Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
5. Результат біопсії може бути двояким: а) виявлено рак і визначено його гістологічну форму; б) раку не виявлено. У випадку "б" гістологічно верифіковано патологічний процес, який може виявитися дисгормональною гіперплазією, доброякісною пухлиною, специфічним або неспецифічним запаленням, неопластич-ним процесом неракової природи (саркома, хвороба Годжкіна, лейкоз тощо).
6. Якщо виявлено дисгормональну гіперплазію і доброякісну пухлину, секторальна резекція є кінцевим етапом діагностики і лікування; при специфічних запальних процесах застосовується відповідна терапія (протитуберкульозна, протиактиномікозна, протилюетична та ін.).
7. У разі гістологічного підтвердження раку {5а) необхідно робити радикальну мастектомію. Виняток становлять пухлини вузлуватого типу TINO, розміщені в периферійних відділах залози, що дає змогу обмежитись органозберігаючою операцією.
8. Після проведення радикальної мастектомії і гістологічного дослідження регіонарних лімфатичних вузлів можливі різні ситуації: а) метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах немає; б) серед пахвових лімфатичних вузлів виявлено не більше трьох, уражених метастазами; в) виявлено множинне ураження аксилярних лімфатичних вузлів або наявність метастазів у підключичних лімфатичних вузлах.
9. У випадку 8а лікування вважається закінченим, але хвора підлягає постійному нагляду. Спеціальне лікування відновлюється лише в разі появи рецидиву чи метастазу.
1U. У випадку 86 призначається хіміотерапія помірної інтенсивності, наприклад, комбінація циклофосфаміду та 5-фторура-цилу. Хіміотерапію проводять протягом року під контролем гематологічних та імунних показників, зміни яких вимагають корекції в плані лікування.
253
_Частина друга. Спеціальна онкологія_
254
11. У випадку 8в рекомендовано інтенсивну поліхіміотерапію з використанням таких препаратів, як доксорубіцин та ін.; можлива комбінація з променевою терапією (опромінення надключичної і пригруднинної ділянок) і гормонотерапією. Лікування триває не менше року, після чого здійснюється диспансерне спостереження.
12. У випадку За необхідно уточнити межі поширення і сформулювати діагноз за системою ТгЧМ. Розглянемо декілька ситуацій: а) ТІІЧОМО, Т2ІЧ0М0; б) ТІ N ЇМО, Т2ІЧ1М0; в) ТЗІЧОМО;
г) ТЖ2М0, Т2Ы2М0, ТЗ^МО; г) ТШЗМО, Т4ЮМ0, ТЗ^МО;
д) Г4ІЧ0М0; е) T4N1 МО, Т4Ы2М0; є) будь-яке значення Т і N при МІ.
13. При ситуації 12а необхідна радикальна мастектомія або органозберігаюча операція (п. 7).
14. У випадку 126 показана доопераційна телегамматерапія за програмою великого фракціонування дози (інтенсивно-концентроване опромінення), радикальна операція.
15. У випадку 12в рекомендована доопераційна телегамматерапія за дрібнофракціонованою методикою, радикальна операція та післяопераційна хіміотерапія, як при 86 і 8в.
17. Ситуації 12г і т свідчить про неоперабельність процесу, і основу лікування становить променева, медикаментозна і гормональна терапія. Операція можлива тільки в деяких випадках як паліативний захід.
18. Випадок 12д вимагає доопераційної телегамматерапії з подальшою операцією. Якщо за технічних умов хірургічне лікування неможливе, то поєднують хіміотерапію і гормонотерапію.
19. Подібна тактика (як у п. 18), застосовується в ситуації І2е.
20. У випадку І2є основне лікування — протипухлинними і гормональними препаратами. Променева терапія можлива лише із симптоматичною метою.
21. Гормональну терапію застосовують у ситуаціях 12г. 12д. І2е за наявності в клітинах пухлини гормональних рецепторів.
Відновне лікування. Реабілітація хворих на рак грудної залози складається із медичної, соціальної і трудової. Втрата грудної залози для деяких жінок стає причиною дуже серйозних психічних переживань, що відбивається на їхньому сімейному і соціальному стані. Тому виникає потреба в психологічних впливах, іноді підкріплених седативною медикаментозною терапією. Трудова і ме-
Розділ 10. Пухлини грудної залози
дична реабілітація спрямовані на запобігання постмастектомічно-му синдрому і його лікування. Цей синдром проявляється головним чином лімфостазом верхньої кінцівки і може переходити в слоновість. Розроблені спеціальні методи масажу і лікувальної гімнастики, медикаментозного лікування і профілактики лімфо-едеми. Якщо консервативні методи неефективні, здійснюються операції лімфовенозного шунтування. Останнім часом розробляються реконструктивні операції, спрямовані на відновлення форми видаленої грудної залози за рахунок штучних протезів або переміщення шкірно-м'язових власних клаптів з живота чи спини. Пластичні операції дають добрий косметичний ефект, звільняють пацієнток від почуття неповноцінності і тому мають, особливо в економічно розвинених країнах, все більше визнання.
Пацієнти, що перенесли лікування з приводу раку грудної залози, повинні постійно перебувати під наглядом онколога. Це стосується не стільки можливості виявлення рецидивів і метастазів лікованої грудної залози, скільки виникнення метахронно-го раку в протилежній залозі. Основним методом скринінгу кон-тралатеральної грудної залози є періодичне (1 раз на рік) проведення мамографії, що дозволить виявити можливий рак у допаль-пабельній стадії і розпочати раннє адекватне лікування з високим ступенем надії на успіх.
