Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Медицина -> Білинський Б.Т. -> "Онкология: Учебник" -> 62

Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.

Билинский Б.Т. , Володько Н.А. , Гнатишак А.І., Галай О.О. Онкология: Учебник. Под редакцией Билинского Б.Т. — К.: Здоровье, 2004. — 528 c.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка): onkologiya2004.djvu
Предыдущая << 1 .. 56 57 58 59 60 61 < 62 > 63 64 65 66 67 68 .. 194 >> Следующая

При IV стадії раку шкіри, наявності дисемінації пухлини в разі потреби виконуються хірургічні операції типу ампутації кінцівок, перев'язки артеріальних судин.
Цитостатичне лікування при раку шкіри застосовується рідко, лише при поширених новоутвореннях. Призначається комбінація цисплатину та 5-фторурацилу, а також блеоміцин, метотрексат. Ефект незначний.
Прогноз. У ранніх стадіях розвитку пухлини прогноз сприятливий. Повне вилікування настає у 80—100 % випадків.
163
Частина друга. Спеціальна онкологія
Меланома шкіри
Епідеміологія. Меланома (меланобластома) належить до найбільш злоякісних пухлин людини. Хоч вона становить лише 5 % від уперше виявлених злоякісних захворювань шкіри, меланома є причиною 75 % смертей, пов'язаних з новоутвореннями шкіри. Захворюваність в Україні наприкінці XX ст. становила 4,2 випадку на 100 000 населення, з них 3,5 — у чоловіків і 4,9 — у жінок. Меланома переважно спостерігається в молодих людей віком 30— 50 років. Частота захворювання в жінок дещо більша, ніж у чоловіків. У розвинених державах є тенденція до швидкого зростання захворюваності на меланому. Темп цього зростання перевищує відповідні показники для всіх інших типів пухлин (мал. 18). Серед темношкірих людей меланома трапляється значно рідше, основна локалізація — депігментовані відділи кінцівок (долоні та стопи).
Етіологія. Захворюваність на меланому перебуває в прямій залежності від інсоляції (ультрафіолетового випромінювання), як природної, так і штучної (солярії). Тому в південних країнах захворюваність вища. До ключових заходів для мінімізації експозиції до сонячного впливу та ультрафіолетового опромінення слід уникати перебування на сонці від 10.00 до 16.00 год, використовувати сонцезахисні креми та одяг (капелюх з широкими полями). Необхідно захищати дітей від надлишкового сонячного впливу, не користуватися послугами соляріїв. Помічено, що в періоди гормональних зрушень, тобто під час статевого дозрівання, вагіт-
1/87
Д5
ності, клімактеричного періоду, змінюються частота і перебіг захворювання.
Наявність так званих
1935 1960 1965 1980 1985 1996 2000
Рік
Мал. 18. Ризик захворіти на інвазивну меланому протягом усього життя для жителів США (за Рігель, 1996)
родинних меланом указує на причетність генетичного фактора. Несприятлива екологічна ситуація, зокрема радіаційна, зумовлює зростання захворюваності на меланому.
Патологічна анатомія.
Пухлина виникає з пігмент-
164
Розділ 7. Пухлини шкіри
них клітин меланоцитів. Для неї характерна наявність скупчень пігменту меланіну, хоча можуть траплятись і безпігментні форми. Меланома може розвиватись як з передраку, так і з нормальної шкіри
Розрізняють чотири основні типи меланоми: поверхнево-повзуча (65 % усіх меланом), вузлова (25 %), злоякісна лентигінозна (5 %) та акральна лентигінозна (5 %).
Меланоми мають дві або одну фазу росту. Перша, фаза горизонтального росту, характеризується відцентровим горизонтальним поширенням новоутворення над базальною мембраною. Зазначений тип росту може тривати багато років без появи віддалених метастазів. Згодом меланома переходить у фазу вер-
165
_Частина друга. Спеціальна онкологія_
КЛАСИФІКАЦІЯ МЕЛАНОМ ШКІРИ (коди МКХ-10 С43, С51.0, С60.9, С63.2) за ТЫМ-6 (2002)
Класифікація при цьому типі пухлин зазнала докорінних змін, які ґрунтуються на даних щодо товщини пухлини і наявності виразкування, а не на рівні інвазії (за Кларком). Виняток становить лише категорія ТІ, де продовжує враховуватися рівень інвазії (за Кларком).
У категорії N більше значення надається кількості уражених лімфатичних вузлів, а не їхньому розміру. У категорії М більше значення надається локалізації метастазів і включено характеристику за рівнем лактатдегідрогенази (ЛДГ) у плазмі крові.
166
тикального росту, проростає базальну мембрану і набуває здатності метастазу вати. До таких меланом належать поверхнево-повзуча, злоякісна лентигінозна та акральна лентигінозна. Вузлова меланома росте тільки вертикально.
Донедавна основним прогностичним критерієм вважався ступінь інвазії шарів шкіри за Кларком (1969). Сучасна класифікація меланоми базується на глибині проростання шкіри новоутворенням (за Бреслау). яка визначається після гістологічного дослідження видаленої пухлини, та наявності виразкування пухлини. Ризик рецидиву та смерті від меланоми зростає з кожним міліметром глибини проростання шкіри новоутворенням. Виразкування пов'язане з більш агресивним біологічним типом новоутворення і гіршим прогнозом.
Переважна більшість меланом виявляється в 1 та II стадіях. Найчастіше пухлина локалізується в шкірі нижніх кінцівок у жінок та на тулубі в чоловіків, можливе ураження слизових обо-. юнок, ока, ділянки заднього проходу тощо.
Регіонарні лімфатичні вузли відповідають певним локалізаціям первинної пухлини, аналогічно до раку шкіри. Анатомічну схему класифікації стадій меланоми подано на мал. 19.
Розділ 7. Пухлини шкіри
ГА/М — клінічна класифікація
Т — первинна пухлина
Т-класифікація Товщина
ТІ < 1 мм
Т2 ТЗ Т4
1,01—2 мм 2,01—4 мм >4 мм
Предыдущая << 1 .. 56 57 58 59 60 61 < 62 > 63 64 65 66 67 68 .. 194 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed