Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
в) за допомогою повторюваних сполучників і... і, та... та; або... або; чи... чи; то... то; ні... ні (сполучник повторю-
188
Синтаксис і пунктуація
ється два або більше разів підряд): Від Батьківщини — клин, і звага, і рання сила, й* доля пізня (М. Сингаївський);
г) за допомогою парних сполучників не тільки... а й; не лише... але щ як... так і; хоч... але; як не... то (перша частина ставиться перед першим однорідним членом чи групою їх, друга — перед наступним чи наступними): Митець думає не тільки розумом, а й серцем (О. Довженко).
§150. Розділові знаки між однорідними членами речення
1. Між однорідними членами речення, непоширеними й поширеними, звичайно ставляться коми: Сниться мені поле, вечори барвисті, береги пахучі рідного Дінця (В. Сосюра).
Причому ком ставиться на одну менше, ніж є однорідних членів. Наприклад, у реченні: Закони вод, вітрів, і хмар, і світла відкрились нам у ті далекі дні (В. Сосюра) — однорідних членів чотири, ком три.
2. Між двома однорідними членами речення кома не ставиться лиш у двох випадках:
а) якщо вони з’єднані одиничним сполучником і (й), та (=і), та й, або, чи: Візьми чорнила і паперу та й напиши мені листа (І. Гончаренко): Краю мій. Люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (Панас Мирний). Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? (Панас Мирний);
б) якщо вони хоч і з’єднані не одиничним, а повторюваним сполучником і... і, ні... ні, проте становлять стійке фразеологічне словосполучення типу: і вдень і вночі, і сяк і так, і сміх і гріх, і хочеться і колеться, ні вдень ні вночі, ні світ ні зоря, ні риба ні м ’ясо, ні пуху ні пера, ні сіло ні впало, ні живий ні мертвий, ні за що ні про що, ні в сих ні в тих тощо: He було їй спочинку ні вдень ні вночі (Панас Мирний).
3. Тире ставиться між двома однорідними членами речення, якщо другий член протиставляється першому (між ними можна поставити протиставний сполучник а, але), виражає причину, наслідок, доповнення, раптову зміну подій: He вітер — буря над землею в замети клала білий сніг (Л. Пер-вомайський). Земля на прощання усміхнулась — і потемніла
* Треба пам’ятати, що і та и — це той самий сполучник, тільки в різному звучанні.
Синтаксис і пунктуація
189
(Панас Мирний). Всі оглухли — похилились в кайданах (Т. Шевченко).
4. Крапка з комою ставиться між двома однорідними членами, якщо вони значно поширені або далекі за змістом: Говорили ті книжки про право кожного й про волю те право добувати; судили про звіра і чоловіка; про світ і його закони довічні (Панас Мирний).
§151. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
1. Узагальнююче слово — це назва, яка охоплює всі перелічувані в реченні предмети, ознаки, дії або обставини. Його значення розкривається через однорідні члени речення.
Узагальнююче слово виступає таким самим членом речення, як і однорідні члени, до яких воно відноситься, і може стояти:
а) або перед однорідними членами речення: Скрізь червоно: на небі, і на узгір'ях, і на горі (Марко Вовчок)',
б) або після однорідних членів речення: Луки, гори, пишні сади — все зелене і принишкле (О. Гончар).
2. Якщо в реченні є узагальнююче слово, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них тире: Ранок зачинався тихий та лагідний, все навкіл: і трави, і дерева, і кущі — наче замерло (Ю. Смолич).
Якщо таке речення починається однорідними членами то перед ними, ясна річ, двокрапка не ставиться, як і не ставиться тире, якщо таке речення закінчується однорідними: Гуркіт підвід, рокіт моторів, іржання коней — усе ставало зараз помітно лункішим, ніж удень (О. Гончар). Ах, як усього багато: неба, сонця, веселої зелені (М. Коцюбинський).
3. Іноді тире може ставитися й перед однорідними членами (замість двокрапки): Усе навпіл — і труд, і піт, любов і дні гарячі (Д. Луценко).
У такому разі однорідні члени вимовляються з підвищеною інтонацією.
4. У діловому й науковому стилях перед однорідними членами двокрапка може ставитися й тоді, коли в реченні нема узагальнюючого слова (така двокрапка необов’язкова): На нараді були присутні: директор, заступник директора, головний бухгалтер, начальники цехів.
5. Якщо при узагальнюючому слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, а після них — дво-
190
Синтаксис і пунктуація
крапка: Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою в траві (О. Довженко).
§152. Особливості вживання однорідних членів
1. Самі явища, названі однорідними членами, повинні бути одного плану, тобто однаково належати до якоїсь реальної чи уявної групи явищ.
Наприклад, неправильно побудоване речення: «На свято Івана Купала на Трухановому острові зібралися і молоді, і старі, і гості». Тут потрібно виділити дві групи однорідних:. ..зібралися молоді і старі, кияни і гості.
Так само не можна об’єднувати як однорідні поняття «сосни й дерева» (бо сосни теж дерева), «кияни й робітники» (серед киян є й робітники), «письменники й поети» (поети теж письменники). Але можна в один ряд ставити: сосни й берези або кущі й дерева, інженери й робітники або кияни й гості Києва, прозаїки й поети або письменники й артисти.
