Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Примітка. Збірні іменники якщо і сполучаються, то тільки з неозна-чено-кількісним числівником багато та дробовими числівниками, напр.: багато дітвори, дві треті професури.
2. За словотворчими ознаками збірні іменники поділяються на дві групи: а) іменники безсуфіксного творення, напр.: люд, лом, хлам; б) іменники, що творяться за допомогою суфіксів: -Otn(a) (кіннота, піхота, голота), (куркульня, собачня), -ин(а) (городина, садовина), -инн(я) (бобовиння, картоплиння),
(сливняк, березняк), -ник (терник, горішник), -ств(о), -цтв(о) (селянство, студентство, козацтво), -в(а) (ботва, мишва), -ар (інвентар), -ур(а) (апаратура), -am (старостат, пролетаріат) та ін.
§ 73. Назви істот і неживих предметів
Всі іменники, як власні, так і загальні, означають предмети живі або неживі. В зв'язку з цим вони поділяються на дві основні категорії: категорію назв істоті категорію назв неживих предметів (неістот).
Іменники, що означають назви істот, відповідають на питання X т о? кого? к о м у? і т. д. До них належать: а) назви людей: Максим, доярка; б) назви тварин: кінь, мавпа.
Всі інші іменники, що означають предмети і явища об'єктивної дійсності, становлять категорію назв неживих предметів: трактор, гай, війна, настрій і т. п. Вони відповідають на питання що? чого? чому? і т. д.
Уявлення про «живе» (органічне) й «неживе» (неорганічне) може не збігатись з уявленням про живі і неживі предмети в граматичному плані. Наприклад, іменники, що означають назви предметів і явищ живої органічної природи — дерев, рослин (дуб, картопля, явір), також іменники, що означають сукупність істот
219^ як неподільне ціле (полк, загін), належать до категорії неживих предметів, а іменники, що означають назви міфічних істот (бог, чорт, біс, домовик, русалка, відьма, Венера), назви уособлених предметів (Мороз, Вітер) та назви таких неживих істот, як покійник, мертвяк, мертвець, мрець, небіжчик належать до категорії назв живих істот.
Категорії назв істот і неживих предметів в іменниках чоловічого роду граматично виражаються формами знахідного відмінка однини. Знахідний відмінок однини чоловічого роду назв істот збігається з родовим однини, а знахідний однини назв неживих предметів збігається з формою називного відмінка. Порівн.: покликати брата, зустріти товариіиа, викликати учня, знищити ворога, слухати солов'я, запрягти коня і збудувати завод, вивчити механізм, танк, трактор, кулемет.
Таке ж явище маємо і в множині. Іменники, що означають назви істот (усіх трьох родів), у знахідному множини мають форми, спільні з родовим: попросити сестер, братів, товаришів; виховувати дітей; доглядати волів, корів, коней; вирощувати телят, поросят, а іменники, що означають назви неживих предметів, у знахідному відмінку множини мають форму, спільну э називним: читати книжки, газети, журнали; готувати лекції, доповіді, реферати; засівати ділянки; бачити моря, озера.
Іменники жіночого і середнього роду в однині за категорією назв істот і неживих предметів не розрізняються. Так, іменники жіночого роду на -а,- -я, як ті, що означають назви істот, так і ті, що означають назви неживих предметів, у знахідному відмінку однини мають однакові закінчення -у, -/о: зустрів сестру Марію, прочитав книжку, провів лінію.
Іменники жіночого роду на приголосний (повість, ніч) і всі іменники середнього роду мають у знахідному однини форму, однозвучну з формою називного відмінка: Повість мене захопила, прочитав повість; плаче дитя, люблю дитя; прибігло теля, пас теля.
Цим система співвідношення назв істот і неживих предметів не вичерпується. Послідовне граматичне вираження назв істот в мові мають лише назви осіб. Іменники — назви тварин — паралель-но із звичайною формою родового відмінка мають в знахідному множини і форму називного відмінка: пасти корів і корови; розпрягати коней і коні; годувати свиней і свині.
Така форма знахідного відмінка рідко вживається в літературній мові. Вона властива обласним діалектам і поступово витискується з літературної мови формою родового відмінка.
Деякі іменники чоловічого роду, що означають назви неживих предметів, у знахідному однини паралельно з звичайною формою, спільною з називним відмінком, іноді мають форму родового відмінка, напр.: заправити трактор (трактора)-, пусти-
220^ ти двигун (двигуна)\ з борозни витягти плуг (плуга)] одержати лист (листа); скласти акт (акта).
З цього видно, що іноді граматичне вираження категорії назв істот і неживих предметів не збігається в мові з уявленням про «живе» і «неживе».
Під впливом назв істот іменники, що означають назви страв, у знахідному відмінку однини мають форму родового, як і однойменні з ними назви істот: з'їв оселедця, рака, півня.
Іноді в мові уявлення про категорію істот пов'язується з суфіксом -ник, за допомогою якого широко творяться назви осіб. Це приводить до того, що іменники (крім назв істот), утворені за допомогою цього суфікса, теж набувають у знахідному відмінку форми, спільної з родовим. Так, іменники, утворені за допомогою суфікса -ник (чисельник, знаменник і ін.), під впливом назв осіб (робітник, візник, ударник) у знахідному можуть мати форму, спільну з родовим відмінком: поділити чисельника, знаменника і т. д.
