Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
Від основи інфінітива творяться форми минулого часу (працюва-в, бра-в, жи-в), умовний спосіб (працюва-в би, жи-в би), активні дієприкметники доконаного виду (позеле-ні-лий, опа-лий, зігни-лий), пасивні дієприкметники (прочитали) — прочита-ний, поча(ти) — початий), форми на -но,
106
Морфологія і правопис
-то: (прочитано, почато) і дієприслівники доконаного виду (прочита-вши, поча-вши, розцві-виїи).
2. Основу теперішнього часу визначають, відкидаючи від 3-ї особи однини особові закінчення -е або -ить: жив(е), пра-цюй(е), почн(е), розцвіт(е), говор(ить), лов(ить), умій(е), прос(ить).
Від основи теперішнього часу творяться форми наказового способу (жив-и, почн-и, працюй, умій), активні дієприкметники недоконаного виду (жив-учий, працюй-учий) і дієприслівники недоконаного виду (жив-учи, працюй-учи, цвіт-учи).
3. Основа інфінітива й основа теперішнього часу часто різняться між собою: писа(ти) — пиш(е), кува(ти) — куй(е), бра(ти) — бер(е), ду(ти) — дм(е), мог(ти) — мож(е), гна(ти) — жен(е). Проте ці основи іноді можуть збігатися: плив(ти) — плив(е), вез(ти) — вез(е), нес(ти) — нес(е).
§83. Неозначена форма дієслова
1. Неозначена форма дієслова називає дію або стан безвідносно до часу, особи, роду, числа, способу. Вона незмінна.
У цій формі дієслова відповідають на питання щ о робити? що зробити? і завжди закінчуються суфіксом -ти (у поезії допускається також суфікс -ть): Земле, моя всеплодющая мати, сили, що в твоїй живе глибині, краплю, щоб в бою сильніше стояти, дай і мені! Силу рукам дай, щоб пута ламати, ясність думкам — в серце кривди влучать, дай працювать, працювать, працювати, в праці сконать! (І. Франко).
2. Неозначена форма вважається початковою формою дієслова. Тому в словниках дієслова подаються саме в цій формі.
3. У реченні неозначена форма дієслова виступає:
а) присудком або частиною присудка: Як любо йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця! (В. Сосюра);
б) підметом: Лиш боротись — значить жить (І. Франко);
в) додатком: Він мріяв (про що?) здобути собі в горах орла (3. Тулуб);
г) означенням: Стала наближатися година (яка ?) рушати в дорогу (С. Васильченко);
ґ) обставиною: Прилітає зозуленька (з якою метою?) над ним покувати (Т Шевченко).
Морфологія і правопис
107
СПОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА §84. Способи дієслів. Особи
1. Спосіб виражає відношення дії до реальності. Є три способи: дійсний, умовний і наказовий.
Форми дієслова в дійсному, умовному або наказовому способі називаються способовими. У реченні способові форми дієслова виступають у ролі присудків.
Дійсний спосіб означає дію, яка відбувається, відбувалася або відбуватиметься: будували, будуємо, побудуємо.
Умовний спосіб означає дію, можливу за певних умов або бажану: збудували б, закінчив би.
Наказовий спосіб означає наказ, заклик, прохання, побажання діяти: збудуйте, скажімо, закінчи.
2. Дієслова в дійсному способі (у теперішньому й майбутньому часах) та в наказовому способі змінюються за особами.
Дієслово в першій особі називає дію того або тих, хто говорить: (я) вважаю, (ми) подумаємо; (ми) зважмо.
Дієслово в другій особі називає дію того або тих, до кого звертаються: (ти) допоможеш, (ви) керуєте; (ти) розкажи, (ви) поясніть.
Дієслово в третій особі називає дію того або тих, про кого говориться: (він) вирішить, (вони) ознайомлюються.
§85. Дійсний спосіб. Часи дієслова
Дієслова в дійсному способі мають форми минулого, давноминулого, теперішнього й майбутнього часу.
Час дієслова визначається за моментом повідомлення про дію.
1. Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбулася до повідомлення про неї: читав, писала, слухали, ухвалили, доповів, доповнила.
2. Давноминулий час означає дію, яка відбулася перед іншою минулою дією: рушив був (та й зупинився), зібралася була ( та не поїхала), домовилися були (але нічого не вийшло).
3. Теперішній час означає дію, яка відбувається під час повідомлення про неї: думаю, читає, розмовляєте, сидять. У теперішньому часі вживаються тільки дієслова недоконаного виду.
108
Морфологія і правопис
4. Майбутній час означає дію, яка відбуватиметься чи відбудеться після повідомлення про неї.
Дієслова в майбутньому часі мають три форми:
а) просту доконаного виду: прочитаю, розглянемо, збудують;
б) просту недоконаного виду: писатиму, удосконалюватимете, виступатимуть;
в) складену недоконаного виду: будуть писати, будете вдосконалювати, будуть виступати.
§86. Творення форм минулого і давноминулого часу
1. Форми минулого часу творяться від основи інфінітива:
а) для чоловічого роду за допомогою суфікса -в або без нього, якщо основа кінчається на приголосний: читав, мандрував, розцвів, побіг, затих; причому о, е в закритому складі чергується з і: мести — мів, везти — віз, могти — міг, рости — ріс;
б) для інших родів і для множини за допомогою суфікса -л- та закінчень -а, -о, -и: розцвіла, розцвіло, розцвіли', затихла, затихло, затихли', чергування о, е, з і в цих формах не відбувається: мести — мела, мело, мели; рости — росла, росло, росли.
