Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Медицина -> Білинський Б.Т. -> "Онкология: Учебник" -> 171

Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.

Билинский Б.Т. , Володько Н.А. , Гнатишак А.І., Галай О.О. Онкология: Учебник. Под редакцией Билинского Б.Т. — К.: Здоровье, 2004. — 528 c.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка): onkologiya2004.djvu
Предыдущая << 1 .. 165 166 167 168 169 170 < 171 > 172 173 174 175 176 177 .. 194 >> Следующая

У фазах акселерації та бластного кризу оптимальним первинним лікуванням є застосування глівеку, що дозволяє досягнути повернення з фази акселерації до хронічної стадії з наступним вибором подальшої тактики лікування. Однак у стадії бластного кризу глівек виявляє лише тимчасову активність, тому рано чи пізно належить вдаватися до схем поліхіміотерапії згідно з програмою лікування гострого лейкозу, ефективність яких, на жаль, також є лише тимчасовою в термінальній фазі хронічного мієлолейкозу.
ГОСТРИЙ ЛЕЙКОЗ
Гострий лейкоз — гетерогенна група високоагресивних пухлин кровотворної тканини, що первинно уражують кістковий мозок, інфільтруючи його морфологічно незрілими бластними клітинами з витісненням ростків нормального гемопоезу з подальшою бластною інфільтрацією різноманітних органів та тканин. Гострий лейкоз має клональну природу — походить з поліпотентних стовбурових клітин або з уніпотентних клітин-по-
460
Розділ 19. Гемобластози
передників, зумовлюючи ту чи іншу лінійну спрямованість, згідно з якою поділяється на дві великі підгрупи — лімфобластні та нелімфобластні (або мієлоїдні).
Гострий лейкоз становить щорічно до 3 % уперше виявлених пухлинних захворювань. Захворюваність на різні форми гострого лейкозу має чітко виражену вікову залежність. Якщо серед дитячого населення достеменно переважає гострий лімфобластний лейкоз, то в дорослих, навпаки, понад 80 % гострого лейкозу становлять його нелімфобластні варіанти. У виникненні гострого лейкозу важливе значення надається мутагенному впливу певних вірусів (РНК-ретровіруси, НТЬУ-І, вірус Епштейна—Барр), дії іонізуючої радіації, попередньому застосуванню певних хіміотерапевтичних препаратів (мустарген, етопозид, алкілуючі агенти). Відзначено суттєво підвищений ризик захворіти на гострий лейкоз у хворих з природженою патологією, в основі якої лежать певні хромосомні порушення (синдроми Віскотта—Олдріджа, Кляйнфельтера. Блюма, анемія Фанконі).
Класифікація гострого лейкозу базується на цитологічних, цитохімічних та імунофенотипових ознаках бластних клітин. Якщо при нелімфобластних варіантах клініцисти здебільшого віддають перевагу РАВ-класифікації (франко-американо-британсь-кій), побудованій на цитологічних та цитохімічних особливостях (ступінь реакції на мієлопероксидазу, хлорацетатестеразу, неспецифічну естеразу) лейкозних клітин, то при класифікації гострого лімфобластного лейкозу використовують у першу чергу імуно-фенотипові відмінності бластних клітин, що залежать від їхньої лінійної належності (Т- чи В-клітини) та ступеня диференціації згідно з наявністю або відсутністю в бластах тих чи інших поверхневих і цитоплазматичних білкових антигенів — кластерів диференціації (СО 2, 3, 5, 7, 10, 19, 20, 22, 24 та ін.; табл. 13). В останній класифікації ВООЗ отримала свій подальший розвиток тенденція виділяти окремі форми пухлин кровотворної системи, зокрема гострого мієлобластного лейкозу, на грунті властивих їм таких специфічних хромосомних аномалій, як І (8;21), і (15; 17), 11я23 та ін.
Клініка. Гострий лейкоз не має якихось характерних симптомів та проявів. Найчастіше спостерігаються неспецифічні загальні симптоми: наростаюча слабкість, зниження маси тіла та апетиту, невмотивована гарячка. Нерідко хворі скаржаться на
461
Частина друга. Спеціальна онкологія
Таблиця ІЗ. Класифікація та імунологічні варіанти форм гострого лейкозу
ЬЛВ-варіанти мієлоїдних форм лейкозу
МО Гострий недиференційований мієлоїдний лейкоз
МІ Гострий мієлоїдний лейкоз без ознак дозрівання
М2 Гострий мієлоїдний лейкоз з ознаками дозрівання
МЗ Гострий промієлоцитарний лейкоз
М4 Гострий мієломонобластний лейкоз
М5 Гострий монобластний лейкоз
М6 Гострий еритроїдний лейкоз
М7 Гострий мегакаріоцитарний лейкоз
Імунологічні варіанти гострого Ранній пре- Пре-В- В-клі- Т-клі-
лімфобластного лейкозу' В-клітинний клітинний тинний тинний
Цитоплазматичний І?М - + - -
Поверхневий І§М - - + -
СОЮ (соттоп-антиген) + ± ± ±
С024, СТ>19, СБ20, Іа + + + -
С02, СБ5, С07, ТоГ - - - +
Примітка. 'Виділяють також біфенотиповий гострий лімфобластний лейкоз — з одночасною експресією Т- і В-клітинних маркерів, гібридний гострий лімфобластний лейкоз — з одночасною експресією мієлоїдних маркерів та недиференційований варіант гострого лейкозу (С034+НЬА-ОК_+СП38+С07+).
біль у кістках, зокрема груднині, горлі та яснах: при цьому можуть виявлятися клінічні прояви ангіни та стоматиту. Можуть відзначатися різноманітні зміни з боку центральної нервової системи, у тому числі — прояви нейролейкозу, ураження яєчок у чоловіків. Слід звернути увагу на можливу наявність збільшення селезінки та печінки, периферійних лімфатичних вузлів, специфічного ураження шкіри у вигляді лейкемідів.
Значно частіше у хворих на гострий лейкоз уже на початку захворювання присутні симптоми, пов'язані з анемією та тромбоцитопенією. Геморагічний синдром на грунті останньої характеризується шкірними проявами (синці, петехії, екхімози), кровоточивістю з носа та ясен, рідше нирковими, матковими чи шлунково-кишковими кровотечами. Геморагічний синдром може бути також зумовлений порушеннями згортання крові з розвитком
Предыдущая << 1 .. 165 166 167 168 169 170 < 171 > 172 173 174 175 176 177 .. 194 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed