Антисептика та асептика у ветеринарній хірургії - Власенко В.М.
Скачать (прямая ссылка):
Миють інструменти за допомогою йоржика чи ватно-марлевого тампона, після чого їх полощуть у воді й висушують у сушильній шафі, розклавши інструменти на рушник. Слід уникати тривалої сушки інструментів на повітрі, щоб запобігти процесам окислення і корозії металу. Особливу увагу надають передстерилізаційному чищенню ін'єкційних голок, які прочищають мандреном з ватою, зволоженою бензином, спиртом, ефіром чи 0,5 %-ним розчином аміаку.
У сучасних умовах інструменти стерилізують кип 'ятінням, хімічними способами, рідше з цією метою використовують автоклав, прожарювання, сухоповітряний та газовий способи.
Найбільш широко у ветеринарній практиці використовують кип'ятіння інструментів у металевих кип'ятильниках-стерилізаторах (рис. 8). За відсутності останніх можна застосувати емальований посуд з кришкою.
49
Інструменти розкладають на решітку стерилізатора, яка витягується чи опускається в стерилізаційну коробку тільки за допомогою спеціальних гачків.
Складні інструменти стерилізують напіврозкритими або в розібраному стані. Ріжучі частини загортають у марлю, щоб запобігти затупленню ріжучої окрайки в процесі кип'ятіння.
Ін'єкційні та хірургічні голки кладуть у стерилізатор, попередньо наколовши їх на марлеву серветку, щоб у процесі кип'ятіння вони не загубилися.
Шприци кип'ятять обов'язково в розібраному стані, оскільки вони можуть лопнути внаслідок різниці в коефіцієнті розширення при нагріванні скляного циліндра та металевого поршня. Перед кип'ятінням скла-
Рис. 8. Металевий кип'ятильник-стерилізатор.
дові частини шприців та інші скляні предмети загортають у марлю і кладуть у ще ненагріту воду.
Інструменти краще кип'ятити в дистильованій воді, якщо її немає, то в лужних розчинах, приготовлених на звичайній воді (1-3 % натрію карбонату, 3-5 % натрію тетраборату, 0,1-0,3 % натрію гідроксиду). Розчини лугів осаджують солі кальцію і магнію, запобігаючи корозії інструментів. Також вони підвищують температуру кипіння (104-106 0C), що підвищує ефект стерилізації.
Тривалість кип'ятіння інструментів 10-20 хв. Інструменти після розрізу гнійників, роботи з трупним матеріалом кип'ятять у лужних розчинах з додаванням лізолу чи карболової кислоти (до 2 %-ної концентрації) протягом 30-45 хв.
Слід пам'ятати, що при звичайних режимах кип'ятіння спори анаеробів і деякі віруси не гинуть, тому при підозрі на забрудненість інструментів подібною мікрофлорою рекомендують кількаразове (по 3040 хвилин) кип'ятіння протягом 2 год.
Шприци, призначені для анестезії, стерилізують тільки в дистильованій воді, оскільки лужні розчини сприяють розпаду деяких місцевих анестезувальних речовин.
Слід відмітити, що причиною корозії металевих предметів при їх кип'ятінні у звичайній воді є утворення при гідролізі солей окислів магнію та
50
кальцію, соляної кислоти, а також наявність розчинних в будь-якій воді газів - кисню та вуглекислоти. Попереднє нагрівання розчинів до кипіння дає ефекти дегазації та осаду солей, чим попереджується корозія інструментів.
Воду чи лужний розчин доводять до кипіння і тільки після цього решітку з інструментами занурюють у стерилізатор. Час стерилізації відраховують з моменту повторного закипання. По закінченні терміну стерилізації решітку витягують і ставлять поперек стерилізатора для стікання води. Потім інструменти за допомогою корнцанга розкладають на інструментальному столику, який покривають стерильними рушниками, клейонкою чи простирадлами.
Інструментальний столик слід умовно поділити на зони: робочу, де розміщені інструменти, що вже використовуються, та антисептики для їх обробки; стерильну, де розміщені інструменти, які ще не застосовувалися; та особливо стерильну - для шовного матеріалу, хірургічних голок, голкотримачів.
Хімічні способи стерилізації інструментів проводять у скляних, металевих емальованих чи нержавіючих ємностях шляхом занурювання інструментів у розчин антисептика.
Добре себе зарекомендував розчин Баккала - 1 %-ний спиртовий (96 %) розчин діамантового зеленого, в якому інструменти витримують 20-30 хв. Не поступається йому розчин такого складу: спирт 96 %-ний -100,0, розчин формаліну - 2,0, генціановий фіолетовий -1,0. Фарба відмивається 3 %-ним розчином перекису водню, інструменти зберігають у 96 %-ному спирті. Також рекомендують трійчасті розчини: за Каретни-ковим - 20,0 формальдегіду, 3,0 - фенолу, 15,0 - натрію карбонату і до 1 л дистильованої води. Додавання в цю суміш борної кислоти (до 3 %) збільшує стерилізаційний ефект і термін використання розчину (за Сини-циним). У трійчастому розчині Кітцлера сода замінена на натрію тетра-борат. Високий стерилізаційний ефект дають 0,1 %-ний діоцид (45 хв), 2,5 %-ний гібітан (30 хв), 6 %-ний перекис водню (3 год), 4,8%-ний пер-вомур (20 хв). Після цих антисептиків металеві інструменти полощуть у дистильованій воді. Останні антисептики при вказаних режимах слід широко використовувати для стерилізації інструментів, у складі яких є гума, полімери, оптика.
Фламбування металевих інструментів проводять в емальованих ємностях, у які наливають 15-20 мл 96 %-ного спирту і підпалюють. Однак слід зауважити, що прожарювання не забезпечує надійної стерильності. Стерилізацію інструментів у такий спосіб проводять лише в екстрених випадках.
