, прогрес — прогресу, Сибір — Сибіру, Байкал — Байкалу.______________________________________________
1. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. (О. Довженко.) 2. На шляху поступу ми лиш каменярі. (7. Франко.)
3. Хай серце не знає нудьги, де жовті піски Сахаліну, Амуру круті береги, (В. Сосюра.) 4. Після дощу гостріше пахнуть квіти. (В. Сосюра.) 5. Ясне намисто з кришталю грає і ряхтить усюди. (,Леся Українка.) 6. Якийсь хижий птах з пронизливим криком вилетів з лісу. (3. Тулуб.)
З» Але назви населених пунктів мають закінчення -а, -я: Київ — Києва, Херсон — Херсона, Конотоп — Конотопа, Лондон — Лондона, Париж — Парижа.
Виняток становлять ті власні назви, у яких друга частина співзвучна з загальною назвою, що має закінчення -у, -ю: Красний Лиман — Красного Лиману, Часів Яр — Часового Яру, Кам'яний Брід — Кам'яного Броду.
L Пам’ять про героїв Краснодона житиме в віках. (Газета.)
2. Засурмили сурми з Новгорода, у Путивлі стяги майорять. (#. Забіла.) 3. Побував я не в одній країні світу, відвідав галереї Москви, Парижа, Вашингтона, Рима, Будапешта, Варшави. (Ю. Збанацький.)
4. У назвах річок під наголосом виступають закінчення -а, -я,
JLe під наголосом-----у, -ю: Дніпро — Дніпрі, Ірпінь — Ірпеня,
Остер — Остра, але: Буг — Бугу, Інгул — Інгулу.__________________
1* Від шахт донецьких і до хвиль Дунаю співаєш ти, мій рідний краю. (В. Сосюра.) 2. До Дону котяться Дінця зелені хвилі. №• Сосюра.) 3. Суремна мідь співає з-над Дністра. (М. Бажан.)
