Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Фотографiчна зйомка Чорно-бла, спектро-зональна, кольорова, кольорова спектро-зональна, шфрачзркои, голографiя Видима, шфрачервона (ближшй дiапазон)
Фотоелектронна зйомка Телеввшна, теплова (1К), радiотеплова, радюлокацшна, ультрафiолетова спектрометрична Видима, шфрачервона (теплова) радiодiапазон
208
Г еоф!зична зйомка Магнпна радюметрична електророзвщка, гравiмегрична РадюдГапазош
Структура космiчноТ системи вивчення
природних ресурсш
т
Система управлшня структурою
Пщсистема
отримання
космГчно!
шформаци
КосмГчш носи: ШСЗ, ПКК, ОС
ВимГрювальна
апаратура
Апаратура, що передае шформащю на пункт прийому шформацп (ПП1)
Пщсистема
отримання
додатково!
шформацп
АвГаносп:
лпаки-
лаборатори,
гелжоптери
Судна-
лаборатор!
!
Буйков!
станци
Пщсистема збору та збер!гання шформацп
Наземш пересувш лабораторп
Пщсистема
обробки
шформацп
ВГзуально-
шструментальна
(з
використанням
оптико-
мехашчних
З використанням комп’ютер!в
ВимГрювальна
апаратура
Апаратура, що передае шформащю на пункти прийому шформацп (ПП1)
КартографГчно!, статистично! i т.!.
Дистанц! йно!
Рисунок 12 - Структура космичноТ системи вивчення природних ресурав
При пасивних методах зйомки використовують прилади, яю не генерують випром!нювання. Щ методи засноват на реестра-ци випромтювань, що йдуть eid поверхт Землi i з атмос-
209
фери. До них належать: вiзуальнi спостереження; спосте-реження, заснованi на одержаннi фотографiчнuх i телевi-зтних зображень, а також зображень, отриманих за допомогою радiометрiв, що сканують у дiапазонi видимого спектру, у ближньому шфрачервоному i мшрохвильовому дiапазо-нах.
Космiчний ярус. Для зйомок iз космосу, тобто з висот бшьше 100 км, використовують як автоматичш, так i шло -товаш космiчнi апарати (рис. 13). Штучнi супутники Зе-млi (ШСЗ) - це вiдносно невелик космiчнi апарати, при-значен для зйомок. Значно бiльшi можливостi для розмi-щення й енергозабезпечення знмальноь апаратури е на ор-бтальних станцях i комплексах.
Космiчна зйомка виконуеться з ношя, що перемщаеться за визначеною орб^ою. Супутники для зйомки Землi запус-каються на орб^и з рiзними висотами. Найбшьш поширеш ви-соти - 300, 600, 900, 36000 км. У мiру збшьшення висоти зростае час iснування супутниюв, охоплення зйомкою, але зменшуеться розршаюча спроможнiсть знiмка. Супутник рухаеться по орбт зi швiдкiстю, що перевищуе швщюсть лiтака в сотнi разiв. Для навколоземних орбiт перiод обертання супутника в середньому складае бшя 1,5 години. Космiчна зйомка може виконуватися при рiзних положеннях оптично! вiсi знiмального апарату стосовно напрямку мiсцево! вертикалi. Залежно вiд цього роз-рiзняють: планову, перспективну, планово-перспективну i пано-рамну зйомки.
Панорамна зйомка дозволяе схопити бiльшу площу, нiж при плановiй зйомцi, а також виключити перекручування зображення через особливосп само! зйомки. При плановш зйомцi утворюеться найкраща як1сть зображення i досягаеться найбiльша спроможнiсть.
Авiацiйний ярус. Для аерознiмань використовують або спещ-ально пристосованi лiтаки, або гелшоптери. Залежно вiд напряму оптично! ош знiмального апарату розрiзняють планове i перспе-ктивне аерознiмання. При плановому (вертикальному) аерозш-маннi вюь знiмального апарата приводять у с^мке поло-ження, при якому зшмок горизонтальний. Але через коли-вання лтака в процесi польоту апарат нахиляеться. У порiвняннi
210
з плановим, перспективнии зншок охоплюе велику площу, а зображення утворюеться в бшьш звичному для людини ракурса KpiM того використовують в залежност вщ характеру по-криття мюцевост знiмками, аерофотозИомку одномаршрутну, багатомаршрутну (або площадку) та вибiркову.
Рисунок 13 - Багатоярусш досл1дження [37]
Планова зйомка - вiдбуваеться коли космiчний апарат знаходитися над об'ектом i оптична вкь апарата збiгатися з напрямом мсцево! вертикалi або вщхилятись вiд не! бiльше шж на 3°-5°.
Масштаб зображення на плановому зшмку постшний в усх напрямках, тому планова зйомка використовуеться в тих випадках, якщо необхщно одержати точн! геометричш характеристики об'екпв, що зшмаютъся.
Перспективна зйомка - оптична вкь апарата вщхиляеться щодо мюцево! вертикал! бшьш н!ж на 5°. Найкраща перспективнють зшмюв спостертаеться при куп вщхилення оптично! вга вщ напрямку мюцево! вертикал!,
У цьому випадку масштаб фотозшмка для переднього i заднього плашв буде р!зним. Але незважаючи на значну др!бномасштабшсть зображення на перспективних зшмках, вони устшно використовуються для дешифрування, особливо в тих випадках, коли необхщний самий факт встановлення об'екпв зйомки.
Планово-перспективна космiчна зйомка здшснюеться, якщо на борту косм!чного корабля знаходиться не менше 3-х зшмальних камер, дв! з них виконують перспективну зйомку, а центральна камера - планову.
Цей вид зйомки дозволяе одночасно одержувати планов! зшмки для цшей картографування i перспективн! - для дешифрування i виконання р!зних дослщжень.
Панорамна зйомка здшснюеться зшмальним апаратом, у якому об'ектив знаходиться в напрям!, перпендикулярному до руху нося.
