Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Сканування - це по^довний порядковий перегляд смуги мiсцевостi з КЛА або лтака. Зображення формуеться по м!р! перемщення КЛА по трас! польоту за рахунок додавання окремих рядюв. Рядки сканування зазвичай розташовуються перпендикулярно до напрямку польоту. Радюметри, що сканують, за спек-тральним д!апазоном можуть бути подшет на сканери видимого д!апазону (X = 0,4-0,7 мкм), 1Ч радюметри (X = 0,9-1,3; 1,5-1,8; 22,5; 3-4; 8-12 мкм), м!крохвильов! радюметри, що сканують (X = 1,55 см) i багатоспектральт системи, що сканують, яю обладнан! приймачами.
Телев!зшна апаратура под!ляеться за засобом запису та передачи вщеошформаци на оптичну, оптико-мехашчну i фото-телетыйну. За спектральним д!апазоном фотограф!чт i телев!-зшт системи охоплюють довгохвильову частину УФ-д!апа-зону (0,3-0,4 мкм), видиму i ближню 1Ч-область (0,4-0,9 мкм) спектру. На виход! таких камер формуеться видиме зображення об'екту.
Телевiзiйнi камери. Основна частина телевГзшно! камери -передаюча трубка, вгщкон. Об’ектив камери тд час експозици будуе зображення на св!тлочутливому екран! вщшона, який його ф!ксуе на деякий час. В штерват м!ж експозищями елект-ронний промшь трубки, скануючи екран вщшона, формуе еле-ктричний вщеосигнал, що передаеться каналами косм!чного вщеозв’язку чи записуеться на магштну пл!вку апарата.
Б!чний огляд - один з вцщв активно! зйомки з рухомого нос!я -здшснюеться в радю або акустичному даапазонах хвиль за допомогою зшмальних систем - радюлокатора бiчного огляду та гидролокатора бiчного огляду (рис. 15 ).
216
Можлива також активна зИомка за допомогою лазерних локато-рiв (лiдарiв), що використовують монохроматичне випромiнення УФ та видимого дiапазонiв. Локатори бiчного огляду е прикладами зш-мальних систем, що дозволяють отримати «строчт» зшмки.
Л1ДАР - скорочення вщ Light Distance And Ranging. Л1ДАР, або лазерниИ локатор, випромiнюе пучок невидимих променiв, що високо фокусуе, у видимому дiапазонi частот. Принцип ди лiдара у вимiрюваннi iнтенсивностi розсдавання лазерного випромiнювання аерозолем атмосфери. Лщар посилае в атмосферу короткиИ iмпульс свiтла i приИмае назад сигнал зворотнього розсдавання.
217
Розсдавання свгтла в атмосферi вiдбуваeться як молекулами пов^ря (Релеевське розсiювання), так i частинками аерозоля. Таким чином, наявшсть аерозоля в атмосферi посилюе сигнал зворотнього розсiювання у порiвняннi з чистою атмосферою i концентращя аерозоля може бути визначена як функщя вiдстанi i iнтенсивностi сигналу на фош чисто! атмосфери.
Для виршення кожно! конкретно! задачi, що стосуеться вивчення атмосферних явищ, у тому чи^ забруднення, викори-стовуеться певна схема лiдара (рис. 16). Проте у вшх випадках в лiдарi неодмiнно присутнi три основш блоки: лазерне джерело ви-промтювання з антеною, що передае; приймальна антена з фотодетектором; реестратор л^рних сигналю. Для багатьох завдань, що стосуються вивчення рiзноманiтних атмосферних явищ, необхщно селек-тувати отриманий приймальною антеною лщарний сигнал за спектраль-ними частотами та за поляризащею. У цих випадках на виход приймаль-но! антени лщара встановлюють аналiзатори спектру або поляризаци оп-тичного сигналу, що приймаеться. Отже, до основних блоюв лщара можна вщнести також анатзатори спектру або поляризацi! лщарного сигналу. Крiм того, реестрацiя таких швидкоплинних процесiв, яким е лщарний сигнал, неможлива без використання швидкодiючих процесорiв. Як правило для цих цшей використовують сучаснi комп'ютернi технологи, яю дозволяють не тльки обробляти, зберкши i вiзуалiзувати лiдарнi дат, але i контролювати параметри i управляти вс1ма компонентами лщара в автоматизованому рсжи\п.
1 - лазерный блок
2- телескоп
3- анал! затор
4 - система живлення лазера
5 - система охолоджемия
6 - аналоге в о- цифров1
перетворюваш
7 - комп' ютер
Рисунок 16 - Схема лазерного локатора (лдара)
218
Радюлокацшш системи - це радюметри активного типу, що сприймають вiдбиту вщ об'екта енергiю при його опромшенш у визначенiй дiлянцi радiочастотного або видимого дiапазонiв спектру.
Для вимiрiв спектральних характеристик вiдбитка рiзних природних утворень використовуються спектрометри-прилади, що сприймають вщбиту об’ектом енергiю або енерпю, що ви-промiнюегься об'ектом, одночасно в декшькох, значно бiльш ву-зьких, нiж у радiометрах, смугах УФ, 1Ч- або радiочастотного дiапазонiв спектру.
Носй зшмально! апаратури
Зшмальна апаратура встановлюеться на носiях, що шдш-мають апаратуру на необхщну висоту для виконання повiтряно! або космiчно! зйомок, чи на наземних стащонарних або пересувних лабораторiях i дослiдницьких судах, що викону-ють всебiчнi дослiдження. Крiм цього, зйомки виконуються i з рiзного виду ракет, аеростатв, повiтряних куль тощо.
Найбшьш широко для аерокосмiчно! зйомки використовуються ашацшт i космiчнi л^альш апарати, що включають лiтаки i кос-мiчнi кораблi рiзного призначення.
Авiацiйнi носи. Аерофотознiмання виконують iз лiтакiв р> зних типiв: АН-2, 1Л-14, АН-30, а також гелшот^в КА-18.
Лiтак АН-2 використовуеться зазвичай для аерофотозшмання великих масштабiв (вщ 1:25000 до 1:10000), при зйомщ невеликих дiлянок i трас.
