Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
а) в іменниках твердої й мішаної груп пишеться а, у: весну, думку, площу; батька, муляра, ювіляра, комара, хабара, звіра, телятка, вікна, скляра, прізвища; батьку, муляру, хабару, звіру, телятку, вікну, скляру, прізвищу; веснам, думкам, площам, батькам, мулярам, хабарам, звірам, теляткам, вікнам, склярам, прізвищам;
б) в іменниках м’якої групи пишеться я, ю: пісню, коня, лікаря, знання, збіжжя; коню, лікарю, знанню, збіжжю; пісням, коням, лікарям, знанням.
Логічний хід міркувань при виборі голосних для закінчень різних груп іменників можна зобразити так:
§54. Відмінювання іменників І відміни
Нижче в таблиці подано буквені відмінкові закінчення іменників І відміни. Якщо в різних іменниках тієї самої групи виступають різні закінчення, вони подаються через кому, як, наприклад, у кличному відмінку однини: доле, доню — -е, -ю. Закінчення, що трапляються як винятки, взято в дуж-
68
Морфологія і правопис
ки, як, наприклад, у родовому відмінку множини: суддів — (-ів). Знаком ? показано нульове закінчення, як, наприклад, у родовому відмінку множини: весен, думок — ?.
Від- мінки Однина Множина
Твер- да група (зима) Міша- на група (межа) М’яка група Твер- да група (зима) Міша- на група (ме- жа) М’яка група
з основою не на й (диня) 3 основою на й (мрія) з основою не на й (диня) 3 основою на й (мрія)
Н. -а -а -я -я -и, -і, -і, -і
Р. -и -і -і -ї ?,(-ів) Q (¦®Й) (“ЄЙ), (-ів) ?
д. -і -і -і -ї -ам -ам -ям -ям
3. -У -У -ю -ю Як у наз. або род. відмінку
0. -ою -ею -ею -ЄЮ -ами -ами -ями -ями
м. Як у дав. відмінку -ах -ах -ях -ях
Кл. -о -е -е, -ю -є Як у наз. відмінку
1. У давальному й місцевому відмінках однини г, к, х перед закінченням -і чергуються із з, ц, с: дорога — дорозі, на дорозі; відпустка — відпустці, у відпустці; комаха — комасі, на комасі.
2. В орудному відмінку однини всі іменники І відміни в кінці мають -ю: дорогою, межею, суддею.
3. У кличному відмінку однини іменники м’якої групи мають звичайно закінчення -е, -є: пісне, земле, Маріє. Тільки пестливі назви мають закінчення -ю: бабусю, Марусю, Галю.
4. У родовому відмінку множини іменники І відміни мають звичайно нульове закінчення: трава — трав, груша — груш, земля — земель.
Якщо в кінці основи збігаються два приголосні, то між ними може з’являтися вставний о або е: церква — церков, іскра — іскор, сосна — сосон, миска — мисок, сестра — сестер, весна — весен, сім’я — сімей, війна — воєн (але не завжди: вільха — вільх, буква — букв, шахта — шахт). Причому м’якість кінцевого приголосного основи зберігається: крапля — крапель, пісня — пісень, сотня — сотень, гривня — гри-
Морфологія і правопис
69
вень, їдальня — їдалень, вишня — вишень, черешня — черешень, лазня — лазень, бойня — боєнь, робітниця — робітниць.
Кілька іменників цього відмінка мають:
а) закінчення -ів: суддів, гайдамаків, ніздрів, мамів (і мам), бабів (і баб), губів (і губ), легенів (і легень)', закінчення -ів приймають також прізвища: Журба — Журбів, Чупринка — Чупринків, Нудьга — Нудьгів;
б) закінчення -ей: попадей (від попадя), свиней, мишей, вошей, статей (без подвоєння т, хоч: стаття, статтею і т. ін.).
Іменник вівця в родовому відмінку множини має форму овець.
5. У знахідному відмінку множини:
а) назви істот мають таку форму, як у родовому відмінку: бачу сестер, дочок, учениць, корів, овець, качок, бджіл, комах; але якщо йдеться про назви тварин (не людей), то може вживатися й форма називного відмінка: бачу корови, вівці, бджоли;
б) назви неістот мають таку форму, як у називному відмінку: бачу книжки, дороги, вишні.
§55. Відмінювання іменників II відміни чоловічого роду
Нижче в таблиці подано буквені відмінкові закінчення іменників II відміни чоловічого роду. Через кому подаються різні закінчення в різних іменниках тієї самої групи, як, наприклад, у родовому відмінку однини: дуба, лісу---------а, -у.
Паралельні закінчення в тих самих іменниках подано через похилу риску, як, наприклад, у місцевому відмінку однини: на коні, на коневі, на коню —і/-еві/-ю. Закінчення, що трапляються як винятки, взято в дужки, як, наприклад, у називному відмінку множини: хліба — (-а). Знаком ? показано нульове закінчення, як, наприклад, у родовому відмінку множини: киян — ? (див. стор. 70).
1. У родовому відмінку однини закінчення -а (-я) мають:
а) назви істот: столяра, бригадира, лікаря, Мороза, слона, горобця, комара, жука, мікроба;
б) назви чітко окреслених предметів і понять: трамвая, тролейбуса, стола, олівця, портфеля, ключа, лоба, носа, метра, серпня, вівторка, перпендикуляра, атома, електрона;
в) назви населених пунктів: Києва, Херсона, Конотопа, Борисполя, Богуслава, Острога, Сокаля, Сирця, Лондона, Нью-Йорка (виняток становлять ті складені власні назви, у яких друга частина співзвучна з загальною назвою, що
70
Морфологія і правопис
має закінчення -у: Красного Лиману, Кам ’якого Броду, Часового Яру);
Однина Множина
Від- мінки Твер- да група (рік) Міша- на група (кущ) М’яка група Твер- да група (рік) Міша- на група (кущ) М’яка група
