Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
Лексика
21
ле, атомна вага, стала Планка', у географії — Чорне море, Донецький кряж, Кримський півострів, Рівненська область.
2. Офіційно-ділові стійкі словосполучення використовуються в різних ділових ситуаціях: порядок денний, згідно з наказом, брати до уваги, внести пропозицію, доводити до відома, матеріальна відповідальність, вжити термінових заходів, без сплати мита, позаштатний працівник, чергова відпустка, місце проживання.
3. Фразеологічні стійкі словосполучення (фразеологізми) є загальновживаними, образно передають єдине поняття і супроводжуються, як правило, певним емоційним забарвленням: накивати п ’ятами (втекти), ще й на світ не зоріло (рано), бити чолом (кланятися).
Розрізняють фразеологізми трьох видів:
а) фразеологічні зрощення (ідіоми) — їхнє значення зовсім не вмотивоване значенням окремих слів: точити ляси (говорити пусте), викинути коника (зробити щось несподіване), піймати облизня (зазнати невдачі), підбивати клинці (залицятися), мурашки бігають за спиною (страшно);
б) фразеологічні єдності (фразеоми) — їхнє значення вмотивоване переносним значенням окремих слів: прикусити язика (замовкнути), пропускати повз вуха (не звертати уваги), до останньої крихти (повністю), хоч до рани прикладай (лагідний), у кишені вітер гуляє (безгрошів’я).
в) фразеологічні сполучення — їхнє значення вмотивоване прямим значенням окремих слів: узяти верх (перевершити), терпцю немає (нетерпеливиться), зачепити честь (образити), звести очі (глянути), як піску морського (багато).
4. Близькі до фразеологізмів прислів’я, приказки та крилаті вислови.
Прислів’я й приказки втілюють у собі досвід усього народу: Згода дім будує, а незгода руйнує. Де рідний край, там і під ялиною рай. Там ліниво працюється, де пожитку не чується.
Крилаті вислови — це широко вживані влучні вислови видатних людей: І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко). Де згода в сімействі, там мир і тишина (І. Котляревський). Всякому городу нрав і права (Г. Сковорода). Від великого до смішного один крок (Ж.-Ф. Мармонтель). Жереб кинуто! (Цезар).
Багато крилатих висловів походить з Біблії та Євангелії: не хлібом єдиним, наріжний камінь, Ноїв ковчег, вовк в овечій шкурі, випити гірку чашу, нести хрест, терновий вінок, Содом і Гоморра.
22
Будова слова і словотвір
БУДОВА СЛОВА І СЛОВОТВІР
Слово виражає певне значення не тільки своєю цілістю, а й окремими своїми елементами. Це дає змогу обмеженою кількістю елементів позначити практично необмежену кількість понять. Вивченням цієї властивості мови займається розділ граматики, що називається словотвором.
§11. Значущі частини слова
У слові розрізняємо закінчення й основу. В основі виділяються корінь, префікси й суфікси. Усі ці частини називаються морфемами.
1. Закінчення — це змінна звукова частина слова. Наприклад, у формах слова край, краю, краєві, краї, краям змінюються звукові частини -у, -еві, -і, -ам. Це закінчення. У незмінних словах закінчень нема: метро, таксі, ін-терв ’ю.
2. Корінь — це спільна звукова та значеннєва частина споріднених слів. Так, у словах довіра, звірений, перевірка спільна звукова й значеннєва частина -вір-. Це корінь.
3. Частина перед коренем називається префіксом, частина між коренем і закінченням — суфіксом. Наприклад, у вище наведених прикладах префікси до-, з-, пере-, а суфіксів лише два: -єн-, -к- (-а, -ий, -а — це закінчення).
4. Корінь, префікси й суфікси разом (тобто частина слова без закінчення) становлять основу слова. Наприклад, у попередніх прикладах основи довір-, звірен-, перевірк-.
Твірною називається основа, від якої твориться нове слово. Наприклад, для слова відповідальність твірною є основа відповідальн- (від слова відповідальний).
5. Значущі частини слова виділяємо, орієнтуючись на його звучання, а не на написання. Наприклад:
Будова слова і словотвір
23
Слово і його транскрипція Основа Закінчен- ня
префікс корінь суфікс
боєць [бойец4] - бой ец‘ —
бійці [б’ійц‘і] - б’ій ц‘ і
побоїще [побойішче] по бой ішч е
б’ють [бйут‘] - бй - ут‘
подвір’я [подв’ірйа] по дв’ ір й а
оселя [осел‘а] O сел‘ - а
збудуємо [збудуйемо] 3 буд уй емо
Примітка. У транскрипції риска біля букви вказує на м’якість приголосного (л‘, ц‘, н‘), апостроф — на пом’якшення (б’, в’, г’).
§12. Способи творення слів
Слова можуть утворюватися:
а) додаванням префіксів: їхати — під'їхати, весна — провесна, ліс — праліс, бік — набік;
б) додаванням суфіксів: відповідальний — відповідальність, ліс — лісовий, тьма — тьмяний, робота — робітник, молода — молодиця;
в) відкиданням суфіксів: записувати — запис, співати — спів, потекти — потік, синій — синь;
г) складанням основ: пішо ходить — пішохід, смуга лісу — лісосмуга, будує прилади — приладобудівний, швидко плине — швидкоплинний, дає життя — життєдайний;
ґ) складанням усічених основ: державна адміністрація — держадміністрація, виконавчий комітет — виконком, завідувач господарства — завгосп, військовий комісаріат — військкомат, страйковий комітет — страйкком;
