Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
ви
154
МІОЛОГІЯ—ВЧЕННЯ ПРО М'ЯЗИ
б) ромбоподібний м'яз грудної клітки— m. rhomboideus thoracis 3— починається від остистої зв'язки в межах у жуйних 3—7-го, у Ш — 3-го —8—9-го, у свиней — 1—2-го — 5—6-го, у собак — 2-го — 5—6-го грудних хребців. М'язові пучки прямовисно спрямовані до лопатки, прикріплюючись у жуйних, коней і свиней до медіальної поверхні лопаткового хряща, а у собак — на латеральній поверхні дорсокаудального краю лопатки;
в) ромбоподібний м'яз голови— m. rhomboideus capitis — є у свиней і собак. Починається на карковому гребені потиличної кістки сухожилковим апоневрозом, який переходить у стрічкоподібне м'язове черевце, що закінчується разом з ромбоподібним м'язом шиї.
За дією м'яз близький до трапецієподібного.
Зубчастий вентральний м'яз — m. serratus ventralis — має вигляд віяла, розміщеного між медіальною поверхнею лопатки, шиєю та грудною стінкою. Поділяється на зубчастий вентральний м'яз шиї і грудної клітки:
а) зубчастий вентральний м'яз шиї— m. serratus ventralis cervicis (див. рис. 3.20, 3.21) — починається від поперечних відростків у жуйних— 4—7-го шийних хребців і закінчується на зубчастій поверхні в ділянці краніального кута лопатки; у коней— 3—7-го шийних хребців, закінчується, як у жуйних; у свиней починається на поперечних відростках усіх шийних хребців, закінчується на зубчастій поверхні лопатки і в надостній ямці в ділянці краніального кута; у собак — 3—7-го шийних хребців і закінчується разом з грудною частиною на лопатці.
Зубчастий вентральний м'яз шиї м'ясистий у всіх тварин. Він забезпечує повороти шиї вбік, фіксацію та рухи лопатки;
б) вентральний зубчастий м'яз грудної клітки — m. serratus ventralis thoracis (див. рис. 3.19, 3.20, 3.22, 3.24) — починається у жуйних окремими зубцями на перших дев'яти ребрах і закінчується на зубчастій поверхні лопатки в ділянці каудального кута лопатки та частково в підлопатковій ямці. М'яз пронизують сухожилкові волокна, які зовні м'яза утворюють сухожил-кову пластинку. У коней м'яз починається на перших семи—дев'яти ребрах. Конвергуючи, м'яз з'єднується із зубчастим вентральним м'язом шиї, прикріплюючись на вузькому просторі зубчастої поверхні лопатки. Сухожил-кова пластинка зовні м'яза щільна і чіткіше виражена, ніж у жуйних. У свиней початок м'яза досягає 9-го ребра, його зубці доходять вглиб до ребер. Слабкіший, ніж зубчастий вентральний м'яз шиї. У собак м'яз починається від перших восьми ребер, закінчується на зубчастій поверхні лопатки. У всіх тварин зубці зубчастого вентрального м'яза грудної клітки вклинюються між зубцями зовнішнього косого м'яза живота.
Рис. 3.24. Підвішуючі м'язи лопатки коня:
1 — m. serratus ventralis cervicis; 2— m. rhomboideus cervicis; 3 — m. rhomboideus thoracis; 4 — . serratus ventralis tho J~
155
Розділ 3
М'яз підвішує тулуб між кінцівками і зміщує лопатку навколо її центра хитання.
М'язи, що закінчуються на плечовій кістці. Плечоголовний м'яз — m. brachiocephalicus (див. рис. 3.19—3.22) — тягнеться між головою (початок м'яза) і плечем (закінчення м'яза). Довгий, має форму пояса, лежить поверхнево на бічній поверхні шиї. Його положення зумовлює конфігурацію шиї, а у жуйних і коней формує дорсальну межу яремного жолоба — sulcus jugularis. М'яз по довжині поділяється на дві частини: краніальну й каудальну. Місце з'єднання обох частин знаходиться безпосередньо краніально від лопатково-плечового суглоба. На медіальній поверхні м'яза більш-чітко виражений розміщений упоперек м'яза сухожилковий тяж, що собою рудимент ключиці. Від сухожилкового тяжа через лопатково-
менш являє
Рис. 3.25. Порівняльне зображення філогенезу і нинішнє співвідношення частин m. brachiocephalicus у людини й тварин:
А — кінь; Б— собака; В— свиня; Г— свійський бик; Д— людина
156
МІОЛОГІЯ—ВЧЕННЯ ПРО М'ЯЗИ
плечовий суглоб до гребеня плечової кістки тягнеться ключично-плечовий м'яз — m. cleidobrachialis, тобто каудальна частина плечоголовного м'яза, є в усіх тварин (рис. 3.25).
Від сухожилкового тяжа до голови тягнеться ключично-головний м'яз — m. cleidocephalicus — або краніальна частина плечоголовного м'яза, яка на відміну від каудальної поділяється на дві частини: дорсальну й вентральну, тобто м'яз розшаровується по довжині. Вентральна частина (ключично-соскоподібний м'яз — m. cleidomastoideus) є у всіх тварин; тягнеться від су-хожилкового тяжа до соскоподібного відростка кам'янистої частини вискової кістки. У свійських тварин дорсальна частина називається залежно від її початку. У жуйних і свиней м'яз починається відповідно на карковій лінії й карковому гребені потиличної кістки і називається ключично-потиличним — m. cleidooccipitalis, у собак — на надостистій фасції в межах 1—4-го шийних хребців і називається ключично-шийним — m. cleidocervicalis. У коней дорсальної частини м'яза немає.
Плечоголовний м'яз повертає вбік і піднімає шию й голову, коли кінцівка спирається, підняту кінцівку виносить уперед.
Найширший м'яз спини — m. latissimus dorsi (див. рис. 3.19, 3.21, 3.22) — лежить під шкірним м'язом тулуба, пластинчастий, прикриває значну частину бічної поверхні грудної клітки. М'яз починається широким апоневрозом від грудопоперекової фасції, а також: у жуйних — двома зубцями від 12-го і 11-го ребер, у коней— від надостистої фасції на рівні 3(4)-го грудного до останнього поперекового хребців; у свиней — від 12-го ребра; у собак — від остистих відростків останніх семи-восьми грудних і поперекових хребців, м'ясисто від 2—3-х останніх ребер. Пучки м'язових волокон конвергують, спрямовуючись на медіальну поверхню плечової кістки, де й закінчуються на горбистості більшого круглого м'яза. Своїм закінченням найширший м'яз спини з'єднується: у жуйних— з m. pectoralis profundus, m. triceps brachii, m. coracobrachialis; у коней— з m. tensor fasciae аПвЬгасЬш, m. teres major; у бак — з m. teres major.
