Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
Ангіома за своєю структурою нагадує кавернозну гемангіому. Клінічний перебіг нагадує кровоточивий поліп. Незважаючи на доброякісний характер, росте доволі агресивно. Для обох згаданих пухлин характерна активація росту в період вагітності та лактації.
Остеома. Пухлина росте у верхньощелепній та решітчастій пазухах. їй притаманні риси доброякісних кісткових пухлин — широка основа, гладенька поверхня, повільний ріст, щільнокіст-кова консистенція.
Хондрома. Локалізація переважно у верхньощелепній пазусі. Незважаючи на повільний ріст, досить експансивна. Хворіють підлітки.
Для діагностики доброякісних пухлин носа та приносових пазух застосовують огляд, передню та задню риноскопію. Провідне місце в діагностиці пухлин приносових пазух займають рентгенологічні методи обстеження, серед яких особливо інформативним є комп'ютерна томографія.
Лікування доброякісних пухлин хірургічне. Папіломи та аденоми видаляють за допомогою електрокоагуляційної петлі. Інші
із
195
Частина друга. Спеціальна онкологія
пухлини висікають скальпелем або електроножем. Розроблено методи кріодеструкції. Видаленню пухлин із верхньощелепної пазухи передують гайморотомія та етмоїдотомія. Прогноз сприятливий.
ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ПОРОЖНИНИ НОСА ТА ПРИНОСОВИХ ПАЗУХ
Епідеміологія. Злоякісні пухлини носа і приносових пазух становлять 0,5 % усіх злоякісних новоутворень. Хвороба частіше спостерігається в чоловіків.
Етіологія. Етіологічні фактори досліджені мало.
Патологічна анатомія. За гістологічною структурою розрізняють епітеліальні, сполучнотканинні і неврогенні пухлини. Найчастіше пухлини розвиваються у верхньощелепній (гайморовій), рідше — у решітчастій пазухах, дуже рідко — у порожнині носа та лобовій пазусі. З епітеліальних пухлин спостерігаються плоско-клітинний рак та циліндрома. Сполучнотканинні пухлини представлені різними видами сарком. Серед неврогенних пухлин розрізняють нейросаркому та естезіоневробластому.
Клініка. Рак верхньощелепної пазухи серед пухлин порожнини носа і приносових пазух є найтиповішим. Ранні стадії розвитку пухлин характеризуються безсимптомністю. Дальші прояви залежать від напряму росту у верхньощелепній пазусі. Проростання в решітчасту пазуху і порожнину носа супроводжується інійно-кров'янистими виділеннями, сльозотечею, припухлістю в ділянці внутрішнього кута ока. Розростання пухлини в напрямі піднебіння і альвеолярних відростків спричинює біль у зубах та їхню патологічну рухливість, деформацію піднебіння. Проростання в напрямі ока супроводжується екзофтальмом. Руйнування задньої і зовнішньої стінок верхньощелепної порожнини супроводжується переходом процесу на виличну кістку та явищами невралгії трійчастого нерва.
Метастазування настає пізно і є переважно лімфогенним (мал. 24). Віддалені метастази трапляються рідко.
196
Розділ 8. Пухлини щелепно-лицевої ділянки
N0 N1 N2 N3
Мал. 24. Схема росту пухлини верхньощелепної пазухи та шляхи лімфогенного метастазування
КЛАСИФІКАЦІЯ РАКУ ПАРАНАЗАЛЬНИХ СИНУСІВ (коди МКХ-10 С31.0, 1) за системою TNM-6 (2002)
Анатомічні розділи та підрозділи
Верхньощелепний синус (СЗІ.О) Решітчастий синус (СЗІ.І)
Регіонарні лімфатичні вузли — шийні лімфатичні вузли.
TNM — клінічна класифікація Т — первинна пухлина
ТХ — недостатньо даних для оцінки первинної пухлини. ТО — первинна пухлина не визначається. Tis — carcinoma in situ.
Верхньощелепний синус
ТІ — пухлина обмежена слизовою оболонкою порожнини без ерозії або деструкції кістки.
Т2 — пухлина спричинює ерозію або деструкцію кістки, за винятком задньої стінки порожнини, але включаючи поширення на тверде піднебіння і (або) середній носовий хід.
197
Частина друга. Спеціальна онколої ія
ТЗ — пухлина поширюється на будь-яку з таких структур: кістку задньої стінки порожнини верхньощелепного синуса, підшкірні тканини, шкіру шоки, нижню або присередню стінку очної ямки, підскроневу ямку, кри-лопіднебінну ямку, решітчастий синус.
Т4а — пухлина поширюється на будь-яку з таких структур: вміст передньої частини очної ямки, шкіру носа або шоки, мінімальне поширення на передню черепну ямку, основний або лобовий синус.
Т4Ь— пухлина поширюється на будь-яку з таких структур: верхівку очної ямки, тверду оболонку мозку, мозок, середню черепну ямку, черепні нерви інші, ніж II пари, носогорло або схил.
Носова порожнина і решітчастий синус
ТІ — пухлина обмежена будь-яким одним підрозділом* з деструкцією кістки або без неї.
Т2 — пухлина захоплює два підрозділи в одному регіоні або поширюється на прилеглий регіон в носорешітчастому комплексі з деструкцією кістки або без неї.
ТЗ — пухлина поширюється на медіальну стінку або основу очної ямки, верхньощелепний синус, піднебіння або решітчасту пластину.
Т4а — пухлина поширюється на будь-яку з таких структур: вміст передньої частини очної ямки, шкіру носа або шоки, мінімальне поширення на передню черепну ямку, крилоподібну пластину, основний або лобовий синус.
Т4Ь — пухлина поширюється на будь-яку з таких структур: верхівку очної ямки, тверду оболонку мозку, мозок, середню черепну ямку, черепні нерви інші, ніж II пари, носогорло або схил.
