Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
У наземних тварин скелетні м'язи розвинуті значно сильніше, вони ускладнюються, що призводить до інтенсивного розростання вентральних стовпів і утворення вентральної серединної щілини. Значна насиченість шкірного покриву екстерорецепторами супроводжується підвищенням його рецепторних функцій, внаслідок чого дорсальні стовпи сірої мозкової речовини і ретикулярна формація сильніше розвинені.
З розвитком ногоподібних кінцівок утворюються шийне і попереково-крижове потовщення спинного мозку. Рухові ядра для м'язів кінцівок розміщуються латерально, а в медіальних відділах вентральних стовпів розміщуються ядра для м'язів тулуба. Попереково-крижове потовщення краще
Рис. 13.5. Спинний мозок:
А — вигляд з вентральної поверхні; Б— «кінський хвіст»; 1 — comissura grisea' 2— cornu dorsalis; 3 — cornu ventralis; 4 — funiculus lateralis; 5 — funiculus ventralis; 6 — fissura mediana ventralis; 7 — radix dorsalis; 8 — radix ventralis; 9 — gn. spinale; 10 — conus medullaris; 11 — nn. sacrales; 12 — nn. caudales; 13— gn. spinale, nn. caudales; 14— filum terminale; 15— meninges
461
Розділ LS
розвинуте у птахів і ссавців, шийне потовщення — у кажанів. У разі редукції ногоподібних кінцівок (змії) обидва потовщення зникають.
Редукція хвоста як органа руху призводить до скорочення спинного мозку і виникнення кінського хвоста, що особливо характерно для більшості ссавців. Із збільшенням маси м'язів і рецепторної функції шкірного покриву спостерігається загальне збільшення маси спинного мозку.
В онтогенезі спинний мозок розвивається із зовнішнього зародкового листка (ектодерми) (див. рис. 13.3). Його клітини, розростаючись, утворюють нервову пластинку, яка перетворюється на нервовий жолобок, обмежений бічними нервовими валиками. Внаслідок зростання країв жолобка виникає нервова трубка з центральним спинномозковим каналом. Нервові валики перетворюються на гангліозні пластинки, а останні — на спинномозкові вузли або ганглії, що зумовлено сегментацією сомітів, які оточують хорду й нервову трубку.
Центральний канал на головному кінці нервової трубки деякий час залишається відкритим, утворюючи невропор — neuroporus, який пізніше закривається кінцевою пластинкою — lamina terminalis. Спочатку нервова трубка утворена одним шаром клітин, які в процесі розвитку диференціюються на спонгіобласти і нейробласти. В подальшому із спонгіобластів розвивається макроглія. Вона виконує опорну і трофічну функції для нейронів. До складу макроглії входять клітини: епендимоцити, астроцити та оліго-дендроцити. Епендимоцити вистилають внутрішню поверхню центрального спинномозкового каналу і шлуночків мозку, де утворюють внутрішню і зовнішню пограничні мембрани — membrana limitans interna et externa. Останні відокремлюють мозкову трубку від навколишньої мезенхіми. Астроцити виконують опорну функцію, а олігодендроцити — трофічну та ізолювальну.
Клітини олігодендроглії розміщені навколо нейронів як у самому мозку, так і навколо нервових волокон, формуючи їх оболонки. В цілому нейроглія становить половину об'єму мозку.
В оболонках на різних стадіях розвитку зародка утворюється мієлін, який підвищує провідні властивості нервових волокон, що вдосконалює роботу як мозку, так і виконавчих органів (руховий апарат). Такі нервові волокна називають мієліновими, або м'якушевими. Для безмієлінових (безм'якушевих) нервових волокон характерним є повільніше проведення нервових імпульсів. На більш пізніх стадіях розвитку плода в центральній нервовій системі утворюється мікроглія з клітин мезенхіми. Вона проникає в мозок разом із кровоносними судинами і виконує захисну функцію.
У процесі розвитку бічні стінки мозкової трубки інтенсивно розростаються і поділяються на дорсальні (чутливі) відділи, або бічні пластинки, і вентральні (рухові) відділи — основні пластинки. В подальшому в бічні пластинки вростають дорсальні корінці спинномозкових нервів, а із основних пластинок виходять вентральні корінці нервів. Дорсальна й вентральна стінки мозкової трубки — пластинка покрівлі і пластинка дна — залишаються тонкими. Потовщення нервової трубки відбувається за рахунок інтенсивної диференціації і росту нейронів. Отже, на розвиток спинного мозку впливають
462
НЕРВОВА СИСТЕМА
такі чинники, як збільшення маси м'язів, їх диференціація у зв'язку з ускладненням руху, а також збільшення рецепторної площі шкірного покриву, пов'язаної з наземним існуванням тварин.
? ГОЛОВНИЙ МОЗОК
¦ ОБОЛОНКИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Головний мозок, як і спинний, вкритий трьома оболонками: твердою, павутинною і м'якою. Між твердою і павутинною оболонками розміщена під-твердооболонкова порожнина, а між павутинною і м'якою — підпавутинна (субарахноїдальна) порожнина. Вони заповнені спинномозковою рідиною (ліквором).
Тверда оболонка головного мозку — dura mater encephali — вкриває мозок зовні. Вона зростається з окістям кісток мозкового відділу черепа. Тому надтвердооболонкової порожнини немає. Між окістям і твердою мозковою оболонкою залягають вени, які утворюють дві системи венозних пазух — дорсальну і вентральну.
