Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Медицина -> Білинський Б.Т. -> "Онкология: Учебник" -> 72

Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.

Билинский Б.Т. , Володько Н.А. , Гнатишак А.І., Галай О.О. Онкология: Учебник. Под редакцией Билинского Б.Т. — К.: Здоровье, 2004. — 528 c.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка): onkologiya2004.djvu
Предыдущая << 1 .. 66 67 68 69 70 71 < 72 > 73 74 75 76 77 78 .. 194 >> Следующая

Аденокарцинома. Серед злоякісних пухлин слинних залоз найчастіше трапляється аденокарцинома. Уже на початкових стадіях розвитку їй властива обмежена рухомість. З ростом пухлини з'являється біль, інфільтруються прилеглі тканини. Поступово наростає параліч мімічних м'язів. Для цієї пухлини характерним є метастазування в лімфатичні вузли шиї, легені, хребет.
Мукоепідермдїдтй рак слинних залоз. Клінічний перебіг доброякісного варіанту мукоепідермоїдної пухлини нагадує перебіг поліморфної аденоми. Розрізнити їх допомагає набряк і фіксація шкіри над пухлиною, обмежена рухомість, відсутність чіткої межі. Злоякісні форми мукоепідермоїдної пухлини супроводжуються болем. Пухлини непорушні, щільні, болючі при пальпації, можливе утворення нориць.
Аденокістозна карцинома (циліндрома). її клінічна картина дуже різноманітна. Циліндрома має щільну капсулу, інтимно зростається з прилеглими тканинами. Слід зауважити, шо поліморфну аденому, циліндрому і мукоепідермоїдну карциному макроскопічно практично неможливо розрізнити. Ця обставина спричинює значні труднощі для хірургів. Циліндрома метастазує в лімфатичні вузли шиї, легені, кістки, що супроводжується значним руйнуванням тканин. Описано випадки малігнізації поліморфних аденом.
Плоскоклітинний рак. За клінічною картиною плоскоклітин-ний рак подібний до аденокарциноми слинних залоз.
Діагностика базується на даних анамнезу, клінічного перебігу, рентгенологічних і морфологічних досліджень.
Лікування раку привушної залози полягає в широкій паротид-ектомії з фасціально-футлярним висіченням клітковини шиї з боку ураження. Операція супроводжується переважно пересіченням лицевого нерва.
При раку підщелепної залози виконується фасціально-фут-лярне висічення клітковини шиї разом з ураженою залозою.
Злоякісні пухлини малих слинних залоз висікають електроно-жем у межах здорових тканин.
Для лікування пухлин привушної залози застосовують доопе-раційне опромінення методом дрібного фракціонування дози в межах 44—50 Гр. Через 3—4 тиж виконують операцію. Само-
'3-4-1912 ідЗ
_Частина друга. Спеціальна онкологія_
194
стійне або радикальне променеве лікування застосовують за наявності протипоказань до операції, а також при рецидивних, резидуальних і неоперабельних пухлинах. Якщо є регіонарні шийні метастази, в зону опромінення включається відповідний бік шиї.
Цитостатична терапія пухлин слинних залоз малоефективна. Інколи застосовують комбінації доксорубіцину, 5-фторурацилу, циклофосфаміду, препарати платини.
Прогноз захворювання залежить від стадії, морфологічних особливостей пухлини і локалізації. Повне вилікування спостерігається лише в 20—25 % хворих. Віддалені результати лікування пухлин підщелепної залози гірші, ніж результати лікування привушної залози.
Відновне лікування. Радикальні операції на привушній слинній залозі з приводу злоякісних пухлин закінчуються пересіченням стовбура лицевого нерва, наслідком чого є парез мімічних м'язів відповідного боку обличчя. Ускладнення невиліковне, хоча дехто робить спроби пересадки інших черепних нервів до основи мімічних м'язів. Пошкодження лише окремих гілок лицевого нерва при хірургічному лікуванні доброякісних пухлин привушної слинної залози вимагає тривалого відновного лікування (терапія прозерином, фізіопроцедури).
Пухлини порожнини носа та приносових (додаткових) пазух
ДОБРОЯКІСНІ ПУХЛИНИ
Доброякісні пухлини цієї локалізації мають різноманітну гістологічну структуру: епітеліальну, сполучнотканинну, рідше — неврогенну. Серед епітеліальних пухлин трапляється перехідно-клітинна папілома та аденома.
Перехідно-клітинна папілома. Найчастіше ця пухлина локалізується у верхньощелепній та решітчастій пазухах. Розвитку цієї пухлини передують хронічний гайморит та етмоїдит. Звичайно пухлина має фрагментарну будову, м'яку консистенцію, сіруватий колір. При невеликих її розмірах перебіг захворювання без-симптомний. З ростом пухлини поступово утруднюється носове
Розділ 8. Пухлини щелепно-лицевої ділянки
дихання, з'являється відчуття стороннього тіла в носі. Пухлини великих розмірів породжують асиметрію обличчя, спричинюють біль.
Аденома. Переважне розміщення пухлини на бічній стінці носа та перегородці. Пухлина характеризується повільним ростом, тривалий час залишається безсимптомною. Форма її округла, поверхня гладенька, колір рожевий. Досягнувши певних розмірів, вона утруднює дихання. У цілому клініка нагадує перебіг перехідно-клітинної пухлини.
Групу сполучнотканинних пухлин утворюють ангіома, фіброма, остеома, хондрома, кровоточивий поліп.
Фіброма. Локалізується переважно в носі. Вона характеризується повільним ростом, гладкою поверхнею, сірим кольором. У клінічних проявах не відрізняється від аденоми.
Кровоточивий поліп. На відміну від аденоми інша фіброзна пухлина, так званий кровоточивий поліп, має багато клінічних проявів. За своєю гістологічною структурою він нагадує капілярну гемангіому. Це пухлина округлої форми, м'якої консистенції, колір її синюшний, поверхня гладенька. Кровоточивий поліп досягає великих розмірів, часто кровоточить.
Предыдущая << 1 .. 66 67 68 69 70 71 < 72 > 73 74 75 76 77 78 .. 194 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed