Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
493
Розділ 13
тральні м'язові групи, що лежать вздовж хребетного стовпа. Кожна з таких гілок, в свою чергу, поділяється на медіальну й латеральну гілки для м'язів і шкіри, що також зумовлюється розподілом м'язових тяжів на латеральний і медіальний шари. Сукупність гілок кожного сегментного нерва разом із відповідною ділянкою спинного мозку утворюють нервовий сегмент — не-вротом. Невротоми краще видно там, де є чітка сегментація в скелеті й м'язах, наприклад у грудному відділі тулуба (рис. 13.24).
6. Існує тісний зв'язок між міотомами і невротомами. При зміщенні в процесі розвитку міотомів разом з ними відбувається зміщення і невротомів. Так, діафрагмальний нерв — n. phrenicus — утворений 5—7-м шийними невротомами, підходить до діафрагми через усю грудну порожнину, оскільки діафрагму утворюють 5—7-й шийні міотоми.
У ділянці відгалуження нервів від спинного мозку для кінцівок утворюється плечове і попереково-крижове нервові сплетення — plexus brachialis et lumbosacralis, з яких беруть початок нерви, що іннервують шкіру, суглоби і м'язи кінцівок.
Нервові сплетення бувають і в ділянці шиї. Слід зазначити, що між багатьма периферичними нервами трапляються сполучні гілки — rr. commu-nicantes, що може бути свідченням того, що окремі нерви утворюються кількома невротомами.
7. У більшості випадків іннервація різних структур периферичними нервами відбувається за участю кількох невротомів. Чутливі нерви в основному відповідають шкірним сегментам — дерматомам, проте поширюються й на сусідні два-три дерматоми. Тому знеболювання якогось шкірного сегмента (дермато-ма) можливе в разі виключення не менш як трьох суміжних невротомів.
? розвиток периферичного відділу нервової системи
У ланцетника спинномозкові вузли ще не відокремлені від спинного мозку. Дорсальний (чутливий) і вентральний (руховий) нерви через відсутність хребців відходять від мозку самостійно в кожному сегменті (див. рис. 13.23). Дорсальний нерв йде через міосепти в шкіру і віддає вісцеральну гілку в кишкову стінку, а вентральний нерв — у міотом (між міосептами). Отже, дорсальний і вентральний нерви відходять від мозку на різних рівнях, а не в одній сегментальній площині. Лише з появою скелетної сегментації у хребетних тварин обидва нерви (дорсальний і вентральний) об'єднуються в загальний стовбур, який відходить від спинного мозку двома корінцями. Одночасно відбувається процес утворення на дорсальних коренях спинномозкових вузлів (спінальних гангліїв), які є скупченням нервових клітин. Один їх відросток (довгий) сприймає збудження і відходить від рецептора, розміщеного на периферії, другий (короткий) — є передавальним і прямує в спинний мозок у складі дорсального кореня. Нижче від спінального вузла чутливі й рухові волокна об'єднуються в загальний змішаний спинномозковий нерв.
Спинномозкові нерви та їхні спінальні вузли розміщені метамерно і належать до відповідних шкірних, м'язових, кісткових, нутрощевих та судинних сегментів (див. рис. 13.23).
494
НЕРВОВА СИСТЕМА
¦ спинномозкові нерви
Спинномозкові нерви — nervi spinales — поділяють на шийні (С), грудні (Th), поперекові (L), крижові (S) і хвостові (Со) відповідно до поділу хребетного стовпа.
¦ ШИЙНІ НЕРВИ
Шийні нерви — nervi cervicales — у кількості 8 пар виходять крізь між-хребцеві отвори. Перша пара (СІ) виходить крізь міжхребцевий отвір атланта, друга пара — крізь міжхребцевий отвір позаду атланта, а восьма пара (CVIII) виходить позаду сьомого шийного хребця. Кожний шийний нерв отримує сіру сполучну гілку від симпатичного стовбура. Сьомий і восьмий шийні нерви такі гілки отримують від шийно-грудного (зірчастого) вузла, CVI-CIII — від хребтового нерва, СІ і СІІ — від краніального шийного вузла. Кожний шийний нерв поділяється на дорсальну й вентральну гілки відповідно до поділу м'язів тулуба на два тяжі — дорсальний і вентральний. Кожна з таких нервових гілок поділяється на медіальну й латеральну.
Дорсальні медіальні гілки йдуть по медіальній поверхні напівостистого м'яза голови і шиї, а латеральні — по медіальній поверхні м'язів шиї — плас-тироподібного і найдовшого шиї. Дорсальну медіальну гілку першого нерва називають більшим потиличним нервом — n. occipitalis major, який розгалужується в коротких м'язах атланто-потиличного суглоба, а також у шкірі потиличної ділянки і каудальних м'язах вушної раковини. Крім того, в шкірі голови і м'язах вушної раковини розгалужується великий вушний нерв — n. auricularis magnus (утворений СІІ), який з'єднується з гілками n. facialis. Продовженням вентральної гілки СІІ є поперечний нерв шип'— n. transversus colli, який отримує гілку від СІІІ і також розгалужується в шкірі шиї.
Окремим вентральним гілкам шийних нервів притаманний особливий хід і тому вони дістали спеціальні назви: діафрагмальний, дорсальний лопатковий, надключичний нерви.
Дафрагмалний нерв — n. phrenicus — утворюється волокнами CV, CVI i CVII. Медіально від драбинчастого м'яза і підключичної артерії він прямує в грудну порожнину і розгалужується в діафрагмі.