Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Медицина -> Білинський Б.Т. -> "Онкология: Учебник" -> 69

Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.

Билинский Б.Т. , Володько Н.А. , Гнатишак А.І., Галай О.О. Онкология: Учебник. Под редакцией Билинского Б.Т. — К.: Здоровье, 2004. — 528 c.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка): onkologiya2004.djvu
Предыдущая << 1 .. 63 64 65 66 67 68 < 69 > 70 71 72 73 74 75 .. 194 >> Следующая

Серед неепітеліальних доброякісних пухлин розрізняють: фіброми, ліпоми, міоми, нейрофіброми, а також гемангіоми та лім-фангіоми. Пухлини тривалий час розвиваються в товщі язика, ростуть повільно, мають чітко окреслені межі і майже не турбують хворого. Клінічно ці пухлини, крім судинних, розрізнити важко. Остаточно діагноз уточнюється після гістологічного дослідження видаленої пухлини. Лікування полягає в повному видаленні пухлини разом із капсулою. Розвиток гемангіом і лімфангіом пов'язують із вадами розвитку судин. Розрізняють три типи гемангіом: капілярну, кавернозну та гіллясту.
_Розділ 8. Пухлини щелепно-лицевої ділянки
185
Гемангіома — це плоский утвір рожево-червоного або синюшного кольору, який, виростаючи з товщі язика, поширюється також на інші відділи порожнини рота. Консистенція її м'яка, при натискуванні інтенсивність забарвлення пухлини слабне. Лікування гемангіом здебільшого хірургічне і полягає у видаленні пухлини, її кріодеструкції або діатермокоагуляції. У лікуванні капілярної гемангіоми з успіхом застосовують променеву терапію.
Лімфангіоми язика мають тістоподібну консистенцію, небо-лючі, вкриті незміненою слизовою оболонкою. У процесі розвитку вони мають здатність до виразкування. Лікування полягає в хірургічному видаленні пухлини.
РАК СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА, ЯЗИКА
Епідеміологія. В Україні наприкінці XX ст. захворюваність становила 8,9 випадку на 100000 населення. Чоловіки хворіють у 5—7 разів частіше, ніж жінки (відповідно 16,3:2,5). Переважно хворіють люди віком 60—70 років (багаторічні курці та люди, які зловживають алкоголем). Захворюваність на рак язика становить приблизно 2 % всіх злоякісних пухлин людини. У структурі злоякісних пухлин слизової оболонки порожнини рота рак становить майже 80 %. Найчастіше хвороба спостерігається в країнах Південно-Східної Азії та Казахстану.
Етіологія. Виникненню раку сприяють хронічна травматизація гострими уламками зубів, невдало пристосованими протезами, хронічні опіки етиловим алкоголем, гострою та гарячою їжею, куріння.
Передракові захворювання. Передраковими захворюваннями вважають лейкоплакію, лейкокератоз, еритроплакію, хронічні виразки та тріщини язика.
Патологічна анатомія. Злоякісні пухлини, які виникають у порожнині рота, — це переважно різні види плоскоклітинного раку. Іншим джерелом злоякісних пухлин є малі слинні залози, а пухлини, які і них виникають, мають залозисту структуру. Значно рідше трапляються пухлини меланогенної системи і м'яких тканин.
За своєю гістологічною структурою злоякісні пухлини язика — це здебільшого плоскоклітинний роговіючий рак. Неро-говіючі форми раку спостерігаються рідше.
Частина друга. Спеціальна онкологія
N0 N1 N2 N3
Мал. 23. Анатомічна схема класифікації стадій раку язика
На язику вирізняють три основні форми росту пухлини: папілярну, виразкову та інфільтративну.
Папілярна форма має вигляд щільних виростів над слизовою оболонкою. Деструкція з'являється пізніше.
При виразковій формі, найчастіше по бічній поверхні язика, з'являється плоска виразка з некротичним дном і валикоподібним краєм. При рості пухлини виразкування збільшується, основа виразки інфільтрується.
Для інфільтративної форми раку характерна наявність у товщі язика щільної пухлини без чітких меж. Пухлина швидко збільшується в розмірах, виразкує.
Репонарні лімфатичні вузли. Регіонарними для слизової оболонки порожнини рота та язика вважаються шийні лімфатичні вузли (див. мал. 21). Віддалені метастази трапляються рідко. Анатомічну схему класифікації стадій раку язика показано на мал. 23.
Класифікація раку порожнини рота за системою TNM-6 (2002) є спільною з раком губи.
Клініка. У 60 % хворих рак розвивається на бічній поверхні язика, приблизно у 20 % — у корені язика. Спинка та верхівка уражуються досить рідко.
У початкових стадіях розвитку рак язика має вигляд щільної папіломи, невеликої виразки або інфільтрату в товщі язика, які швидко збільшуються в розмірах. Розширюється зона інфільтра-
186
Розділ 8. Пухлини щелепно-лицевої ділянки
ції, посилюються процеси розпаду пухлини, що зумовлює появу неприємного запаху. Приєднується вторинна інфекція. Проростання пухлини в м'язи язика, а також розвиток супутнього запального процесу спричинює біль, утруднюється мова, хворі відмовляються від "їжі, виникає слинотеча, швидко наростає виснаження. Інфільтрація черепних нервів викликає біль у гомолатера-льному вусі.
Поряд із розвитком пухлини в язиці відбуваються зміни в ре-гіонарному лімфатичному апараті. В одних випадках — це метастази раку в глибокі лімфатичні вузли шиї. Для них характерні округла форма, щільність, тенденція до злиття в конгломерати та виразкування. В інших випадках частина збільшених лімфатичних вузлів є реакцією-відповіддю лімфоїдної тканини на запально-інфекційний процес у порожнині рота.
Здебільшого пухлини слизової оболонки порожнини рота є плоскоклітинним раком. Вони становлять 20 % усіх пухлин порожнини рота. Частіше хворіють чоловіки.
Найчастіше пухлина слизової оболонки порожнини рота локалізується в передніх відділах дна ротової порожнини або на рівні молярних зубів. Особливість анатомічної будови зумовлює швидкий перехід з язика на дно порожнини рота і навпаки. Характер регіонарного метастазування збігається з метастазуванням у випадку раку язика.
Предыдущая << 1 .. 63 64 65 66 67 68 < 69 > 70 71 72 73 74 75 .. 194 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed