Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Медицина -> Суренко М.С. -> "Інфекційні хвороби, які вражають нервову систему " -> 11

Інфекційні хвороби, які вражають нервову систему - Суренко М.С.

Суренко М.С. Інфекційні хвороби, які вражають нервову систему — АРТ-ПРЕСС, 2003. — 104 c.
ISBN 966-7985-53-9
Скачать (прямая ссылка): infekciynihvoroby2003.djvu
Предыдущая << 1 .. 5 6 7 8 9 10 < 11 > 12 13 14 15 16 17 .. 44 >> Следующая

Хвороба поширюється повітряно-краплинним, пиловим, харчовим, а також трансмісивним (укус кліщів, комах, вошей) шляхами. Характерна природна вогнищевість. Зустрічається протягом року, але частіше взимку.
Патогенез. В організм вірус потрапляє через слизову оболонку дихальних шляхів або травного каналу, можливо і через порізи на шкірі. Вірус реплікується у лімфатичних вузлах, потім наступає гематогенна дисемінація вірусу, він фіксується в різних органах і тканинах, особливо в ретікулогістіоцитарній системі. Патоморфологічні зміни зв'язані з ураженням стінки капілярів нервової системи. Відмічається лімфоїдна інфільтрація судинних сплетінь, оболонок і епендими головного мозку, а також речовини головного мозку. При тяжкому перебігу хвороби уражаються легені, нирки, серце, слинні залози. Клініка. Інкубаційний період лімфоцитарного хоріоменінгіту і днів. Розрізняють декілька клінічних форм: менінгеальну, грипоподібну (найбільш часто), менінгоенцефалітичну, субклінічну і хронічну форми інфекції (нечасто).
27
Хвороба починається гостро, температура тіла 39—40°С, головний біль (часто дуже сильний), багаторазове блювання, з'являються ме-нінгеальні симптоми, ригідність потиличних м'язів, симптоми Ке-рніга, Брудзинського, у немовлят симптом "підвішування" — Лес-сажа, гіпертензія, напруження і випинання тім'ячка, втрата свідомості, збудження, корчі, патологічні рефлекси, легкі парези (у дітей частіше спинальні монопарези), порушення координації, ністагм.
У деяких хворих спостерігається біль і ломота у м'язах, суглобах, біль в очних яблуках, відчуття тиску і розпирання у вухах, ін'єкція судин склер, кон'юнктиви.
При люмбальній пункції спинномозкова рідина витікає з підвищеним тиском, прозора. Плеоцитоз може досягати значних цифр від декількох сотень до 2000—3000 в/мкл і більше. Лімфоцити — 90—100%, кількість білка в нормі або збільшена. Кількість цукру і хлоридів без змін. Тривалість гарячки і менінгеальних симптомів
1—2 тижні, рідко 4—6 тижнів.
У літературі описана хронічна форма лімфоцитарного хоріоме-нінгіту. Після гострої форми хвороби настає деяке покращення, але зберігається і надалі зростає загальна слабкість, головний біль, запаморочення, зниження пам'яті, потім приєднується ураження черепних нервів, парези і паралічі кінцівок.
Хвороба може продовжуватися до 10 років і закінчується смертю.
Діагностика. Клінічна діагностика лімфоцитарного хоріоменін-гіту дуже важка. Запідозрити хворобу можливо при врахуванні епідеміологічних даних (контакт з мишовидними гризунами, хом'яками). Клінічні особливості: виражений больовий синдром, тривалість перебігу хвороби, дані спинномозкової рідини (наявність лімфоцитів з перших днів хвороби до 90%). Діагноз повинен бути підтверджений лабораторним виділенням вірусу або наростанням титру специфічних антитіл у 4 рази і більше. В загальному аналізі крові лейкопенія, лімфоцитоз, ШОЕ в межах норми.
Лікування.
Специфічна терапія відсутня. Терапія проводиться за загальними схемами, наданими вище.
Профілактика.
Специфічної профілактики немає. Засоби загальної профілактики передбачають: боротьбу з мишами та щурами, знищення їх у будинках. Приміщення, де знаходиться хворий, та його речі підлягають дезінфекції.
28
5.2. Кліщовий енцефаліт
Упішовий енцефаліт — гостра вірусна природно-вогнищева трансмісивна інфекція, для якої характерні лихоманка, інтоксикація, виражені ураження центральної нервової системи.
Етіологія. Збудник — вірус, який містить РНК, належить до роду Flavivirus. Виділяють східні та західні антигенні варіанти вірусу, які викликають різні нозогеографічні варіанти захворювання. Вірус має тропність до нервової тканини, виражені антигенні та імуногенні властивості. При нагріванні до 100 °С, дії дезінфікуючих розчинів та ультрафіолетового опромінення швидко гине. Епідеміологія. Основний носій та переносник збудника — іксодо-ві кліщі. Шляхи зараження: трансмісивний, аліментарний. Найчастішим є трансмісивний: через укус інфікованого кліща, слина якого містить вірус. Розчавлення кліщів та занесення вірусу на слизові оболонки очей або пошкоджену шкіру також може призвести до зараження. Аліментарний шлях зараження можливий при вживанні сирого молока.
Патогенез. При трансмісивному шляху зараження первинне розмноження вірусу відбувається у шкірі та підшкірній клітковині навколо укусу. При аліментарному зараженні вірус розмножується у тканинах травного тракту. Розносячись течією крові від місця вхідних воріт, вірус швидко досягає клітин центральної нервової системи, заглиблюється в них і викликає дегенеративні зміни. Вражається сіра речовина спинного та головного мозку. Особливо сильного ураження зазнають нейрони спинного мозку та ядра довгастого мозку. КЕ можна охарактеризувати як гострий серозний менінгоенцефаломієліт.
Імунітет після перенесеного захворювання стійкий та тривалий. Клінічна картина. Інкубаційний період триває від 3 до ЗО днів, в середньому 7—14 днів. Хвороба починається гостро, інколи раптово, хворого морозить, відмічаються підвищення температури тіла до 38—40°С, явища інтоксикації. Обличчя, шия та груди, слизова оболонка ротоглотки гіперемовані. Склерит, кон'юнктивіт. У місці укусу кліща може з'явитися еритема різних розмірів, інфільтрація тканин з регіональним лімфаденітом. У периферичній крові — помірний неитрофільний лейкоцитоз із зсувом формули вліво, лімфопенія, анеозіофілія, підвищення ШОЕ.
Предыдущая << 1 .. 5 6 7 8 9 10 < 11 > 12 13 14 15 16 17 .. 44 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed