Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Короткий абдуктор І (великого) пальця — m. abductor digiti І (pollicis) brevis (див. рис. 3.53, 1) — є у собак, незначний, тонкий м'яз, що починається на зв'язках зап'ястка медіально від попереднього м'яза і закінчується на зв'язках п'ястково-фалангового суглоба та медіально на проксимальній фаланзі І пальця.
Аддуктор І (великого) пальця — m. adductor digiti I (pollicis) (див. рис. 3.53, 3) — у собак починається на радіальній зв'язці зап'ястка між коротким згиначем І пальця і міжкістковим м'язом ІІ пальця і закінчується на латеральній поверхні проксимальної фаланги І пальця.
Абдуктор ІІ пальця — m. abductor digiti ІІ — у свиней починається на пальмарній поверхні ІІ п'ясткової кістки і закінчується медіально на капсулі п'ястково-фалангового суглоба та проксимальній фаланзі ІІ пальця. У собак немає.
Аддуктор ІІ пальця — m. adductor digiti II (див. рис. 3.53, 5) — у собак починається на радіальній зв'язці зап'ястка між міжкістковим м'язом ІІ пальця і абдуктором V пальця, закінчується на латеральній поверхні проксимальної фаланги ІІ пальця.
У свиней м'яз вкритий сухожилками згиначів пальців і міжкістковим м'язом ІІІ пальця. Починається разом з аддуктором V пальця в нижній половині на зв'язках зап'ястка й на ІІІ та IV п'ясткових кістках і закінчується тонким сухожилком на осьовій поверхні капсули суглоба та міжпальцевій зв'язці п'ястково-фалангового суглоба і на проксимальній фаланзі ІІ пальця.
Згинач ІІ пальця — m. flexor digiti II — є у свиней. Починається у вигляді тонкого м'язового тяжа майже на середині п'ястка на сухожилку глибокого згинача і тягнеться медіодистально до ІІ пальця. Його сухожилок переходить з пальмарної на медіальну поверхню, де закріплюється на проксимальній фаланзі ІІ пальця та на зв'язках цього пальця.
Згинач V пальця — m. flexor digiti V (див. рис. 3.53, 7) — починається на зв'язці додаткової кістки зап'ястка, що сполучає її з IV п'ястковою кісткою, і закінчується у свиней на задньо-бічній поверхні проксимальної фаланги та фасції V пальця, а у собак з'єднується з сухожилком абдуктора V пальця.
Аддуктор V пальця — m. adductor digiti V (див. рис. 3.53, 6) — є у свиней і собак. Починається на радіальній зв'язці зап'ястка, а у свиней також на основах ІІІ й IV п'ясткових кісток і закінчується на осьовій поверхні п'ястково-фалангового суглоба та проксимальної фаланги.
Абдуктор V пальця — m. abductor digiti V (див. рис. 3.53, 8) — починається у свиней на основі V п'ясткової кістки та її фасції, у собак — на додатковій кістці зап'ястка і закінчується збоку на капсулі п'ястково-фалангового суглоба та на проксимальній фаланзі V пальця.
201
Розділ 3
Іннервація м'язів пальців грудної кінцівки:
М'язи
Довгі розгиначі пальців m. extensor digitorum communis 1
m. extensor digitorum lateralis I
m. extensor pollicis longus m. abductor pollicis longus
Довгі згиначі пальців m. flexor digitorum superficialis
Нерви
n. radiaHs
m. flexor digitorum profundus
mm. interflexorii Загальні й спеціальні короткі м'язи пальців
n. ulnaris, у м'ясоїдних n. medianus
fcaput ulnare 1 , , ¦
I I n. ulnaris
caput humerale^ n. medianus caput radiale J
n. medianus 1 n. medianus et n. ulnaris
<$> м'язи тазових кінцівок
Характеризуючи тазову кінцівку, слід зазначити, що рухів тазового поясу навколо крижової кістки немає. Величина розмаху під час поступального руху залежить виключно від рухливості вільної кінцівки.
Міцність зв'язку таза з хребтом і значна сила м'язів, що спрямовуються від таза в бік основного підтримувального стовпа вільних кінцівок, є доказом того, що тазові кінцівки ссавців відіграють значну роль у проштовхуванні тулуба вперед.
Найбільш досконалі, тобто хапальні, рухи цих кінцівок властиві не всім стопохідним, а переважно тим, що добре лазять по деревах, однак і в них тазові кінцівки значно поступаються спритністю перед грудними. При огляді тазової кінцівки збоку помітно, що м'язиста маса має форму лійки, основа якої розміщена в ділянці крупа й стегна, і що ця основа більша за об'ємом, ніж у грудної кінцівки. Верхівка лійки досягає у стопо- і пальцехідних заплеснового суглоба, а у копитних — копита.
? М'ЯЗИ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА
Кульшовий суглоб багатовісний, тому серед м'язів, що діють на цей суглоб, розрізняють екстенсори, флексори, абдуктори, аддуктори та ротатори — супінатори й пронатори.
Поверхневий сідничний м'яз — m. gluteus superficialis. У жуйних і свиней його краніальна частина зростається з напружувачем широкої фасції, а каудальна — з двоголовим м'язом стегна в сіднично-двоголовий м'яз — m. gluteobiceps.
У коней м'яз відділений від двоголового м'яза стегна, але зростається з каудальним кінцевим зубцем напружувача широкої фасції. Він починається на сідничній фасції і лежить на середньому сідничному м'язі вздовж переднього краю хребтової голівки двоголового м'яза стегна у вигляді м'язової пластинки. Закінчується на третьому вертлюзі стегнової кістки та фасції стегна. Кінцевий сухожилок у ділянці вертлюга часто має під собою сумку — bursa trochanterica m. glutei superficialis.
