Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Однак у складі абстрактної лексики зустрічаються слова, утворені іншими суфіксами, або й слова з чистою основою, напр.: правда, надія, думка, журба, горе, освіта, розвиток, молотьба, боротьба, біг, вплив, велич, розгін, пустощі, гіркота, порожнеча, новина. Такі слова в переважній більшості давнішого походження, ніж абстрактні іменники, утворені за допомогою книжних суфіксів.
До категорії абстрактних слів належать також і ті прикметники та дієприкметники, які набули узагальнюючого значення і вживаються в сучасній мові у функції іменників (майбутнє, минуле, давнє, будуче), напр.: Розкажу я тепер, мої друзі, про те (ви, звичайно, мене не забули) — про минуле моє дороге, золоте, про моє комсомольське минуле (І. Гончаренко). Л Данило—наш друг сивуватий — научає дітей — вчителює-таки і, згадавши перейдене наше, жог кращі рядки і твої літаки своїм учням в газеті покаже (І. Гончаренко). Це в майбутнє далеко-зоряне перекинуті нами мости (Криж.). Моя хвала живим, я/с і померлим, отим борцям за будуче Русі (Граб.).
Абстрактна лексика, як і слова з конкретним значенням, поширена в усіх стилях літературної мови, вона використовується і в художніх творах, але все ж абстрактні слова найбільш властиві для наукових та публіцистичних творів, означаючи в них поняття розумового, розсудкового характеру. Напр.: Серед різних способів використання атомної енергії для мирних цілей велике значення має застосування радіоактивних мічених атомів для досліджень в усіх цих численних галузях науки і техніки, де мова йде про виявлення речовини, про вивчення процесів їх перетворень і переміщень. Застосування радіоактивних ізотопів дало можливість виявити певну залежність між функціональною складністю і інтенсивністю Обміну речовин у різних відділах мозку (О. В. Палладій).
§ 7. Багатозначність слів у сучасній українській мові
Кожне слово, вжите в певному зв'язку з іншими словами і при певних умовах висловлювання думки, має звичайно тільки якесь одне значення. Так, у реченні Хворий готовий до операції? {Корн.)
23слово операція означає застосування механічної дії лікаря-хірурга на тканину або якийсь орган тіла хворої людини, щоб полегшити її біль та позбавити від хвороби. Якщо ж слово взяти не в одному, а в різних словосполученнях, то воно може набувати й різних значень, часто дуже відмінних і далеких одне від одного. Однак всі такі значення для даного слова є стійкими, властивими саме йому, закріпленими за ним мовним колективом. Так, у реченні Чубенко розповів зміст наступної операції, щоб кожний боєць знав своє місце в ділі, щоб свідомо й віддано бився (Ян.) те ж слово операція виступає вже з іншим значенням, ніж воно має у попередньому прикладі. Тут воно означає бойову дію військової частини, спрямовану на досягнення поставленої мети. Проте друге значення, як і перше, теж властиве розглядуваному слову, воно у нашій мові закріплене за ним.
Властивість слова вживатися у різних значеннях називається багатозначністю, або полісемією (від грецького poly — багато і sema — знак).
Полісемія слова може бути легко проілюстрована вживанням в сучасній українській мові іменника земля, який поширений на означення назви:
а) планети: Земля перебуває в невпинному русі навколо своєї осі і навколо Сонця. Екваторіальний діаметр Землі дорівнює 12756,8 кілометра;
б) місця життя та діяльності людини: І немає злому на всій землі безконечній веселого дому (Шевч.). Серця поєднались, з'єдналися руки, і в цьому світ бачить ясну запоруку, що буде і щастя й життя на землі (Ст.);
в) країни, держави: Вели мене сюди мої пригоди дивні, коли я плив до вашої землі (Коч.). Відтоді, як передові частини перейшли кордон і зникли за горбатими висотами чужої землі, минуло вже кілька тижнів (Гонч.);
г) суші (на відміну від води): На десятий день плавання пасажири на обрії побачили землю;
д) грунту: Знову грузне кирка в землю (Коцюб.). Снаряд розкидав мерзлу землю недалеко від колії (Десн.);
е) поля або взагалі території з угіддями: Яка ти розкішна, земле,— думала Маланка,— весело засівати тебе хлібом (Коцюб.). Сергій знав: тут межа земель колгоспу імені Леніна (Коз.);
є) напряму донизу: Вітер заганяє дихання назад у груди. Взяв дерева за чуба і гне до землі (Коцюб.).
Дійсне значення слова, або, як говорять, повнота його життя, пізнається у контексті, тобто у зв'язній мові, у сполученні його з іншими словами.
В українській мові, як і в будь-якій іншій, більшість слів належить до багатозначних, або полісемічних. Але вживаються в ній
24і однозначні, або моносемічні, слова. Як одиниця мови, що виража« певне поняття, слово, звичайно, завжди виникає з одним значенням, отже, з походження кожне слово є однозначним. Властивість його виражати нові значення набувається згодом, у процесі дальшого існування слова.
Так, прикметник залізний виник спершу лише для означення назви прикмети речі за матеріалом, з якого вона складається: залізний дах, залізна палиця. Пізніше він став називати й прикмету, яка вказує на міцність предмета, і набув, таким чином, нового значення в мові: Хай чують вороги, що ми — залізні (Т.). Іменник колгосп означає назву господарства соціалістичного типу, створеного добровільним об'єднанням трудящих селян для ведення спільними силами, колективною працею сільськогосподарського виробництва. З цим значенням у двадцятих роках нашого століття він і виник в українській мові. Але потім іменник колгосп став означати й територію,де розташоване колгоспне господарство (Колгосп «Червоні зорі» простягся аж до Сули). А ще пізніше в розмовній мові з певним стилістичним забарвленням він іноді став вживатися у переносному значенні для назви великої родини, яка дружно живе й працює, або для назви іншої організованої групи людей, що об'єднана спільними інтересами, напр.: Він мріє знайти закопану бочку столітнього вина, щоб почастувати весь „колгосп", як він називає свою роту (Гонч.).