Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
II. 1. Священне море мов., омиває заток., розуму й любов., берег., . (М. Бажан.) 2. Мені здається, що пейзаж., в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й велич.. . (70. Яновський.)
3. Садок вишневий коло хати, хрущ., над вишням., гудуть, плугатар.. з плугам., йдуть, співають ідучи дівчата, а матер., вечерять Ждуть. (Т. Шевченко.) 4. Мріялись мені росисті лук.. Волині Рідної. (Леся Українка.) 5. Сниться мені поле, вечор.. барвисті, берег., пахучі рідного Дінця. (В. Сосюра.) 6. Мріють крізь xMap.. зор.. вгорі, мов на бульвар., чудні ліхтар.. . (В. Симо-ненко.) 7. Рівними рядам., стоять розлогі яблун.., груш.., слив.., Вишн.., абрикоси. (О. Копиленко.) 8. За дубам., сонечко сяє, Пташк.. у ліщині виспівують, квіт., рябіють в трав.. . (А. Тесанко.)
в. 144*. Перекладіть на укра нську мову. Порівняйте правопис закінчень -и та -і •менниках російської та української мов.
I* C Волги дул холодный ветер. (К. Симонов) 2. Стрижи давно Устели. Табунятся и ласточки. (М. Прииівін.) 3. Кое-где при
97
дороге попадается угрюмая ракита или молодая берёзка. (Л. Toa стой.) 4. Вдруг всё ожило: и леса, и пруды, и степи. (М. Гоголь ]
5 Всюду лучистыми алмазами зарделись крупные капли росы (I. Тургенев.) 6. Мама, сгорбленная, в тёплом платке, провожа* ла меня на вокзал. (К. Паустовський.)
§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
1. У закінченнях іменників твердої групи І та II відмін вимовляємо і пишемо о (а не е): дорога — дорогою, дуб — дубові дубом; столяр — столярові, столяром.
У закінченнях іменників м’якої та мішаної груп І та І] відмін вимовляємо і пишемо е (а не о): вииіня — вишнею, день — дневі, днем; рій — роєві, роєм; груша — грушею, кущ -і кущеві, кущем; пустир — пустиреві, пустирем; бджоляр — бджо-ляреві, бджолярем.
1. Яке це щастя — йти землею [м'яка гр.], де ти побачив світ! (В. Сосюра.) 2. Життя пройти не екскурсантом, не гостем [м'яка гр.\ на коротку мить. (77. Тичина.) 3. Вдачею [мішана гр.\ будь невгамовний, кипучий. (А. Малишко.) 4. Це я по всій землі проходжу володарем [м'яка гр.J свого добра. (Т. Масен-ко.) 5. Його плуг блискучим лемешем [мішана гр.] ріже землю. (М. Коцюбинський.)
2. У закінченнях іменників м’якої групи І та II відмін, а також у закінченнях і суфіксах іменників III та IV відмін після нешиплячих пишемо я (а не а): буря — бурям, бурями, у бу• рях; токар — токарям, токарями, на токарях; повітря — повітрям; мати — матерям, матерями, на матерях; звіря — звіряти, звіряті, звірята.
У закінченнях іменників твердої і мішаної груп І та II відмін, а також після шиплячих у закінченнях і суфіксах іменників III та IV відмін пишемо а (а не я): круча — кручам, кручами, на кручах; комар — комара, комарам, комарами, на комарах; плащ — плаща, плащами, у плащах; піч — печам, печами, на печах; лоша — лошати, лошаті, лошата.
1. He знаю я труда, такого, як труд підземний шахтаря [м'яка гр.]. Він пробива в пластах дороги, щоб квітли радості моря [м'яка гр.]. 2. Даль димарями [м'яка гр.] рясніє, поле копрами [тверда гр.] буя. 3. Я привіт посилаю крилатим, що під зорями [м'яка гр.] мир стережуть. (З тв. В. Сосюри.) 4. І сяють радістю обличчя [м'яка гр.], і сонце весниться в очах, (Д. Лу-ценко.) 5. І карії очі, і рученьки білі ночами [/// відміна]
98
няться мені. (А. Малишко.) 6. Краплинами блищать вологі jjqt цідлітка-дівчати [IV відмінаJ. (М. Рильський.)
^зГТак само, як а та я, розрізняємо і написання букв у та ю: горй~~~ гоРУ' кРУча ~ КРУЧУ> д°Щ — д°ЩУ> школяр — школяру (і ^оляреві), зоря — зорю, нашатир — нашатирю.
Дле іменники III відміни в орудному відмінку однини лають лише закінчення /о: жовчю, Керчю, подорожжю, тушшю.
Jt Лісівництво займало досить велику площу. (77. Загребель-ний.) 2. Дзвеніла блакить безліччю [/// відміна] маленьких дзвіночків. (А. Головко.) 3. А серцю [м*яка гр.\ сняться ще й досі пахучі Дінця береги. (В. Сосюра.)
145. Випишіть у дві колонки словосполучення, вставляючи букви: 1) о, а, у; 2) е. я, ю.
Під ЯСНИМИ 30р..ми, СВІТЛИМИ НОЧ..МИ, знайомий з бетоняр..ми, пам’ятай про товариш.., мчав кул..ю, бережи як зіниц.. ока, останньому косар..ві, струснув кучер..ми, оснащений радіоапара-тур..ю, сьогодні перед зустрічч.., стер ірж.., свіжою Іж..ю, працюватиму столяр..м, був з командирам, здійняв буч.., зустріч із школяр..ми, стоїть над душ..ю, працй шахтар.., вчуся на муляр.., буду бджоляр..м, веселі ведмеж..та, їдуть бездоріжжям, пішов з косар..ми, осінньою пор..ю, отаборилися на глиниши.х, зіткнувся з труднош..ми.
Ключ. У першому слові кожного словосполучення підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте вислів П. Тичини.
146*. Перепишіть, добираючи потрібні букви з дужок.
І. Кому не доводилося на своєму віку бути муляр (о, е)м або столяр(о, е)м? 2. Як гончар (о, е)м замішується глина, так і мене замішує життя. (М. Сингаївський.) 3. Там за нічч (у, ю) голубою світить вечор(а, я) зор(а, я). (А. Малишко.) 4. В природі відчувається прозоре, кришталеве затишш(я, а) перед першими осінніми бур (а, я) ми. (О. Донченко.) 5. Життя близьке стає життям неблизьким, і тиш(о, е)ю стає колишній грім. (Є. Гуцало.) 6. Скільки всюди привалено гор (а, я) залізячч(а, я)м і сивим камінням. (П. Воронько.) 7. А за вікном на квіти впали роси, і соловей затьохкав у кущ (а, я) х. (В. Сосюра.) 8. Кайдаш(о, е) Bi хотілось себе показать перед багатир (а, я) ми. (І. Нечуй-Левицький.)
