Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
Етіологія. Причинні фактори вивчені недостатньо. Розвиток захворювання завжди пов'язаний з вагітністю, у 75 % жінок виявляється протягом перших трьох місяців вагітності, хоріокарци-нома частіше виникає після повторних вагітностей і навіть через кілька років після останньої вагітності. В анамнезі хворих нормальні пологи зазначено в 15—25 %, аборти (зокрема, самовільні) — у 30—35 %, міхуровий занесок — у 35—50 %.
На виникнення захворювання може вплинути дефіцит тваринних жирів та жиророзчинних вітамінів, зокрема вітаміну А, в харчовому раціоні. Цікаві дані отримані цитогенетичними дослідженнями міхурових занесків. Майже 90 % повних міхурових за-несків мають каріотип 48,ХХ, решта — 48,ХУ. При абсолютній більшості часткових міхурових занесків виявлена трисомія з відповідним каріотипом (69,ХХХ, 69,ХХУ, 69,ХУУ).
Розділ 16. Пухлини жіночих статевих органів_
389
Патологічна анатомія. Для кращого розуміння морфогенезу пухлин трофобласта пригадаємо події, які відбуваються після запліднення та під час розвитку вагітності.
Сам трофобласт — це перша тканина, яка починає диференціюватися на ранньому етапі ембріогенезу, а з виникненням посліду перетворюється на ембріональну тканину. У період вростання в слизову оболонку матки трофобласт диференціюється на клітини двох типів: цитотрофобласт і синцитіотрофобласт. На 9-ту добу в синцитіотрофобласті утворюються проміжки, ворсинки. Останні васкуляризуються судинами плода. Спіральні артерії ерозуються ворсинками, відкриваються в міжворсинчасті лакуни.
Материнська кров безпосередньо контактує з клітинами пла-цен їй. Цитотрофобласт збільшується в розмірі.
Наукова група ВООЗ рекомендує розрізняти два види міхуро-вого занеску: повний та частковий. Повний занесок характеризується відсутністю плода, вираженим набряком і збільшенням плацентарних ворсин з чіткою гіперплазією обох шарів і втратою васкуляризації. Частковий міхуровий занесок відрізняється наявністю плода, який має тенденцію до ранньої загибелі. Ворсини посліду частково набрякають, що призводить до утворення цистерн з вогнищевою гіперплазією трофобласта, переважно — син-цитіотрофобласта. Нспошкоджені ворсини мають нормальний вигляд, а васкуляризація зникає зі смертю плода.
Інвазивний міхуровий занесок — це пухлина з інвазією в міо-метрій, гіперплазією трофобласта і збереженням плацентарної структури ворсин. Виникає здебільшого внаслідок повного міху-рового занеску, але може бути і на фоні часткового міхурового занеску. У хоріокарциному прогресує рідко, може давати метастази, але не проявляє прогресії справжнього раку.
Хоріокарцинома утворена анапластичною тканиною трофобласта з цитотрофобластом (клітинами Ланганса) та елементами син-цитіотрофобласта без ідентифікації ворсин, тобто виникає з обох шарів трофобласта.
Хоріокарцинома може виникати при вагітності, яка закінчилася народженням дитини або мертвого плода, аборті, при позаматковій вагітності і міхуровому занеску
Хоріокарциноми звичайно розвиваються в ділянці імплантації плідного яйця у формі вузла, подібного до згустка крові. Хоріокарцинома локалізується переважно в тілі матки, рідше — в
_Частина друга. Спеціальна онкологія_
390
інших відділах. При екзофітній формі пухлина на широкій основі або вузькій ніжці заповнює просвіт матки. При ендофітному рості пухлина проникає в міомстрій, утворюючи вогнища, або проростає стінку матки до серозного покриву. Часто пухлина росте в обох напрямах, а її вогнища множинні.
Гістологічне розпізнавання хоріокарпиноми утруднене через те, що, розвиваючись із трофобласта, вона містить клітини, які трапляються при вагітності або при міхуровому занеску. Я іра синцитіальних клітин гіперхромні, неправильної будови, інколи і вираженою вакуолізацією. Пухлина наповнена вогнищами некрозу та крововиливами, які є специфічними її компонентами. Клітини нормального трофобласта здатні розчиняти стінки судин і проникати в їхній просвіт. Власних судин пухлина не має. Тро-фобластичні клітини мають антикоагулянтні властивості. Саме ця особливість перешкоджає припиненню кровотечі у вогнищі. Легко проникаючи в просвіт кровоносних судин, клітини пухлини швидко розносяться кров'ю і дають численні гематогенні метастази. Тому хоріокарцинома вважається хворобою метастазів, які часто є першими її ознаками. Найчастіше метастазами уражуються легені (45—50 %), далі — піхва та вульва (до 35 %), а відтак придатки матки, параметрій, шийка матки, мозок. Інші органи уражуються значно рідше.
КЛАСИФІКАЦІЯ ГЕСТАЦІЙНИХ ТРОФОБЛАСТИЧНИХ ПУХЛИН (код МКХ-10 С58.9) за системою TNM-6 (2002)
Подана нижче класифікація гестаційних трофобластичних пухлин грунтується на класифікації FIGO, прийнятій у 1992 р. Визначення категорій Т та М відповідає стадіям FIGO. Для порівняння показано обидві системи. У групуванні за стадіями на додаток до Т та М вказуються фактори ризику. На відміну від інших локалізацій, класифікація за категорією N (регіонарні лімфатичні вузли) не застосовується при цих пухлинах.
Розділ 16. Пухлини жіночих статевих органів
Правила класифікації
Класифікація застосовується до хоріокарциноми, інвазивного міхурового занеску та трофобластичних пухлин плаценти. Локалізацію в плаценті необхідно вказувати окремо. Гістологічного підтвердження не вимагається, якщо рівень людського хоріоніч-ного гонадотропіну (ХГ) у сечі підвищений. При цьому захворюванні повинна вказуватися попередня хіміотерапія.
