Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
У другій половині XIX й у XX столітті поширюються інтернаціональні слова, що походять з сучасних західноєвропейських мов, напр.: ансамбль, армія, монтаж, п'єш, тариф, буржуазія, комуна (французькі); комбайн, танк, трамвай, ot/б, мітинг (англійські); штаб, курорт, сигнал (німецькі); арка, ар/я, тенор, новела (італійські); компас (голландське) і багато інших. Зустрічаються, хоч і рідше, інтернаціональні слова, які поширилися із східних мов, як наприклад, арабізми: алгебра, адмірал, алкоголь.
На початку XX століття, особливо після Великої Жовтневої соціалістичної революції, джерелом інтернаціональної лексики стає російська мова, яку ще Ф. Енгельс визначив як «одну з най-сильніших і найбагатших живих мов» світу1.
Російська мова є мовою народу, який перший у світі відкрив нову епоху в історії людства — епоху соціалізму й разом з усіма народами Радянського Союзу побудував найпередовіший суспільний лад, створив найпрогресивнішу соціалістичну культуру і тепер успішно будує комунізм. Саме тому російська мова не тільки стала засобом міжнаціонального спілкування народів СРСР, а й зайняла одне з перших місць серед мов світу, стала джерелом збагачення їх словникового складу, джерелом лексичних інтернаціоналізмів. В інших мовах поширюються й засвоюються насамперед ті російські слова, що означають явища і поняття нового, соціалістичного суспільного ладу й соціалістичної культури.
Багато російських слів запозичається в інші мови без будь-яких змін, без перекладу. В. І. Ленін ще в 1919 р. писав: «Слово «большевик» і слово «Совет» повторюється тепер всіма мовами світу»2.
Без перекладу засвоєні в багатьох мовах такі російські слова, що набули інтернаціонального значення, як наприклад: совет (англ. soviet, нім. Sowjet, франц. soviet), ленинизм (укр. ленінізм, англ. leninism, нім. Leninismus, франц. Ieninisme), большевик (укр. більшовик, англ. bolshevik, нім. Bolschewik, франц. bolchevik)y комсомол (укр. комсомол, англ. komsomol, нім. Komsomol, франц. komsomol), колхоз (англ. kolkhoz, нім. Kolchos, франц. kolkhos (e)), субботник (укр. суботник, англ. subbotnik, нім. Subbotnik, франц. soubbotnik), спутник (укр. супутник, англ. sputnik, франц. spo-utnik).
Досить часто російські слова і сталі словосполучення, які набули інтернаціонального значення, перекладаються іншими мовами в усіх складових частинах і поширюються в них уже як каль-
1 К. Маркс иФ. Энгельс, Соч., т. XV, стор 239.
4 В. І. Ленін, Твори, т. 29, стор. 331.
56 ки, збагачуючи їх лексичний склад новими словами і словосполученнями. Напр.: самокритика (англ. self criticism, нім. Selbstkritik, франц. autocritique), пятилетка (укр. п'ятирічка, англ. five year-plan, нім. Funfjahrplan, франц. plan quinquennal), целинник (нім. Neulanderschlie?er), токарь-скоростник (укр. токар-швидкісник у нім. Schnelldreher), мичуринский кружок (укр. мічурінський гурток, нім. Mitschurinzirkel), сельсовет (укр. сільрада, англ. village soviet, франц. soviet du village), социалистическое соревнование (укр. соціалістичне змагання, англ. socialist competition, нім. sozialistischer Wettbewerb, франц. emulation socialiste), стенная газета (англ. wall newspaper, нім. Wandzeitung, франц. journal murale), Верховный Совет (укр. Верховна Рада, англ. Supreme Soviet, нім. Oberste Sowjet, франц. Soviet Supreme).
§ 19. Фонетичне і граматичне освоєння іншомовних слів
Іншомовні слова, запозичені українською мовою, підпорядковуються її фонетичній і граматичній системі, підпадають діянню її внутрішніх законів. Деякі з них, що давно запозичені або означають назви розповсюджених явищ і часто вживаються, повністю засвоєні українською мовою й уже не сприймаються як іншомовні, напр.: буква, крейда, папір, кавун, гарбуз, клуб, партія, агроном, трактор, партизан, солдат і ін. На їх основі за допомогою різних словотворчих засобів творяться нові слова: папір — папірець, паперовий; гарбуз — гарбузиння, гарбузовий; агроном — агрономія, агрономічний, агронавчання; партія — партієць, партійний і ін. У деяких давно засвоєних словах можуть також відбуватися історичні чергування, властиві українській фонетиці (якоря — якір, кольору — колір, паперу — папір). Ті ж запозичені слова, які означають назви понять і явищ, маловідомих широким масам, або які рідко вживаються, не тільки сприймаються як іншомовні, а іноді можуть навіть зберігати форму, невластиву українській мові. До таких слів насамперед належать спеціальні терміни з якої-небудь галузі знання (ланцет, ліпома, стриктура, ларингоскопія — медична термінологія; лантан, літій, плутоній, стронцій, тербій, хлорамін — хімічна термінологія; адажіо, ларго, сопрано — музична термінологія і под.) або назви, вживані в мові якої-небудь обмеженої соціальної групи населення (фрікасе, вуаль, жабо, антрекот, синьйор і ін.). Саме деякі слова цієї групи, як наприклад, іменники граве («важко», музичний термін), асюре (друкарська лінійка), жюрі (група осіб, що визначає наслідки конкурсу, змагання), колібрі (птах), поні (порода дрібних коней) і под., зберігають невідмінювану форму, яка відсутня в морфологічній системі української мови.
