Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
Статеві, герміногенні клітини походять зі смужок, тяжиків, пов'язаних із поверхневим епітелієм, що вростають у середину органа. Потім вони відокремлюються від поверхні, проліферують, утворюючи острівці, які надалі формують основну масу кіркової речовини яєчників. Саме там формуються премордіальні фолікули.
Герміногенні пухлини можна уявити як злоякісну проліферацію статевих клітин, які далі не диференціюються. Термін "дисгермінома" означає проліферацію анапластичних, найменше диференційованих незапліднених статевих клітин.
Другу групу становлять пухлини, що походять зі статевих клітин після фертилізації, з тканин раннього етапу ембріонального розвитку. Найменш зріла з них — ембріональна карцинома. Тканини, що розпочали диференціацію по екстраембріональному шляху, є джерелом злоякісних пухлин ендодермального синуса та хоріокарцином яєчника. З тканин, що диференціюються по ембріональному (соматичному) шляху, можуть виникати зрілі та незрілі тератоми.
Патологічна анатомія. Наведемо модифіковану класифікацію ВООЗ пухлин яєчників:
/. Епітеліальні пухлини.
A. Серозні.
B. Муцинозні.
C. Ендометріоїдні.
О. Світлоклітинні (мезонефроїдні). Е. Ьреннера.
372
Розділ 16. Пухлини жіночих статевих органів
F. Змішані епітеліальні.
G. Недиференційовані карциноми.
H. Некласифіковані.
З усіх названих підтипів пухлин можуть траплятися як доброякісні, пограничні, так і злоякісні.
7/. Пухлини строми статевого тяжа.
A. Гранульозотекаклітинні.
B. Андробластоми (Сертолі—Лейдіга).
C. Гінандробластоми.
D. Некласифіковані.
Названі підтипи трапляються в доброякісному та злоякісному варіантах.
/77. Ліпідно-клітинні пухлини. IV. Герміногенні пухлини.
A. Дисгермінома.
B. Пухлини ендодермального синуса.
C. Ембріональна карцинома. D Поліембріома.
E. Хоріокарцинома.
F. Тератома:
• незріла
• зріла (солідна, кістозна).
За винятком зрілої тератоми, майже всі герміногенні пухлини злоякісні.
Серозні сосочкові цистаденокарциноми трапляються в 45— 60 % випадків, муцинозні — в 10—15 %. Мезонефроїдні пухлини становлять 0,5—1,5 %, пухлини строми статевого тяжа — 5 %.
Серозні цистаденокарциноми двобічні, мають солідно-кістозну будову, проростають зовнішню капсулу і можуть проникати в суміжні органи і тканини, утворюючи конгломерати з виходом у черевну порожнину. Метастази в сальник створюють "панцир", який зростається з очеревиною та петлями кишок. Асцитична рідина спочатку серозна, на пізніших стадіях — геморагічна. Часті метастази по глісоновій капсулі печінки та в піддіафрагмовому просторі.
Для муцинозних цистаденокарцином характерна кістозна будова, багатокамерність. Малі камери наповнені пухлинними структурами, великі — псевдомуцинозними. При перфорації або пункції пухлини муцинпродукуючий епітелій може імплантувати-
373
Частина друга. Спеціальна онкологія
ся на поверхню очеревини. У такій ситуації він продовжує продукувати муцин, що має драглисту консистенцію та накопичується в черевній порожнині. Такий стан має назву псевдоміксо-ми очеревини.
Майже всі неепітеліальні пухлини м'ясисті, некістозні. Вони рідко бувають великих розмірів. Гранульозоклітинні пухлини частіше однобічні, горбисті, капсула від білого до жовтяничного кольору, консистенція щільна або "мозкоподібна", м'яка, що залежить від наявності стромального компонента. Текоми-фіброми становлять 2—3 %. Пухлини солідної будови — капсула білувата, на розрізі солідні ділянки жовто-оранжевого кольору, трапляються ділянки некрозів і крововиливів.
Дермоїдні кісти яєчників — це природжені кулясті утворення з гладенькою поверхнею, однобічні, різного розміру, якщо комбінуються з псевдомуцинозними кістомами, то сягають великих розмірів. Локалізуються частіше спереду від матки, стінки щільні, вміст — жирова "каша", яка швидко стигне, з волоссям, паростками, так звані рудименти голови, деформовані кісткові пластинки, інколи — зуби.
У 5 % випадків трапляються метастатичні пухлини яєчників. Найчастіше метастазує в яєчники рак шлунка і рак грудної залози (метастази Крукенберга). Метастатичні пухлини частіше двобічні, солідні, можуть сягати великих розмірів.
Регіонарними лімфатичними вузлами для раку яєчників є гіпо-гастральні (затульні), загальні і зовнішні клубові, бічні сакральні, парааортальні та пахвинні.
КЛАСИФІКАЦІЯ РАКУ ЯЄЧНИКІВ (код МКХ-10 С56) за системою TNM-6 (2002) та FJGO
TNM — клінічна класифікація
Т — первинна пухлина
TNM FIGO Категорії Стадії
ТХ — недостатньо даних для оцінки первинної пух-
лини.
ТО — первинна пухлина не визначається.
374
Розділ 16. Пухлини жіночих статевих органів
TNM FIGO Категорії Стадії
ТІ І — ріст обмежений тільки яєчниками.
Tla ІА — пухлина уражує один яєчник, капсула інтактна, відсутні ознаки пухлини на зовнішній поверхні яєчника, в асцитичній рідині чи змивах з очеревини відсутні злоякісні клітини.
Tib IB — пухлина уражує обидва яєчники, капсула інтактна, відсутні ознаки пухлини на зовнішній поверхні яєчника, в асцитичній рідині чи змивах з очеревини відсутні злоякісні клітини.
Tic IC — пухлина обмежена одним або двома яєчниками з будь-якою з таких характеристик: розрив капсули, ознаки пухлини на поверхні одного або обох яєчників, наявність злоякісних клітин в асцитичній рідині чи змивах з очеревини.
