Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Медицина -> Білинський Б.Т. -> "Онкология: Учебник" -> 4

Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.

Билинский Б.Т. , Володько Н.А. , Гнатишак А.І., Галай О.О. Онкология: Учебник. Под редакцией Билинского Б.Т. — К.: Здоровье, 2004. — 528 c.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка): onkologiya2004.djvu
Предыдущая << 1 .. 2 3 < 4 > 5 6 7 8 9 10 .. 194 >> Следующая

Якщо раніше (протягом XIX — початку XX ст.) основну увагу епідеміологи приділяли гострим інфекційним захворюванням, то за останні десятиріччя їхній інтерес усе більше зміщується в бік хронічних захворювань, зокрема раку. Епідеміологічними дослідженнями виявлено деякі причини виникнення раку і шляхи
Розділ І. Загальне визначення поняття "пухлина". Статистика
Мал. 1. Залежність поширення лімфоми Беркітта від кліматичних умов Африки: / — регіони з жарким і вологим кліматом; 2 — місця захворюваності
на пухлину Беркітта
запобігання йому. Клінічним прикладом цього може бути історія вивчення пухлини ВигкіИ'а (лімфоми Беркітта; мал. 1).
Спочатку було вивчено захворюваність і смертність від цієї хвороби в Африці. Далі визначено, що є певні географічні зони з максимальною захворюваністю. Потім установлено зв'язок захворювання з кліматичними умовами і поширенням деяких членистоногих, що підозрювалися в передачі інфекції, і, нарешті, вірусологічними дослідженнями виявлено етіологічний фактор (вірус Епштейна—Барр) і показано шляхи його потрапляння в організм людини.
Наведемо ще один приклад. Відомо, що первинний рак печінки поширений переважно в певних регіонах (мал. 2). Вивчення особливостей харчування населення цих регіонів, а також цілеспрямовані мікологічні дослідження дали змогу виявити два етіологічні фактори цієї пухлини: недостатній уміст білків у їжі,
11
Частина перша. Загальна та теоретична онкологія
що може призвести до цирозу печінки, а також канцерогенний вплив афлатоксину, що є продуктом обміну гриба Aspergillus flavus.
Таким чином, епідеміологія раку стала окремою перспективною науковою галуззю. Епідеміологічні дані розраховані на клініцистів, експериментаторів, організаторів охорони здоров'я, а також на широке коло людей, які є досить поінформовані засобами масової інформації про екологічні негаразди і вимагають від лікарів пояснень про реальність ризику захворіти на рак.
Епідеміологія раку має свою передісторію. Ще в 1700 р. італійський лікар Рамазіні помітив часте ураження раком грудної залози в монахинь і пов'язав це з нереалізованістю дітородної функції. Відомі спостереження англійця Потта (1775), який об'єднав виникнення раку шкіри калитки з фахом сажотрусів. У XVIII ст. було встановлено зв'язок між нюханням "табаки" і раком слизових оболонок носа (Гілл, 1761), а також між курінням люльки і раком губи (фон Земмерінг, 1795). У XIX ст. виявлено залежність між раком легенів і працею в копальнях (Гартінг і Гессе, 1879), а також між раком сечового міхура і професійним контактом з аніліновими барвниками (Рен, 1895>.
Основною метою епідеміології раку є виявлення причин і оцінювання ризику захворювання, пов'язаного з окремими факторами довкілля. Немає канцерогенного агента, який діяв би од-
Мал. 2. Географічні регіони з низькою захворюваністю (1) та високою захворюваністю (2) на первинний рак печінки (за Ч. Берман, 1960)
12
_Розділ І. Загальне аизначення поняття "пухлина". Статистика_
13
наково і рівномірно на всю популяцію. Ефект залежить від таких чинників, як вік, стать, соціально-економічний і сімейний стан, тривалість спостереження, географічне середовище тощо. Тому обов'язковими є демографічні дані про обстежувану територію. Для розрахунку епідеміологічних даних треба знати віковий склад чоловічого та жіночого населення, що суттєво може вирізнятись у різних популяціях. Для порівняння захворюваності або смертності від раку в популяціях із різним віковим і статевим складом користуються так званими стандартами. Результати дослідження можуть залежати від того, який обрано стандарт.
Звичайно визначається захворюваність за один рік щодо кількості населення на певній території і виражається це в кількості випадків на 100 000 населення. Якщо не береться до уваги вікова структура населення, кажуть про "грубий" показник. Це кількість випадків злоякісних новоутворень (або, відповідно, випадків смерті від злоякісних новоутворень) у популяції протягом року, віднесена до середньої чисельності популяції в тому самому році, виражена через показник на 100 000 населення. Значно точнішими є "стандартизовані" показники, що враховують відмінну вікову структуру популяцій. Такий умовний показник свідчить не про справжню кількість випадків раку на 100 000 населення в певному регіоні, а про те, скільки було б таких випадків, якби віковий склад населення регіону був подібний до деякої "стандартної популяції". Наприклад, таким, як прийнятий за стандарт віковий склад у Європі, Америці чи в якійсь окремій країні. Стандартизовані показники дають змогу порівнювати частоту раку в різних популяціях, абстрагуючися від вікових відмінностей. Крім того, стандартизований показник може використовуватися для порівняння захворюваності (або смертності) у рамках одного регіону.
Термін "епідеміологія раку" слід відрізняти від терміна "статистика раку".
Статистика раку — це збір достовірної інформації про все те, що характеризує кількісні параметри злоякісних пухлин у людей. Для цього існують різні джерела інформації: діяльність поліклінічних і стаціонарних закладів охорони здоров'я, патологоанато-мічних і судово-медичних бюро, подана в первинних формах статистичного обліку, звіти органів Державного комітету статистики
Предыдущая << 1 .. 2 3 < 4 > 5 6 7 8 9 10 .. 194 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed