Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
Зображення черевної порожнини дає змогу бачити судинні елементи. Добре видно нирки з наднирковими залозами і підшлункову залозу. Зображення інших паренхіматозних органів поступається такому при КТ.
На ЯМР-томограмах можна отримати якісне зображення головного мозку, причому чітко диференціюються сіра та біла речовини. Зображення опорно-рухового апарату, а також таза проглядаються погано.
Значною перевагою ЯМР є вища чутливість відносно меншої кількості контрастної речовини порівняно з КТ.
Радіонуклідні дослідження
Радіонуклідна діагностика (РНД) має важливе значення при обстеженні онкологічних хворих і при підозрі на злоякісний процес. В основу методу закладено принцип "мічених атомів". На початку 40-х років минулого століття Маршак і Марінеллі повідомили про успішне використання радіоактивного фосфору (32Р) в діагностиці меланом та раку шкіри. Для дослідження використовують хімічні сполуки, в яких стабільний атом замінено на радіоактивний, так звані радіофармацевтичні препарати (РФП). Сучасне технічне забезпечення дає змогу проводити динамічні дослідження обмінних і функціональних процесів, а також отримувати візуальне зображення органа й характер розподілу РФП у ньому.
87
Частина перша. Загальна та теоретична онкологія
В онкології широко застосовують методи сканування й сцин-тиграфії за допомогою гамма-камер та емісійних комп'ютерних томографів для візуалізації органів і динамічних досліджень. Залежно від характеру розподілу РФП зображення пухлинних процесів може бути "позитивним", коли препарат нагромаджується в підвищеній кількості, або "негативним" — при зниженому нагромадженні, і тоді ми бачимо так звані холодні зони (при метастазах у печінку, раку щитоподібної залози). У дослідженнях використовують органотропні та туморотропні РФП на основі ко-роткоіснуючих радіонуклідів: 32Р, 67Са, 758е, ^9тТс, "Чп, І13тІп, 13Ч та ін.
Для дослідження пухлин лімфатичної системи застосовують лімфосцинтиграфію колоїдними частинками, міченими 99тТс або |13т1п, які нагромаджуються в лімфатичних вузлах шляхом м«.-ханічної фільтрації та фагоцитозу. Це дає змоіу оцінювати стан лімфатичної системи, в тому числі у важкодоступних ділянках (тазових, заочеревинних), і уточнювати ступінь поширення пухлинного процесу. За допомогою колоїдних РФП досліджують також печінку й селезінку. Для візуалізації лімфатичних вузлів при лімфомах застосовують "позитивну" лімфосцинтиграфію.
Важливе значення РНД має при дослідженні пухлин у важко-доступних ділянках. Зокрема, дослідження підшлункової залози 758е-метіоніном при пухлинному ураженні дає "холодні зони".
Сцинтиграфія всього тіла РФП, які включаються в еритроци-тарний зародок (59Ре, шІп-трансферин, пЧп-цитрин) чи фаго-цитуючі мононуклеари (99тТс, ІІЗтІп), дає змогу оцінити стан кровотворення. Важливим методом дослідженя при раку грудної, передміхурової залоз і деяких інших є остеосцинтиграфія 99тТс. Цей метод дає змогу візуалізувати кістки скелета і виявляти метастатичне ураження за 6—12 міс до клінічних (біль) або рентгенологічних проявів, що має важливе значення для планування, контролю і прогнозу лікування.
Для діагностики пухлин м'яких тканин застосовуються туморотропні РФП: 67Са-цитрат і "Чп-блеоміцин. Дослідження щитоподібної залози проводять різними препаратами з міткою: 32Р, 75$е, 99шТс, >3Ч.
Пульмосцинтиграфія дає змогу візуалізувати пухлинний процес у легенях і визначати функціональний стан легенів, великих та дрібних бронхів, капілярний кровообіг.
88
_Розділ 5. Діагностика злоякісних пухлин_
89
Радіонуклідні дослідження in vitro середовищ, виділених з організму включають методики установлення об'єму циркулюючої крові, радіоімунологічний аналіз та ін. Вони застосовуються для визначення гормонів, пухлинних маркерів (АФП, PEA, СА-125, СА-19—9, ПСА) тощо. Метод радіоімунологічного аналізу відзначається високою чутливістю і специфічністю, що дає змогу визначити в біологічних рідинах речовини, які містяться в слідових концентраціях.
Авторадіографію застосовують для визначення розподілу радіоактивної мітки в цитологічних і гістологічних препаратах з мстою вивчення структури молекул, хромосом, клітинних органоїдів (лізосом, мікросом тощо).
Ультразвукове дослідження
Упровадження в клінічну практику ультразвукової діагностики (УЗД) значною мірою дозволило добитися візуалізації не тільки органа, але і його структурних елементів. Висока інформативність методу зумовлена здатністю ультразвукової хвилі відбиватися від межі двох середовищ з різною акустичною щільністю; безпечність і відносна простота дослідження сприяли дуже швидкому його становленню в усіх галузях медицини. Під час обстеження можна визначити локалізацію пухлини, її розміри, поширеність, наявність ураження регіонарних лімфатичних вузлів і віддалених метастазів. Діагноз раку можна верифікувати за допомогою прицільної біопсії під ультразвуковим контролем і подальшим цитологічним або гістологічним дослідженням. Упровадження ректального, вагінального, езофагогастроскопічного та інтра-операційного датчиків значно розширило можливості діагностики патології травної системи, заочеревинного простору і гінекологічної сфери. За допомогою УЗД можна контролювати ефективність консервативної (хіміо- і/або променевої) терапії при злоякісних процесах: простежити зменшення розмірів пухлини, або, навпаки, її прогресію. Важливе значення має ультразвукове дослідження для своєчасної діагностики рецидиву пухлини після проведеного лікування. Суттєвим було впровадження допплєро-графії, яка базується на зміні швидкості кровотоку в судинах.
