Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Медицина -> Білинський Б.Т. -> "Онкология: Учебник" -> 154

Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.

Билинский Б.Т. , Володько Н.А. , Гнатишак А.І., Галай О.О. Онкология: Учебник. Под редакцией Билинского Б.Т. — К.: Здоровье, 2004. — 528 c.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка): onkologiya2004.djvu
Предыдущая << 1 .. 148 149 150 151 152 153 < 154 > 155 156 157 158 159 160 .. 194 >> Следующая

Етіологія. Причини виникнення м'якотканинних сарком вивчені недостатньо. Низька територіальна та статева варіабельність захворюваності свідчить про те, що фактори навколишнього середовища не відіграють, мабуть, вирішальної ролі. Однак має значення вплив радіації, а також деяких хімічних сполук у виникненні цих пухлин.
Передрак та фактори ризику. Передракові стани не відомі. Помічено зв'язок сарком м'яких тканин з деякими генетичними захворюваннями: хворобою Реклінгауза, синдромами Вернера та Гарднера. Лімфангіосаркоми можуть виникнути на грунті тривалого лімфостазу після радикальної мастектомн.
Патологічна анатомія. Переважна більшість сарком м'яких тканин виявляється синдромом плюс-тканини і має досить чітко окреслені контури, унаслідок чого їх зараховують до екзофітних
27 — 4-19І2
417
Частина друга. Спеціальна онкологія
пухлин. Остання завжди містить клітини пухлини. Насправді ж це враження про екзофітний характер росту та наявність капсули є помилковим. Місцеве поширення сарком м'яких тканин здійснюється вздовж нервових та судинних утворів, м'язових волокон, фасціальних пластинок далеко за межами краю пухлини, який визначається клінічно. Цей факт зумовлює дуже високу частоту місцевих рецидивів сарком м'яких тканин (у 40—50 % хворих) після спроби їхнього локального видалення. Поява рецидиву значно збільшує ризик гематогенної дисемінації.
Метастази сарком м'яких тканин у регіонарні лімфатичні вузли виникають рідко (приблизно в 5—6 % хворих) і швидше свідчать про приховану дисемінацію процесу. Тому їхня наявність є поганою прогностичною ознакою шодо можливості тривалого виживання пацієнтів.
Саркоми м'яких тканин мають виражену здатність до раннього метастазування. Спочатку формуються доклінічні мікроме-тастази, які, як правило, протягом двох років після первинного хірургічного втручання проявляються різноманітними симптомами. Ускладнення, спричинені наявністю віддалених метастазів у легені, рідше печінку, кістки, є основною причиною смерті хворих на саркоми м'яких тканин. Середня тривалість життя хворих після діагностики легеневих метастазів становить 12 міс.
Злоякісні пухлини м'яких тканин представлені низкою новоутворень. Описано понад 30 гістологічних типів сарком м'яких тканин. Морфологічна класифікація, розроблена експертами ВООЗ (Женева, 1974), охоплює 15 типів пухлинного процесу. До злоякісних пухлин м'яких тканин належать фібросаркома, ліпо-саркома, синовіальна саркома, саркома непосмугованих і посмугованих м'язів, ангіосаркома, лімфангіосаркома. злоякісна мезо-теліома, нейрогенна саркома або нейрофібросаркома, злоякісна нейробластома або симпатобластома, симпатогоніома, гангліо-нейробластома, злоякісна хемодектома, мезенхімома, хордома, злоякісна пухлина екстрагонадного зародкового походження (те-ратокарцинома, ембріональна карцинома, хоріокарцинома). До цієї групи захворювань належать і пухлини суперечливого та не-з'ясованого гістогенезу, а саме: альвеолярна м'якотканинна орга-ноїдна та неорганоїдна зернистоклітинна "міобластома", хондро-саркома, остеосаркома м'яких тканин, злоякісна гігантоклітинна пухлина м'яких тканин, злоякісна гістіоцитома, саркома Капоші,
418
Розділ 18. Пухлини м'яких тканин
світлоклітинна саркома сухожилків та апоневрозу. Генез багатьох сарком м'яких тканин визначити важко, і тому вони належать до так званих некласифікованих сарком. Гістогенез деяких з них вдається уточнити за допомогою спеціальних барвників, культури пухлинної тканини, моноклональних антитіл.
За частотою перше місце займають ліпосаркоми — приблизно 25 % спостережень. Подальші місця припадають на злоякісну фіброзну гістіоцитому, некласифіковану, синовіальну та раб-доміосаркому (від 17 до 10 % відповідно). Інші гістологічні типи сарком м'яких тканин трапляються порівняно рідко.
Вирішальне значення для прогнозу шодо виживання хворих на саркоми м'яких тканин має ступінь гістологічної диференціації пухлини (див. класифікацію пухлин за системою TNM). При першому ступені диференціації пухлини мають менш виражену тенденцію до гематогенного метастазування, при двох інших вона є ранньою та значною.
Слід зазначити, що для морфологічної верифікації сарком м'яких тканин важливе значення мають такі клінічні дані: стать, вік хворого, точне розміщення пухлини, її зв'язок із прилеглими тканинами, магістральними судинами, нервами, фасціями, апоневрозом, сухожилками, розміри пухлини та її відмежування від прилеглих тканин, однорідність пухлини та консистенція різних її ділянок.
Розрізняють локальні форми сарком м'яких тканин (без віддалених метастазів) та генералізовані п- С1 . ..
.. ' .. к . Мал. 51. Анатомічна схема класифікації
(за їхньої наявності). стадій пухлин м'яких тканин
27«
419
Частина друга. Спеціальна онкологія
Регіонарні лімфатичні вузли. Анатомічну схему класифікації стадій пухлин м'яких тканин показано на мал. 51. Регіонарними вважаються лімфатичні вузли, які відповідають певним локалізаціям первинної пухлини.
КЛАСИФІКАЦІЯ ПУХЛИН М'ЯКИХ ТКАНИН (код МКХ-10 С38.1, 2, С47-49) за системою ТНМ-6 (2002)
Предыдущая << 1 .. 148 149 150 151 152 153 < 154 > 155 156 157 158 159 160 .. 194 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed