Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Медицина -> Суренко М.С. -> "Інфекційні хвороби, які вражають нервову систему " -> 29

Інфекційні хвороби, які вражають нервову систему - Суренко М.С.

Суренко М.С. Інфекційні хвороби, які вражають нервову систему — АРТ-ПРЕСС, 2003. — 104 c.
ISBN 966-7985-53-9
Скачать (прямая ссылка): infekciynihvoroby2003.djvu
Предыдущая << 1 .. 23 24 25 26 27 28 < 29 > 30 31 32 33 34 35 .. 44 >> Следующая

Початок захворювання в більшості випадків гострий. Підвищується температура, з'являється занепокоєння, різкий головний біль, гіперестезія, багаторазове блювання, зростає інтоксикація. Вже в перші дні хвороби у хворих мають місце розлади свідомості різного ступеня. Судомний синдром спостерігається більш ніж у половині випадків. Пневмококовий менінгіт у більшості хворих перебігає як менінгоенцефаліт. Вогнищева неврологічна симптоматика у вигляді паралічів та парезів кінцівок, статичної і локомоторної атаксії, різних гіперкінезів спостерігається майже в 40% випадків, у 56% хворих спостерігається ураження черепних нервів. З черепних нервів в основному уражаються лицьовий, окоруховий та відвідний.
На 3—4-й день хвороби майже у всіх дорослих і дітей старше року на губах, слизовій оболонці рота, вушних раковинах, обличчі, а зрідка і на шкірі рук і тулубу відзначається герпетичне висипання. Іноді буває дрібне геморагічне висипання, яке за характером відрізняється від висипання при менінгококцемії: воно дрібніше, але з'являється в більшій кількості. Висипання спостерігається у всіх хворих із септичним перебігом хвороби. Запальний процес частіше локалізується у верх-
68
ніх відділах стовбурів мозку із втягненням III пари черепних нервів. У ряді випадків захворювання перебігає у вигляді епендиматиту.
Хворі бліді, ціанотичні, виражена задишка. Тони серця глухі, пульс слабкого наповнення, іноді аритмічний, AT знижений. Порушення гемодинаміки при менінгітах звичайно має вторинний характер внаслідок розвитку розладів дихання, респіраторного алкалозу і вторинної гіпоксії внаслідок порушення насичення гемоглобіну. Печінка може досягати великих розмірів, селезінка збільшується, можливі токсичні гепатити. Частіше, ніж при інших менінгітах, розвивається набряк мозку, який у більшості випадків є причиною смерті в перші 3 доби хвороби. Набряк мозку може розвинутись і в більш пізні терміни при затяжному перебігу менінгіту.
У хворих із септичним перебігом хвороби на шкірі спостерігається геморагічне висипання, схоже на висипання при менінго-кокцемії. При цьому можуть спостерігатись пневмонії, пери- та ендокардити, ураження суглобів.
На відміну від інших етіологічних форм, при пневмококовому менінгіті запізнення із початком лікування до 3—4 днів хвороби може призвести до затяжного, рецидивного перебігу. Виділення фібрину та консолідація гною наступають дуже рано; збудники, що знаходяться в ущільнених ділянках гною, погано доступні для дії антибіотиків. Затяжні рецидивні форми частіше за все супроводжуються ускладненнями та стійкими залишковими явищами. Без відповідного лікування в більшості випадків на 5—6-й день хвороби наступає смерть.
При вторинних менінгітах, що розвиваються в період розпалу від отиту або легеневого процесу, початок хвороби може бути замаскованим ознаками основного захворювання. При появі менінге-ального синдрому у таких хворих необхідно зробити люмбальну пункцію. Вторинні менінгіти відзначаються особливо тяжким перебігом, частіше, ніж первинні, набувають затяжного перебігу та закінчуються летально.
Діагностика. Визначальним у діагностиці є дослідження ліквору. СМР каламутна, часто зеленувата (при менінгококовому менінгіті вона нагадує воду, забілену молоком). Каламуть у ряді випадків складається з великої кількості диплококів, що вкривають усе поле зору. Кількість клітин в СМР коливається від 0,01 —0,1x109/л до Юх109/л, причому особливо тяжко перебігають випадки з низьким Цитозом. Уже в ранні терміни спостерігається велика кількість клітин у різних стадіях розпаду. Рівень білка підвищується до 3—6 г/л та вище, вміст цукру знижується. Різке підвищення білка (9—20 г/л) часто передує летальному кінцю або свідчить про вентрикуліт. При стоянні часто випадає фібриноїдний осад, що свідчить про гнійно-фібринозний характер запалення в оболонках.
69
На відміну від інших менінгітів при пневмококовому менінгіті тиск СМР підвищений незначно, часто спостерігається порушення лікворо-динамічних проб, що свідчить про частковий блок ліквор-них шляхів та консолідацію гною в підпавутинному просторі, що розвивається з 2—3-го дня хвороби. Вміст іонів хлору в тяжких випадках знижується. Під час бактеріологічного і бактеріоскопічного досліджень можна знайти пневмококи (при лікуванні антибіотиками рідко). У мазках з ліквору збудник знаходиться поза клітиною.
У загальному аналізі крові звичайно виявляється лейкоцитоз із різким зсувом нейтрофільної формули вліво, ШОЕ збільшується до 3—4-го дня хвороби до 30—60 мм/год. Лейкопенія, що спостерігається в ряді випадків, має погане прогностичне значення.
Нерідко спостерігається порушення білкового обміну, водно-електролітні розлади, виражена гіпоксемія, респіраторний та метаболічний алкалоз.
Лікування.
Лікування аналогічне менінгококовому менінгіту. Профілактика.
Специфічна профілактика пневмококових захворювань здійснюється за допомогою вакцин, виготовлених з ви-сокоочищених капсульних полісахаридів тих сероваріа-нтів (4—12), які найчастіше викликають захворювання. Вакцини високоімуногенні.
Предыдущая << 1 .. 23 24 25 26 27 28 < 29 > 30 31 32 33 34 35 .. 44 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed