Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Медицина -> Білинський Б.Т. -> "Онкология: Учебник" -> 65

Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.

Билинский Б.Т. , Володько Н.А. , Гнатишак А.І., Галай О.О. Онкология: Учебник. Под редакцией Билинского Б.Т. — К.: Здоровье, 2004. — 528 c.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка): onkologiya2004.djvu
Предыдущая << 1 .. 59 60 61 62 63 64 < 65 > 66 67 68 69 70 71 .. 194 >> Следующая

Основою цитостатичної терапії є дакарбазин, при застосуванні якого досягається регресія в 15—25 % хворих із запущеними формами меланоми. Будь-який інший препарат із нинішнього арсеналу онкологів не такий ефективний, тому дакарбазин прийнятий за своєрідний стандарт ефективності лікування. При комбінуванні дакарбазину з похідними платини (цисплатин), алкалоїдами барвінку (вінбластин), препаратами з групи нітрозо-метилсечовини (ломустин) ефективність підвищується до ЗО— 40 %. Метастази меланоми різної локалізації неоднаково піддаються дії цитостатиків. Найчутливішими є метастази в лімфатичні вузли, м'які тканини, тоді як вісцеральні ураження і особливо метастази в мозок — резистентні. Хіміотерапія ефективніша в первинних хворих, порівняно з лікованими раніше, особливо цитостатиками. Хоча ступінь вираженості регресії пухлин іноді достатньо високий, ремісії нетривалі — 3—10 міс. Поліпшення результатів поліхіміотерапії запущеної меланоми слід очікувати на шляху розроблення нових цитостатиків і включення їх у різноманітні схеми. Застосовують антиестрогени (зокрема, та-моксифен) та імуномодулятори (особливо інтерферон та ІЬ-2).
Меланома належить до радіорезистентних пухлин. Проте ураження слизових оболонок буває іноді чутливим до опромінення. Променеве лікування застосовують з ад'ювантною метою за наявності резидуальної пухлини по краю операційної рани у випадках пухлин або регіонарних метастазів з високим ризиком рецидиву, розташованих у ділянці голови і шиї, та як паліативний метод при метастазах у головний мозок та кістки.
Біотерапію інтерфероном як ад'ювантний метод лікування проводять після радикального видалення пігментних новоутворень, особливо при III стадії захворювання, коли висічено й уражені регіонарні лімфатичні вузли. При І—II стадії меланоми доказів ефективності ад'ювантного лікування не отримано.
Прогноз визначається насамперед товщиною пухлини, наявністю виразкування, розташуванням первинної пухлини (мела-
173
_Частина друга. Спеціальна онкологія_
174
номи кінцівок мають кращий прогноз, ніж пухлини, розташовані по осі тіла) та статтю (у жінок прогноз кращий). П'ятирічне виживання оперованих пацієнтів з І стадією становить 85—96 %, з II стадією — 60—75 %, з III стадією — 30—50 %. Пацієнти з віддаленими метастазами живуть у середньому лише 6—9 міс.
Саркома шкіри
Злоякісні мезенхімальні пухлини розвиваються зі сполучнотканинних елементів шкіри і її додатків. На практиці спостерігаються всі види сарком: фібросаркома, ліпосаркома, ангіосаркома, лімфома тощо.
Особливу увагу привертає один із різновидів ангіосаркоми, описаний М. Капоші. Гістогенез цієї пухлини не цілком з'ясовано, але йому надають тепер великої уваги через причетність цієї пухлини до синдрому набутого імунного дефіциту (СНІД). Захворювання найчастіше уражує кінцівки з обох боків. На шкірі кінцівок з'являються множинні щільні вузли темно-червоного або бурого кольору, які мають тенденцію зливатися поміж собою. При СНІДі найчастіше уражується обличчя. Хворі скаржаться на свербіння, біль, лімфо- та кровотечі з уражених ділянок. Пухлині властиве метастазування.
Перебіг захворювання часто тривалий з періодами ремісій. З лікувальною метою застосовують хірургічний спосіб, близько-фокусну рентгенотерапію.
При поширених формах саркоми Капоші застосовують цито-
статичну терапію — комбінації доксорубіцину, вінбластину та блеоміцину.
Розділ 8. Пухлини щелепно-лицевої ділянки
Розділ8. ПУХЛИНИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ
Пухлини губи ДОБРОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ГУБИ
Більшість пухлин губи розвивається із покривного епітелію червоної облямівки губ та вивідних проток сальних і слинних залоз, що містяться в їхній товщі.
Серед доброякісних пухлин губи найчастіше трапляються папілома та кератоакантома.
Папілома — це розростання сосочків сполучної тканини, вкритих гіперпластичним епітелієм з явищами гіпер- та параке-ратозу. Звичайно пухлина росте на ніжці, хоча може мати й широку основу.
Розмір пухлини становить від кількох міліметрів до 1—2 см. Вона зберігає колір слизової оболонки, при значному ороговінні може набувати білястого кольору. Однаковою мірою часто виникає як у чоловіків, так і в жінок віком 30—50 років. Поява ущільнення в основі ніжки, болючість, зміна характеру рогового покриву свідчать про можливу малігнізацію. Лікування полягає у висіченні пухлини разом із прилеглим слизовим шаром. Диференціальна діагностика проводиться з бородавчастим передраком червоної облямівки губ, м'якою фібромою, змішаною пухлиною.
Кератоакантома. Клінічні прояви кератоакантоми різноманітні. Найчастіше це пухлина напівсферичної форми, щільноела-стичної консистенції, помітно вирізняється над поверхнею губи. У центрі пухлини — кратер з роговими нашаруваннями, після очищення яких проглядає сухе дно з папілярними виростами. У випадку малігнізації кератоакантоми пухлина ущільнюється, зникають рогові нашарування, збільшується деструкція, вивертаються краї. Диференціальна діагностика проводиться із плоскоклі-тинним раком, локальними формами дискератозу, туберкульозною та сифілітичною виразками. Остаточним критерієм є гістологічне дослідження препарату. Лікування пухлини хірургічне. Сприятливого лікувального ефекту можна досягти при застосуванні близькофокусної рентгенотерапії.
Предыдущая << 1 .. 59 60 61 62 63 64 < 65 > 66 67 68 69 70 71 .. 194 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed