Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
4. Кістковомозкові пухлини: саркома Юїнга, злоякісна лімфома, мієлома.
5. Судинні пухлини.
A. Доброякісні: гемангіома, лімфангіома, гломусна пухлина.
Б. Проміжні: гемангіоен-дотеліома, гемангіоперици-тома.
B. Злоякісні: ангіосаркома.
6. Інші сполучнотканинні пухлини.
А. Доброякісні: десмо-пластична фіброма, ліпома.
402
Розділ 17. Пухлини кісток
Б. Злоякісні: фібросаркома, ліпосаркома, злоякісна мезенхі-мома, недиференційована саркома.
7. Інші пухлини: хордома, "адамантінома " довгих кісток, неври-лемома ("шваннома "), нейрофіброма.
8. Некласифіковані пухлини.
9. Пухлиноподібні ураження: солітарна кісткова кіста, аневриз-матична кісткова кіста, білясутлобова кісткова кіста, метафізар-ний кістковий дефект (неосифікуюча фіброма), еозинофільна гранульома, фіброзна дисплазія, осифікуючий міозит, "коричнева пухлина".
Регіонарні лімфатичні вузли. Регіонарними вважаються лімфатичні вузли, які відповідають певним локалізаціям первинної пухлини. Анатомічну схему класифікації стадій пухлин кісток показано на мал. 50.
КЛАСИФІКАЦІЯ ПУХЛИН КІСТОК (код МКХ-10 С40, 41) за системою ТММ-6 (2002)
TNM — клінічна класифікація Т — первинна пухлина
ТХ — недостатньо даних для оцінки первинної пухлини. ТО — первинна пухлина не визначається.
ТІ — пухлина 8 см або менше у найбільшому вимірі.
Т2 — пухлина понад 8 см в найбільшому вимірі.
ТЗ — несуміжні пухлини в кістці, де є первинне вогнище.
N — регіонарні лімфатичні вузли
ИХ — недостатньо даних для оцінки стану регіонарних лімфатичних вузлів. N0 — немає ознак ураження регіонарних лімфатичних вузлів. N1 — наявні метастази в регіонарних лімфатичних вузлах.
М — віддалені метастази
МХ— недостатньо даних для визначення віддалених метастазів.
МО — віддалені метастази не визначаються. 26* 403
_Частина друга. Спеціальна онкологія
Стадія ІА С1,С2 ТІ N0 М0
Стадія ІВ С1,С2 Т2 N0 М0
Стадія ПА вЗ, в4 ТІ N0 М0
Стадія IIВ вЗ, в4 Т2 N0 М0
Стадія III Будь-яке в ТЗ N0 М0
Стадія IVA Будь-яке G Будь-яке Т Будь-яке N МІ
Розрізняються локалізовані форми злоякісних пухлин (будь-які розміри первинної пухлини без ознак віддаленого метастазування) та дисеміновані пухлини (будь-які її розміри за наявності віддалених метастазів).
Клініка та діагностика. У клініці пухлин кісток визначальною є тріада таких симптомів: біль у зоні ураження, наявність там же плюс-тканини, порушення функиій кінцівки.
Біль є одним із ранніх симптомів захворювання. Можна стверджувати, що кісткові пухлини без больового синдром) не виявляються. На початку захворювання він має невиражений характер, може з'явитися раптово і швидко припинитись, тому хворий не надає йому особливого значення. Проте біль дуже швидко локалізується, усе частіше турбує хворого, стає інтенсивнішим і після іммобілізації кінцівки або відпочинку не припиняється. Для пухлинної патології кісток характерним є нічний біль.
Згодом виникає деформація контурів кінцівки або ділянки тіла в зоні пухлини, а також може розвинутися набряк м'яких тканин. Під час пальпації цієї ділянки промацується плюс-ткани-на, здебільшого нерухома щодо прилеглих м'яких тканин. Інколи пухлина дуже болюча, а температура над нею вища, що дає
404
МІ — наявні віддалені метастази. МІа — легені.
МІЬ— інші віддалені метастази.
рТЛШ — патоморфологічна класифікація
Категорії рТ, pN та рМ відповідають категоріям Т, N та М.
Є — гістопатологічна градація (див. розділ 4, с. 66)
Примітка. Саркома Юїнга та первинна лімфома кістки класифікуються як С-4.
Групування за стадіями
_Розділ 17. Пухлини кісток_
405
підставу діагностувати наявність запального процесу. Об'єктивно ознаки самої пухлини виявляються приблизно після 2—3 міс з часу виникнення болю. Початковий темп росту пухлин може бути досить швидким, але згодом він спонтанно уповільнюється або припиняється. Пухлина, що виявляється пальпаторно, не є ранньою ознакою захворювання, а свідчить про перехід пухлинного процесу на прилеглі м'які тканини. При значних розмірах пухлини шкіра, що її вкриває, стає блідою, тоншає, у ній з'являється помітний рисунок розширених вен. Рідко пухлина проростає в шкіру.
Якщо пухлина розміщена в метафізах трубчастих кісток, то порівняно швидко розвиваються контрактура відповідного суглоба та атрофія м'язів. Діафізарні локалізації пухлин менше порушують функції суглоба. Якшо це і спостерігається, то лише на пізніх стадіях розвитку хвороби.
Як правило, саркоми кісток не інфільтрують поряд розміщений суглоб. Таке ускладнення часто супроводжує патологічний перелом кістки. Значно рідше це спостерігається внаслідок пери-капсулярного поширення пухлини або шляхом пухлинної інфільтрації внутрішньосуглобових зв'язок.
Клінічне спостереження за хворим дає змогу лише запідозрити наявність злоякісної пухлини кістки. Для правильного діагнозу необхідно вдатися до додаткових методів обстеження хворих.
Під час рентгенологічного обстеження знімок повинен захоплювати всю довжину пошкодженої кістки з навколишніми м'якими тканинами і чітко відтворювати структуру кісткової тканини. Про злоякісний характер патологічного процесу свідчать такі зміни: розрідження кісткової структури (остеоліз) або її патологічне ущільнення (остеосклероз), відкладення кісткової тканини в м'яких тканинах, різноманітні види реакції з боку окістя — його перерва з утворенням трикутника (козирка) Кодмана, променисті, голкоподібні ущільнення в напрямку м'яких тканин, "цибуле-подібна" сферичність.
