Цитологія, гістологія, ембріологія - Новак В.П.
Скачать (прямая ссылка):
Замалювати частину органа при малому збільшенні — об. 8, ок. 7 (рис. 77).
Рис. 77. Селезінка: гістологічний зріз селезінки кішки.
Позначення: 1. Капсула.
2. Мальпігієве тільце.
3. Центральна артерія.
4. Червона пульпа.
5. Трабекули.
6. Судинна піхва.
3
2
5
6
1
187
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
Нервова система
Загальна характеристика
Нервова система поділяється на центральну (головний та спинний мозок) і периферичну (периферичні нервові вузли, стовбури і закінчення). За функціями нервову систему поділяють на вегетативну, що іннервує внутрішні органи: судини та залози, і соматичну, що іннервує всі інші частини тіла.
Цитоархітектоніка нейроцитів залишилась аналогічною тій, що була у нижчих хребетних:
• дифузний тип локалізації — сітчаста формація;
• формування в нервовій тканині спинного та стовбурової частини головного скупчення нейронів;
• ядерний тип локалізації — ядра сірої речовини спинного мозку та утворення ядер у стовбуровій частині головного мозку;
• характерним для вищих хребетних і рептилій є те, що існують певні показники: кірковий тип — формування кори.
Нервова тканина не містить структур лімфатичної системи, її захисна функція полягає у формуванні гематоенцефаломічно-го бар'єру за рахунок мембраноендотеліальної системи гемо-капілярів та утворення навколо них структурами мікроглії захисного бар'єру, що викликає контакт нейроцита з кровоносними судинами. Цей бар'єр захищає від впливу негативних ендогенних факторів.
Від впливу екзогенних факторів захищають оболонки: тверда, павутинна, м'яка, що спільні для спинного та головного мозку і є похідними мезенхіми. В основі будови мозкових оболонок лежить рихла та щільна сполучна тканина.
Препарат 74. Спинний мозок: поперечний зріз спинного мозку кішки (рис. 78).
Препарат являє собою поперечний зріз спинного мозку кішки, імпрегнований сріблом. Неозброєним оком можна розрізнити на периферії білу речовину, а в центрі — більш темнішу, сіру, що нагадує формою літеру Н, або метелика з розправленими крилами.
188
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
При малому збільшенні в білій речовині видно дорсальну борозну у вигляді серединної гліальної перегородки та вентральну поздовжню борозну у вигляді щілини. На бокових поверхнях спинного мозку розташовані парні дорсальні латеральні і вентральні латеральні борозни, що відповідають місцям входу дорсальних і виходу вентральних корінців спинномозкових нервів. Ділянки білої речовини, розташовані між борознами, відповідно називаються дорсальними, латеральними та вентральними канатиками. У сірій речовині розрізняють вузькі дорсальні та широкі вентральні сірі стовпи. Ще є сірі латеральні стовпи, найбільш виражені у грудному та крижовому відділах спинного мозку. У центрі сірої речовини знаходиться спайка або комісура, в якій розташований центральний спинно-
Рис. 78. Спинний мозок: поперечний зріз спинного мозку кішки.
Позначення: 1 — дорсальна серединна перегородка; 2 — вентральна серединна щілина; І — сіра речовина: 3 — дорсальні роги; 4 — вентральні роги; 5 — латеральні роги; 6 — сіра спайка; 7 — центральний спинномозковий канал; 8 — нейрони вентрального моторного ядра; II — біла речовина: 9 — біла спайка; 10 — дорсальні канатики; 11 — латеральні канатики; 12 — вентральні канатики; 13 — дорсальні корінці спинномозкових нервів; 14 — вентральні корінці спинномозкових нервів 15 — мозкові оболонки.
189
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
190
мозковий канал. Препарат необхідно розташувати на предметному столику так, щоб дорсальні сірі стовпи були зверху. В сірій речовині знаходять скупчення нервових клітин — мозкові ядра. Розрізняють рухові ядра у вентральних стовпах, вегетативні ядра у латеральних стовпах, ядра пучкових клітин у середній частині сірої речовини, а медіальніше від них знаходяться комісуральні ядра і ядра дорсальних сірих стовпів. Замалювати препарат при малому збільшенні — об. 8, ок. 7. Для економії часу можна замалювати тільки половину спинного мозку.
Препарат 75. Мозочок: поздовжній розріз мозочка кішки
(рис. 79).
Препарат являє собою поздовжній розріз мозочка, імпрег-нований сріблом. Неозброєним оком бачимо розрізи боріздок, більш інтенсивно забарвлену сіру речовину, яка є корою мозочка, а більш світла біла речовина розташована в глибині; вона заходить у проміжки між борознами.
При малому збільшенні видно чергування світлих і темних смуг шарів сірої і білої речовини, викликане тим, що поверхня мозочка не є рівною, а утворює звивини, завдяки чому кора начебто збирається у складки. Кора складається з трьох шарів, рахуючи з поверхні: молекулярного, гангліозного та зернистого. Шари можна розрізнити завдяки середньому шару, який являє собою один ряд клітин, що розділяє поверхневий і внутрішній шари. При малому збільшенні можна побачити грушоподібну форму цих клітин, які звуться клітинами Пуркіне. Від них у молекулярний шар відходять дендрити, що часто нагадують своєю формою роги оленя. Оскільки грушоподібні клітини розташовуються в одній площині, поперечній відносно до борозни, то їх грушоподібна форма і дендрити, які розгалужуються, помітні тільки на поздовжніх зрізах мозочка. Препарат необхідно розташувати так, щоб ряд грушоподібних клітин розміщувався горизонтально у середній частині поля зору, а їхні дендрити були б спрямовані догори; вивчати при великому збільшенні. Частина кори, розташована над грушоподібними клітинами, є молекулярним шаром. Тут видно рідко розташо-
