Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Спланхнокраній утворюється із зябрових дуг. Перші дві зяброві дуги редукуються. На місці третьої (щелепної) зябрової дуги з каудальної частини піднебінно-квадратного хряща розвивається слухова кістка — коваделко, із задньої частки меккелевого хряща — молоточок. Верхня частина вхідного отвору ротової порожнини формується закладанням на місці піднебінно-квадратного хряща покривних різцевих і верхньощелепних кісток, нижня частина — нижньощелепною кісткою на місці меккелевого хряща. З верхніх
46
АПАРАТ РУХУ
члеників четвертої зябрової дуги (під'язиково-щелепного хряща) утворюється слухова кісточка — стремінце. Нижні хрящові членики перетворюються на елементи скелета під'язикового апарату (тимпаногіоїд, стилогіоїд, епі-гіоїд, кератогіоїд, частина базигіоїда). Інші зяброві дуги утворюють тиреогіоїд та хрящі гортані.
? КІСТКИ МОЗКОВОГО ВІДДІЛУ СКЕЛЕТА ГОЛОВИ
До кісток мозкового відділу черепа належать чотири непарні кістки (потилична, міжтім'яна, клиноподібна, решітчаста) і три парні (тім'яні, вискові, лобові). Здебільшого це плоскі кістки, які з'єднуються між собою нерухомо швами і утворюють стінки мозкової порожнини з отворами. На внутрішній поверхні кісток мозкового відділу черепа є втиснення та підвищення.
Потилична кістка — os occipitale — обмежує задню та нижню стінки мозкової порожнини черепа (див. кольорову вклейку, рис. ІІ; рис. 1.23, 1.24). Спереду і зверху вона межує з міжтім'яною й тім'яною, збоку — з висковими, а знизу — з клиноподібною кістками. Потилична кістка (див. рис. 1.24) складається з основної частини (тіла), луски 1і двох бічних частин, які обмежують великий отвір — for. magnum 5.
У великої рогатої худоби основна частина потиличної кістки — pars basilaris — на внутрішній поверхні рострально має втиснення моста мозку — impressio pontina, а каудально — втиснення довгастого мозку — impressio medullaris .
Спереду основна частина з'єднується з тілом клиноподібної кістки (див. рис. 1.23, 10). На місці їх з'єднання виділяються м'язові горбки — tuberculum muscularis 6. Бічні частини — pars lateralis — мають короткі, широкі й зігнуті кінцями всередину яремні відростки — processus jugularis (див. рис. 1.24, 3) — та потиличні вирости — condylus occipitalis 2— для з'єднання з атлантом. Латерально від основи виростка з вентральної поверхні є заглиблення — вентральна виросткова ямка — fossa condylaris ventralis, на дні якої виділяється подвійний отвір каналу під'язикового нерва — canalis n. hypoglossi (див. рис. 1.24, 4). Каудально від нього розміщується один або кілька отворів виросткового каналу — canalis condylaris. Луска — squama occipitalis — потиличної кістки (див. рис. 1.24, 1) рано зростається з тім'яними й міжтім'яною кістками в одну пластинку, на місці зрощення якої виділяється каркова лінія — linea nuchae.
У коня (див. рис. 1.24, Б В) тіло потиличної кістки на місці переходу мозкової поверхні в зовнішню має дещо загострені краї, які обмежують значний рваний отвір — for. lacerum (див. рис. 1.23, 7). Бічні частини потиличної кістки мають злегка вигнуті латерально яремні відростки 3. Зовнішня поверхня луски поділяється на каркову й невелику тім'яну частини, які розділені поперечним карковим гребенем — crista nuchae, що з боків переходить у вискові гребені луски вискової кістки. На карковій поверхні посередині виступає потиличне підвищення — protuberantia occipitalis externa (див. рис. 1.24, Б), вентрально від нього розміщена каркова ямка — fossa nuchalis 8. Вони є місцем фіксації каркової зв'язки. Зовні тім'яна частина луски по серединній лінії має слабко виражений зовнішній стріловий гребінь — crista sagittalis externa.
47
Розділ 1
48
АПАРАТ РУХУ
У свині (див. рис. 1.24, Д) тіло потиличної кістки 4 приплюснута, бічні частини разом з лускою 1 обмежують трикутної форми великий отвір 5. Яремні відростки 3 довгі, прямі, спрямовані донизу. Луска потиличної кістки висока, розширена догори, зовні гладенька, тобто без потиличного підвищення. У дорослих тварин у луску потиличної кістки поширюються лобові пазухи.
У собаки (див. рис. 1.24, P) основна частина плоска і своїми бічними краями щільно підходить до кам'янистої кістки, внаслідок чого рваний отвір невеликий (див. рис. 1.23, 7). Луска потиличної кістки 1 трикутної форми і на тім'яних поверхнях має стріловий гребінь (див. рис. 1.24, 7, ступінь розвитку якого залежить від породи собаки. Карковий гребінь добре виражений. Бічні частини мають короткі й широкі яремні відростки 3. У деяких порід собак на місці з'єднання потиличної луски з висковою кісткою є надвирост-ковий отвір — for. supracondylare.
Клиноподібна кістка — os sphenoidale (див. рис. 1.23, 10, рис. 1.21, 23) — розміщена в основі черепа і рострально межує з лемешем, решітчастою, піднебінними, крилоподібними кістками, а каудально — з потиличною й висковою кістками. Вона складається з основної клиноподібної — os basi-sphenoidale — і передклиноподібної — os presphenoidale — кісток, які зростаються в одну кістку. В клиноподібній кістці розрізняють тіло, дві пари крил (вискові й очноямкові), парний крилоподібний відросток та отвори для проходження нервів і судин.
