Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
При / та // стадіях захворювання з однаковим ефектом застосовують резекцію нижньої губи або близькофокусну рентгенотерапію. У випадку утворення, яке вимагає резекції 30—50 % губи, необхідно провести пластичну реконструкцію. При розмірах пухлини ТІ—2 призначається короткодистанційна рентгенотерапія по 3—5 Гр до сумарної вогнищевої дози 50—60 Гр.
У /// стадії захворювання лікування комбіноване. Проводять ортовольтну рентгенотерапію або далекодистанційне опромінення на первинну пухлину і далекодистанційне променеве лікування на зони регіонарного метастазування. Через 2—3 тиж після його закінчення виконується верхня фасціальна футлярна лімфаденектомія на шиї.
У IV стадії захворювання план лікування складається індивідуально. Ефект цитостатичного лікування незначний. Відносно кращі результати дає застосування комбінації цисплатину з 5-фторурацилом, а також схем, що включають блеоміцин, мето-трексат, вінбластин.
Променеве лікування можливе лише як симптоматичне або не застосовується.
Розглянемо характер та особливості хірургічного лікування метастатичних уражень шиї. Оскільки пухлина (метастатична пухлина) на певному етапі свого розвитку міститься всередині одного з фасціальних футлярів і не проростає фасцію, радикальність операції може бути досягнена шляхом видалення пухлини в межах її фасціального футляра. Такі операції називаються фасціально-футлярними. Вони здійснюються при поодиноких невеликих рухомих метастазах у лімфатичні вузли. З ростом пухлини метастази проростають фасціальний футляр і найчастіше вростають у кивальний м'яз, внутрішню яремну вену. Ради-
182
Розділ 8. Пухлини щелепно-лицевої ділянки
кальність операції забезпечується видаленням метастатичного конгломерату разом з резекцією кивального м'яза, внутрішньої яремної вени та додаткового нерва. Таке хірургічне втручання називається операцією Крайля.
Прогноз. Вирішальне значення для прогнозу мають стадія захворювання і особливості гістологічної будови пухлини. Стійке вилікування при всіх стадіях захворювання досягається в 50— 70 % випадків. При І—II стадіях п'ятирічне виживання спостерігається в 90 % хворих. Наявність уражених регіонарних лімфатичних вузлів зменшує виживання до 50 %. Менш сприятливий перебіг при нероговіючих формах раку та тенденції до кістоутворення в уражених метастазами лімфатичних вузлах.
Пухлини слизової оболонки порожнини рота, язика
ДОБРОЯКІСНІ ПУХЛИНИ
У структурі пухлинних захворювань слизової оболонки порожнини рота чільне місце займають злоякісні пухлини. Доброякісні пухлини трапляються рідко. Клінічний перебіг, лікування пухлин слизової оболонки порожнини рота зумовлені складною анатомічною будовою цієї ділянки. Близько 50 % злоякісних пухлин слизової оболонки рота припадає на язик, 20 % становлять пухлини дна порожнини рота. Рідше підлягають ураженню слизова оболонка щік, твердого та м'якого піднебінь, альвеолярних відростків верхньої та нижньої щелеп, передніх піднебінних дужок.
Розвиткові раку порожнини рота звичайно передують передракові захворювання. До них належать хвороба Боуена (облігат-ний переірак), лейкоплакія, лейкокератоз, папіломатоз, червоний плоский лишай (факультативні передраки).
Хвороба Боуена є особливою формою дискератозу, що часто переходить у рак.
Лейкоплакія — це плоскі білясті ділянки слизової оболонки, гладенькі і м'які при пальпації.
Лейкокератоз — це розростання плоского епітелію, поверхневі шари якого мають тенденцію до ороговіння, а глибокі — до
183
Частина друга. Спеціальна онкологія
184
розростання поліморфних клітин з мітозами. Клінічно лейкоке-ратоз — це різні за розміром і формою білясті ділянки, шо виділяються над поверхнею слизової оболонки. Звичайно їхня поверхня має бородавчастий вигляд, можливі тріщини та ерозії. Утворення мають досить щільну консистенцію.
Папіломатоз — це сосочкові розростання сполучної тканини, вкриті багатошаровим плоским епітелієм. Епітелій папілом схильний до ороговіння і також має білястий колір. Папіломи часто супроводжуються запальними явищами, виразкуванням і некрозом.
Особливу увагу слід звернути на хронічні виразки і тріщини, які виникають унаслідок впливу погано пристосованих протезів, коронок, поранення слизової оболонки гострими і каріозними зубами. Тривале вживання тютюну (куріння, жування), хронічні опіки слизової оболонки, зокрема, етиловим алкоголем, кислотами, прянощами, гарячою їжею часто є передумовою виникнення раку слизової оболонки порожнини рота.
Лікування передракових захворювань слизової оболонки порожнини рота хірургічне: висічення, кріодеструкція, електрокоагуляція. До лікувально-профілактичних заходів належать санація порожнини рота, усунення невдалих стоматологічних засобів, відмова від шкідливих звичок.
До доброякісних епітеліальних пухлин язика належать папіломи, які є утворами розміром від кількох міліметрів до 2 см, округлої або овальної форми, м'якої консистенції, на ніжці. Зазнаючи постійної травматизації, вони виразкують і врешті-решт ма-лігнізуються.
Лікування полягає в радикальному їхньому висіченні разом з основою.
