Археологія, стародавня та середньовічна історія - Посохов С.И.
ISSN 0320-8281
Скачать (прямая ссылка):
Привертає до себе увагу невідповідність між свідченнями в реєстраційному листі (анкеті) та протоколі допиту. У другому документі репатріанти (особливо сільські мешканці), як правило, повідомляють чітку інформацію про людей, що сприяли мобілізації до Німеччини, наприклад: «Мобілізував мене колишній староста села Гути Пономаренко JI. П.». Але в першому документі у графі про зрадників та співробітників окупантів, зі слів ціє ж людини записано, що: «He знає нікого» [1, ф. 6440, on. 1, спр. 3138].
Таким чином, зробивши спробу класифікації матеріалів, що входять до фільтраційних справ, можемо дійти певних висновків. Жодна класифікація, в тому числі й найбільш поширена — видова, не є у нашому випадку універсальною, оскільки не дає змоги максимально точно охарактеризувати документальний масив, що вивчається, в цілому. З цього витікає, що по відношенню до такого різноманітного комплексу матеріалів необхідно застосовувати кілька різних методик аналізу, за допомогою яких можна було б, усвідомити особливості джерельної бази дослідження, і, відповідно — на основі цієї широкої бази всебічно й об’єктивно дослідити відображені у даних джерелах процеси.
Література
1. ДАХО.
2. Гранкіна О. В. Деякі аспекти джерелознавчого аналізу архівно-слідчих справ репресованих у 1920-х — 1950-х роках у CPCP // УІЖ. -1997.-№4.
3. Джерелознавство історії України: Довідник. — K., 1998.
4. Земсков В. Н. К вопросу о репатриации советских граждан 1944-1951 годы // История СССР. - 1990. - № 4.
5. Источниковедение. История. Теория. Метод. — М., 1998.
6. Ковальский Н. П. Проблема классификации письменных источников в современной советской историографии // Актуальные проблемы источниковедения и специальных исторических дисциплин. — М., 1983.
В. В. Петровський. Проблема Криму в українсько-російських відносинах... 239
7. Ковальський М. П., Ченцов В. В. «Фільтраційні справи» — невідомі джерела державних архівів // Архіви України. — 1993. — № 1-3.
8. Медушевская О. М. O проблемах классификации исторических источников // Советские архивы . — 1978. — № 5.
9. Пронштейн А. П., Лубский А. В. Методологические проблемы источниковедения в современной советской литературе // Актуальные проблемы источниковедения истории СССР, специальных исторических дисциплин и их преподавание в вузах. — М., 1979.
Резюме
В статье рассматривается такой вид массовых исторических источников как фильтрационные дела на граждан Украины, депортированных в Германию в период Великой Отечественной войны. Изучается история возникновения, содержание, информационный потенциал данного комплекса источников. Предпринята попытка распределения материалов фильтрационных дел в соответствии с принятыми в современном источниковедении классификационными схемами. Выводы, сделанные в статье, базируются на изучении более тысячи фильтрационных дел, хранящихся в Государственном архиве Харьковской области.
Summary
The article deals with such a kind of mass historical sources as filtration cases of Ukrainian citizens that were deported for the forced labour in Germany in the period of the Great Patriotic war. This amount of sources is considered at the point of its origin, maintenance, information potential. The attempt of classifying of filtration cases in accordance with the adopted schemes is made in the work. The conclusions in the article were made on the grounde of investigating more than a thousand filtration cases kept in the State archive of Kharkiv region.
В. В. Петровський
ПРОБЛЕМА КРИМУ В УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИХ ВІДНОСИНАХ У ДОСЛІДЖЕННЯХ ЗАРУБІЖНИХ АВТОРІВ
Результати референдуму щодо незалежності України, опубліковані
5 грудня 1991 року, вразили громадську думку, бо навіть у Криму 54,1 відсотка жителів підтримали це рішення. Ставши прикладом моделі мирної революції, Україна пысля цього проголосувала за Л. М. Кравчука як символ стабілізації та центристських підходів. Однак синхронно
з таким розвитком подій лунали голоси тих політиків, що не бажали примиритися з розпадом Радянського Союзу, пророкуючи ледь не ши-
240
ІСТОРІОГРАФІЯ TA СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ
рокомасштабні війни на його території на кшталт югославських. Скажімо, мер північної столиці Росії А. Собчак в інтерв’ю газеті «Фігаро»
4 грудня 1991 «малював» апокаліптичні образи ядерного протистояння між Росією й Україною, порівнюючи їх з Сербією та Хорватією відповідно [1, р. 422]. Хоча його прогнози справдитися не могли, але протягом шести років українсько-російські відносини серйозно лихоманило, значною мірою — через невирішеність питань статусу Криму, належності Севастополя, долі Чорноморського флоту, проблем кримськотатарської меншини, мовних проблем.
Фактично Кримський півострів перетворився на найбільш вибухонебезпечний для подальшої стабільності України анклав, став приблизно таким місцем, яким для Молдови було Придністров’я. Але якщо в розв’язанні конфлікту Кишинів використав спочатку силу, а потім допомогу сусідніх держав, то Україна в основному обійшлася власними силами, не застосовуючи радикальних методів.
